19.08.2022

Заборона азбесту: чому Україна повинна запровадити її якнайшвидше

Підготувала Ольга Євстігнєєва, координаторка екологічних проєктів Глобального договору ООН в Україні

«Вінніфред Бреннан багато років прала робочий одяг свого чоловіка, який часто був покритий азбестовими волокнами. Її чоловік і п’ятеро з дев’яти дітей померли від раку, а в самої Бреннан була діагностована мезотеліома. У 2001 році вона отримала 374 000 доларів», — це уривок із сайту для молодих юристів Австралії щодо справи будівельної компанії James Hardie Industries, яка широко використовувала азбест, створила фонд для виплат компенсацій постраждалим, але занижувала суму таких виплат.

У цій статті мова піде про таке:

  • як азбест впливає на здоров’я людей у різних країнах світу?
  • які є безпечні замінники азбесту та скільки вони коштують?

Попри те, що азбест уже заборонений у 70 країнах, у тому числі у ЄС, в Україні — попри угоду про Асоціацію — він досі дозволений на законодавчому рівні.

Це створює багато проблем у процесі поствоєнної відбудови країни, адже, за попередніми розрахунками, російські загарбники зруйнували понад 30 % інфраструктури країни, на відновлення якої необхідно $100 млрд. Ці руйнування відбуваються щодня. А основні країни, які видобувають та лобіюють азбест на світовому рівні, — це Росія та Казахстан. З 2014 року азбест і далі постачали із Росії у великій кількості, навіть у січні 2022 року саме Росія поставляла азбест в Україну. Законодавча заборона азбесту сьогодні — це запорука екологічної відбудови України без участі країни-загарбника.

У 2018–2019 роках керівництво Канади та Бразилії заборонили видобуток та використання хризотилового азбесту. Рішення про заборону хризотилу було прийнято на підставі наукових даних та позиції міжнародних авторитетних організацій щодо небезпеки для здоров’я людини всіх видів азбесту, у тому числі хризотилу, попри щорічний дохід від видобутку в Бразилії хризотилового азбесту приблизно 125 млн дол. та залучених 7000 робочих місць.

У цій публікації ми наведемо основні аргументи щодо шкідливості азбесту та його безпечних та доступних замінників зі звіту «Національна програма ліквідації азбестовмісних захворювань: огляд та оцінка» Європейського Центру ВООЗ за 2011 рік.

Небезпека азбесту. Приклади країн

Небезпека азбесту полягає в його довготривалому латентному впливі навіть протягом 40–50 років. У Фінляндії поетапна заборона азбесту в 1988–1992 роках призвела до зниження захворюваності на рак легенів і азбестоз в 1990-х роках. Однак захворюваність на мезотеліому все ще зростає. Уроки, винесені з фінського досвіду, полягають у тому, що національні програми з подолання захворювань, пов’язаних із використанням азбесту, повинні тривати щонайменше 50 років після заборони азбесту.

Наприклад, у Франції азбест широко використовувався у 20 столітті з максимальним річним використанням 17 тис. тонн у 1973 році. Повна заборона відбулася лише в 1997 році. Прогнозують, що у Франції у 2005–2030 роках від 50 до 100 тис. смертей буде спричинено азбестом. Станом на 2009 рік одна з організацій, яка займається компенсацією постраждалим від азбесту здійснила виплати 6650 позивачам на суму 359 мільйонів євро, а загальна вартість компенсацій становить 2,4 млрд євро.

Як зазначають автори звіту, у середньому за кожен випадок мезотеліоми виплачується 125 тис. євро, та 19 тис. євро на кожен випадок азбестозу у Франції. Уроки для інших країн — почати застосовувати запобіжні заходи і використовувати замінники азбесту якомога раніше.

У Німеччині азбестоз уперше діагностували в 1900 році, а з 1936 року його визнали професійним захворюванням. Тільки в 1993 році всі типи азбесту були заборонені. Людські та економічні витрати відтермінованої заборони азбесту є серйозними. Наприклад, німецьке державне страхування від нещасних випадків фіксує, що приблизно 1500 осіб помирають щороку через колишній професійний контакт з азбестом. Витрати на компенсацію обов’язкового соціального страхування від хвороб, які стосуються азбесту, за весь час становили $20 мільярдів.

У Великій Британії перші випадки захворювань, пов’язаних з азбестом, зареєстрували в 1898 році. Амфіболовий азбест заборонили в 1992 році, а хризотил — в 1999 році. Наступна діаграма показує довгострокові тенденції впливу азбесту та смертність від мезотеліоми, яка зростає у Великобританії. Чітко видно, що тенденція набагато гірша, ніж передбачалася. Загалом кількість смертей від раку легенів подібна до від мезотеліоми. В останні роки внаслідок від захворювань,  спричинених азбестом, щорічно помирає понад 4 тис. осіб.

Причина, чому тенденція може бути гірша, ніж очікувалося, на думку авторів, це збільшенням частки смертей від будівництва серед працівників будівельної сфери, які постраждали від величезної кількості азбесту, який встановлений у значній кількості громадських і житлових будівель Великої Британії.

За даними Національного канцерреєстру України, проводився аналіз випадків захворювання злоякісної мезотеліоми та іншими злоякісними новоутвореннями серед працівників 10 азбестоцементних підприємств, розташованих у 8 областях України. Було встановлено, що за 17-річний період епідеміологічного спостереження серед працівників азбестоцементних підприємств України злоякісними новоутвореннями захворіло 72 людини. Під час аналізу ризиків онкологічної захворюваності працівників, залежно від експозиції азбестом встановлено, що відношення шансів виникнення онкологічної патології найбільше серед працівників складів сировини, готової продукції, дозувально-підготовчого відділення, на шиферному виробництві. Саме серед цих працівників спостерігалося також перевищення середніх рівнів онкологічної захворюваності. У різних підрозділах азбестоцементного виробництва помітили формування ризиків онкологічної патології різної локалізації. Так, серед працівників складів сировини й готової продукції спостерігалися високі ризики злоякісних новоутворень органів травлення; у дозувально-підготовчому відділенні — органів дихання, травлення, шкіри, жіночих статевих органів; у шиферному виробництві — органів дихання, шкіри й жіночих статевих органів. У 2013–2014 роках було проведено дослідження зі встановлення етіологічних факторів у когорті хворих злоякісною мезотеліомою плеври. У когорту були включені хворі зі злоякісної мезотеліоми плеври, які на момент дослідження були живі або померли не більше 12 місяців тому. Дослідження проводилося методом очного або телефонного опитування хворого / або його родичів. Було отримано 573 результати опитування респондентів, що склало 86,9 % оціненої кількості хворих зі злоякісної мезотеліоми плеври. 52 хворих зазначили, що протягом життя (понад 10 років) працювали з азбестом і азбестовмісними матеріалами. Ці пацієнти проживали в Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Рівненській областях та у м.Києві. Саме в цих регіонах знаходились підприємства з виробництва азбестоцементних матеріалів. Вказані цифри й дані є фрагментарними та неповними. У реальності статистика набагато загрозливіша. Неможливо встановити навіть приблизну кількість конкретних випадків, наприклад онкозахворювань, які спричинені впливом азбесту. Значні витрати держава несе на лікування професійної патології, спричиненої впливом азбестовмісного пилу, з огляду на те, що курс лікування одного хворого на рак легень коштує державі в середньому 150 тисяч гривень.

Безпечного азбесту немає

Термін «азбест» стосується природного волокнистого матеріалу, основними різновидами якого є хризотил, а також  крокидоліт, амозит, антофіліт, тремоліт і актиноліт, які є амфіболами. Геологічна служба США показує, що 96 % азбесту на ринку становив хризотил, той вид азбесту, який у нас хочуть вважати «безпечним». З початку 1990-х років хризотил — єдина форма азбесту, що нині виробляється. Але експерти робочої групи МАВР — Міжнародної агенції з вивченні раку — уперше проаналізували всі опубліковані наукові докази про канцерогенність усіх форм азбесту в 1973 році, а у 2009 році вони підтвердили наявність достатніх доказів для людей щодо канцерогенності всіх форм азбесту.

Дослідників турбує також тривале використання хризотилового азбесту в країнах, що розвиваються. Вважається, що 125 мільйонів людей у світі професійно піддаються впливу хризотилового азбесту. 18 мільйонів із них перебувають у Європі, особливо в державах колишнього СРСР і Центральній Європі. ВООЗ підрахувала, що станом на 2008 рік прямий економічний вплив пов’язаного з азбестом раку легенів і мезотеліоми становить 2,4 мільярда доларів США, що втричі перевищує загальну економічну вартість міжнародної торгівлі азбестом (802 млн дол. США).

Берні Бантон, австралійський правозахисник, який вимагав виплати компенсації багатьом постраждалим унаслідок роботи з азбестом на підприємстві James Hardie Industries. Страждав на безліч захворювань, спричинених азбестом. Через це він всюди із собою носив балон із киснем. 17 серпня 2007 року йому діагностували термінальну перитонеальну мезотеліому, азбестовий рак, і він помер через 103 дні. Книга 2009 року «Компанія вбивць» детально описує бій Бентона проти Джеймса Харді.

Замінники азбесту

Принаймні 90 % азбесту, який використовується в усьому світі, припадає на будівельні матеріали, азбестоцементні листи (включно з гофрованими покрівельними панелями), труби та резервуари для зберігання води. У процесі заборони азбесту влада Таїланду виявила, що черепиця без азбесту коштує лише на 10 % дорожче, ніж азбест, а це менше 1 % вартості всього будинку. Бразильські економісти підрахували, що так звана «вигода» азбестового будівництва повністю поглинається додатковою вартістю утилізації небезпечних відходів наприкінці життєвого циклу. Для того, щоби розвіяти всі міфи про «незамінність» та «надзвичайну вигоду» азбесту, представники Світового Банку, які фінансують інфраструктурні проєкти, розробили рекомендації, які містять перелік альтернатив азбесту в різних продуктах.

Азбестовмісні продукти Замінники
Азбестоцементний профнастил для покрівлі
  • Фіброцементна покрівля з використанням: синтетичних волокон (полівінілового спирту, поліпропілен), рослинні/целюлозні волокна (м’яка деревна крафт-целюлоза тощо),
  • мікробетонна плитка,
  • листи оцинковані,
  • глиняні плитки,
  • металочерепиця з покриттям,
  • алюмінієва черепиця,
  • покрівельні листи екструдовані ПВХ,
  • перероблений поліпропілен і поліетилен високої щільності,
  • алюміній із пластиковим покриттям,
  • оцинкована сталь із пластиковим покриттям.
Плоский азбестоцементний лист (стелі, фасади, перегородки)
  • Фіброцемент із використанням рослинних/целюлозних волокон (див
  • вище),
  • синтетичні волокна,
  • стельові гіпсокартонні плити,
  • стелі, карнизи, перегородки з полістиролу,
  • фасадне застосування в стінах із полістиролу,
  • алюмінієва обшивка,
  • цегла,
  • каркас оцинкований із гіпсокартону або силікат кальцію,
  • облицювання дошкою,
  • каркас із хвойних порід із гіпсокартону або силікату кальцію.
Азбестоцементна труба
  • Високий тиск,
  • труба з чавуну та ковкого чавуну,
  • труба з поліетилену високої щільності,
  • полівінілхлоридна труба,
  • труба залізобетонна (великого розміру),
  • склоармована поліефірна труба.
  • низький тиск:
  • целюлозоцементна труба,
  • фіброцементна труба целюлоза/ПВА,
  • глиняна труба,
  • склоармована поліефірна труба,
  • труба залізобетонна (великого діаметра дренажу).
Азбестоцементні резервуари для зберігання води
  • Целюлозо цемент,
  • поліетилен,
  • скловолокно,
  • сталь,
  • оцинковане залізо,
  • ПВА-целюлозно-волокнистий цемент.
Азбестоцементні жолоби для дощової води, дрени (гірничодобувна промисловість)
  • Оцинковане залізо,
  • алюміній,
  • целюлозо цемент ручного формування,
  • ПВХ.

Дослідники вказують, що фіброцементні листи з ПВА-целюлози та поліпропілен-целюлози коштують усього на 10–12 % дорожче, але ця сума компенсує вартість витрат на заходи безпеки щодо видалення азбестовмісних відходів. За кордоном видалення відходів з азбесту — це окремий вид бізнесу, який потребує ліцензування (з боку компаній, які проводять роботу, та полігонів) та значних заходів безпеки, видаляти його самостійно категорично заборонено. На сайтах муніципалітетів європейських міст ви можете знайти численні рекомендації щодо того, як себе поводити, якщо ви виявили вдома азбест чи робите ремонт, а також — які замінники є безпечними.

Бразильський виробник, який переробив азбестоцемент завод на виробництво фіброцементних листів із використанням поліакрилонітрильних волокон і целюлози, зафіксував, що вартість продукції буде нижчою, ніж для інших полімерних волокон, але всього на 5–10 % дорожче, ніж азбестоцементу.

Також будівельники в Європі зазначають, що безазбестові цементні панелі легші, менш крихкі та мають покращену здатність до експлуатації. А в порівнянні з азбестоцементними трубами залізні труби транспортуються з меншими труднощами та поломками, витримують більші навантаження та служать довше.

Думка бізнесу та профспілок щодо заборони азбесту

А як в Україні? Василь Андреєв, голова профспілки будівельників, яка об’єднує понад 57 тисяч працівників з 288 компаній (третина офіційно найманих працівників галузі) каже, що з 13 компаній в Україні, які працювали з азбестом, залишилась одна в Краматорську. Решта власників уже продали чи переобладнали їх на безпечне альтернативне виробництво безазбестового шиферу.

«Ми від самого початку підтримували заборону азбесту в Україні. Я добре пам’ятаю, як ще мій батько будівельник мені казав, що з азбестом — той що в шифері — потрібно працювати обережно. З того часу пройшло багато років і ми маємо десятки матеріалів, які можуть безпечно та не дорого замінити азбест. Тепер прийшов час Україні іти на зустріч Європі, а не слухати казахсько-російське лобі», — каже Андреєв.

Відповідно до європейського досвіду:

  • переобладнання робочої азбестової лінії на безазбестову (варість — 600–800 тис. євро, строк поставки обладнання та запуск технологічної лінії — 6–8 місяців)
  • виробництво нової лінії (ціна 1,5–2,0 млн євро, строк поставки обладнання та запуск технологічної лінії — 8–12 місяців).

У разі переобладнання технологічної лінії, вона фактично повністю залишається без змін (додається автоматика) і в заготовчому відділенні додається обладнання для додавання волокон замінників азбесту, які не являються канцерогенними (поліхлоралкоголь волокно — ПВА, целюлоза, полівенілові волокна й мікросіліка).

Натепер уже впроваджено технологічні лінії з виробництва волокнисто-цементних покрівельних листів і деталей волокнисто-цементного шиферу з використанням ПВА волокна, целюлози та цементу, які відповідають європейським нормам EN 494. Якщо на сьогодні ринок потребує 6 млн м2 шиферу, то виробничі потужності безазбестового шиферу в Україні становлять близько 9 млн м2.

Оскільки форма та колір азбестового та безазбестового шиферу абсолютно одинакові, для споживачів не виникатиме проблем при частковому ремонті вже наявної покрівлі, а підприємцям не потрібні додаткові вивчення ринку безазбестового шиферу. Споживачу не має різниці який сировинний склад у шифері, головне — безпека такої сировини та якість товару.

Нині вартість безазбестового шиферу більша на 10–15 % порівняно з азбестовим, однак у разі збільшення виробництва безазбестового, його собівартість зменшиться до рівня азбестового шиферу.

«Що стосується нашої компанії, то ми не купуємо й не використовуємо матеріали, які місять азбест. Наприклад, шифер ми замінили на м‘яку або металеву покрівлю, а труби використовуємо чугунні або ПВХ. Взагалі, ми не перший рік сертифікуємо своє будівництво за британськими та американськими стандартами «зеленого будівництва» BREEAM та LEED. Тому ми підтримуємо курс на екологічне будівництво. На нашу думку, жодного згубного впливу на економіку заборона азбесту не матиме, навпаки. По-перше, в Україні немає власного видобутку азбесту, вона лише імпортує його. По-друге, лише один завод використовує азбест/хризотил, як сировину для виробництва будівельних матеріалів. З огляду на ці обставини, впливу на економіку заборона азбесту не матиме», — вважає Віталій Мельник, віцепрезидент із розвитку інноваційних парків компанії UDP.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна до 31 жовтня 2021 року повинна була імплементувати Директиву 2009/148/ЄС про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на роботі, яка забороняє використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції на території ЄС.

Сьогодні заборона азбесту згадується в законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я» від 22 вересня 2020 року, який пройшов перше читання. Прийняття саме цього законопроєкту посприяє забороні використання азбесту в Україні. 26 липня цього року профільний комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації на чолі з Михайлом Радуцьким підтримав законопроєкт для винесення в Парламент. Його ухвалення депутатами ще на крок наблизить Україну до ЄС, а поствоєнну відбудову зробить безпечною для мільйонів переселенців та солдат, які відвойовували нашу незалежність.

Поширити новину: