Компанія I.P.Cert приєднується до Глобального договору ООН

У грудні 2023 року українська компанія «I.P.Cert» стала учасницею Глобального договору ООН, найбільшої у світі спільноти відповідальних бізнесів. Компанія зобов’язалась дотримуватися Десяти принципів Глобального договору ООН за чотирма напрямами: захист прав людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією.

«I.P.Cert» — це відносно молода українська компанія з офісом у Києві, яка налічує у своєму штаті 10 працівників. ТОВ «I.P.Cert» — рішення для відновлюваного землеробства, допомога у вимірюванні та мінімізації впливу на довкілля, послуги з дотримання стандартів (ISCC, REDCert, GMP), консультації з підтримки експорту, підтримка сертифікації сільськогосподарських культур, розрахунок викидів парникових газів, розроблення проєктів зі скорочення викидів парникових газів, вуглецеве землеробство, дотримання Цілей сталого розвитку.

Внесок компанії в сталий розвиток

ТОВ «I.P.Cert» прагне зробити сталий розвиток своїм пріоритетом під час роботи з клієнтами та створення послуг для них.

«Ми хочемо, щоб сталі інновації були в структурі сільськогосподарських рішень, які ми надаємо. Ми зробили наш офіс більш раціональним з точки зору споживання і виробляємо менше пластикового та паперового сміття. Ми застосовуємо оптимізацію ресурсів у своїй діяльності та уникаємо використання пластику. Крім того, багато наших колег працюють із дому. Це допомагає зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу від використання транспорту, щоб дістатися до роботи. Ми прагнемо всіляко підтримувати ґендерну рівність серед наших працівників. Ми приймаємо на роботу фахівців незалежно від їхньої статі», — розповідає Оксана Просоленко, директорка й засновниця ТОВ «I.P.Cert».

Із 17 Цілей сталого розвитку компанія обрала чотири, які найбільше повʼязані з її діяльністю, й уточнила підцілі:

• Ціль 2: подолання голоду:

2.4  До 2030 року забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування і запровадити методи ведення сільського господарства, які дозволяють підвищити життєстійкість і продуктивність та збільшити обсяги виробництва, сприяють збереженню екосистем, зміцнюють здатність адаптуватися до зміни клімату, екстремальних погодних явищ, засух, повеней та інших лих і поступово покращують якість земель та ґрунтів.

• Ціль 5: ґендерна рівність: 

5.5 Забезпечити всебічну й реальну участь жінок і рівні для них можливості для лідерства на всіх рівнях прийняття рішень у політичному, економічному та суспільному житті.

• Ціль 12: відповідальне споживання:

12.5 До 2030 року суттєво зменшити обсяг відходів через вживання заходів щодо запобігання їх утворенню, їх скорочення, перероблення та повторного використання.

• Ціль 13: боротьба зі зміною клімату:

13.3 Поліпшити просвітництво, поширення інформації і можливості людей та установ щодо пом’якшення гостроти та послаблення наслідків зміни клімату, адаптації до них і раннього їх попередження.

Допомога країні під час війни

Українські аграрії зазнали значних матеріальних і фінансових втрат внаслідок війни. Це і погіршення експортного потенціалу, і подорожчання сільськогосподарської продукції, і зменшення доходів. «ЖИВА ЗЕМЛЯ» — це проєкт ТОВ «I.P.Cert», який спрямований на вирішення цих проблем і сприяння відновленню сільськогосподарського ландшафту в Україні.

Проєкт вирішує низку складних проблем, пов’язаних із російсько-українською війною, і кризою біженців в Україні. Мета проєкту — просування та підтримка впровадження методів регенеративного землекористування — узгоджується з нагальними потребами українських агропідприємств малого й середнього бізнесу, які стикаються із численними труднощами. 

Окрім переваг для довкілля, проєкт забезпечить потенційну фінансову підтримку, яку українські фермери можуть отримати від продажу вуглецевих одиниць. Цей дохід стане суттєвим порятунком для фермерів малого й середнього бізнесу, які зараз борються із жахливими наслідками війни, такими як територіальні втрати, забруднення довкілля, брак річкової води для іригаційних потреб, матеріально-технічні перешкоди через порушений доступ до чорноморських портів, екологічна катастрофа, що стала наслідком підриву Каховської ГЕС, підвищення витрат на вирощування.

Поширити новину: