Навчання на третій хвилі Climate Ambition Accelerator запущено!

15 травня, у Міжнародний день захисту клімату, Глобальний договір ООН в Україні провів відкриття Climate Ambition Accelerator.

Міжнародний день захисту клімату покликаний привернути увагу всіх до нагальної потреби подолання кліматичної кризи та досягнення цілей Паризької угоди. Щоб сприяти цьому, Глобальний договір ООН в Україні вже втретє проводить навчання в рамках акселератора. Цьогоріч у ньому будуть брати участь 23 компанії: Enamine, Limited Liability Company, Кременчуцький завод технічного вуглецю, I.P.Cert, «OCTAVA CAPITAL», AC Crowe, ПРАВЕКС БАНК, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, ПУМБ, МХП, Оператор ГТС України, Інтерпайп, Побузький феронікелевий комбінат, E&Y, Future Media, ДТЕК, Elementum Energy, ETG.UA, НЕК «Укренерго», Епіцентр К, Intellias, N-iX, SoftServe та Датагруп.

Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні, привітала учасників із початком навчання та готовністю впроваджувати зміни в компанії для збереження довкілля:

«Приємно, що вже втретє під час війни український бізнес готовий інвестувати час і зусилля в роботу над кліматичним складником своєї діяльності. Попит із боку бізнесу змушує постійно покращувати програму. Ми беремо за основу навчальні модулі від нашого головного офісу та додаємо актуальні для українських компаній тренінги й активності. Від бізнес-учасників акселератор вимагає постійної роботи. Саме на їх індивідуальних прикладах будується велика історія трансформації бізнесу й суспільства. Перед нами стоїть надскладний виклик — війна. Вона повністю змінює цінності в суспільстві, коли всі матеріальні блага перестають бути важливими. Основною і єдиною цінністю постає людське життя. І час замислитися, яким буде наше життя після війни, — зараз. Ми надаємо інформацію про міжнародні стандарти і як бізнес може втілювати їх у життя. Я пишаюся тим, що щороку кількість бізнесів, які прагнуть змін на краще, зростає».

Також Тетяна Сахарук анонсувала, що цьогоріч, завдяки підтримці FCDO, компанія-учасниця акселератора, яка покаже найкраще рішення у сфері клімату, зможе отримати грант. Докладніше про це розповів Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу:

«Офіс зеленого переходу — це донорський проєкт, який має підтримку Уряду Великої Британії. Для України важливо працювати для чистого й зеленого майбутнього й досягнення тих кліматичних цілей, які є спільними для всього світу. Очевидним є те, що українські бізнеси мають величезні можливості для отримання фінансування від закордонних організацій, але нам бракує проєктів, які готові до інвестування і які відповідають усім міжнародним нормам. Вірю, що кліматичний акселератор допоможе це виправити. Ми готові виділити фінансування для компанії, яка покаже найцікавіший проєкт у сфері клімату. Закликаю компанії дуже уважно поставитися до тих матеріалів, які вам будуть пропонувати під час навчання. Там буде дуже багато цікавого, що має дуже практичне застосування».

Більше інформації про фінансування проєкту від FCDO буде повідомлено під час заходу 7 червня. Очікуйте на його деталі згодом.

Тарас Качка, заступник міністра економіки України — Торговий представник України, розповів про роль бізнесу в забезпеченні стійкості та досягненні кліматичних цілей України:

«Наші економіці потрібно, щоб українські бізнеси були залучені до ланцюгів постачання закордонних компаній, і для цього вони мають бути орієнтован іна захист клімату. В основі програм фінансування, які пропонує Україна, як-от Ukraine Facility, також лежить захисту клімату. Цей Climate Ambition Accelerator є допомогою нам у впровадженні кліматичної ідеології в економічну політику. Ми хочемо бути частиною розвиненого світу, який піклується про спільні і важливі для всіх цілі. І саме тому участь бізнесів у таких програмах, як кліматичний акселератор, є важливою».

На ключових пріоритетах роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів щодо адаптації до стандартів ЄС в умовах воєнного часу наголосила Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:

«Climate Ambition Accelerator — чудова ініціатива, бо кліматична політика зараз на перших шпальтах світового порядку денного. Ми також маємо встановити політичну основу для розвитку кліматичної політики в Україні. Міндовкілля за підтримки Мінекономіки вже активно працюють у цьому напрямі. Ми маємо стратегію впровадження кліматичної політики до 2035 року, а також систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Такі ініціативи, як цей кліматичний акселератора, виграють усі — і підприємства, і держава. Дякую вам!»

Циркулярна економіка — це інструмент зеленого відновлення України. У цьому переконана Кейт Ламойніц, директорка міжнародних зв’язків в Neo-Eco Ukraine. Вона розповіла:

«Прийняття моделі циркулярної економіки є важливим для зеленого відновлення України. Зосереджуючись на зменшенні, повторному використанні та переробленні матеріалів, ми можемо створити щонайменше 100 000 робочих місць, захистити довкілля та побудувати стійку економіку. Neo-Eco Ukraine прагне підтримувати зелений перехід України й допомагати своїм великим досвідом у формуванні економічної та соціальної стійкості України. Ми вважаємо, що за допомогою інноваційних рішень та спільних зусиль ми можемо вести Україну до сталого та процвітаючого майбутнього».

Про деталі навчання на кліматичному акселераторі, його структуру і вимоги розповіла Юлія Гелажис, керівниця програми CAA в Україні. Також вона наголосила на важливості кліматичного напряму для всієї діяльності Глобального договору ООН в Україні:

«Кліматичні зміни — це виклик, який стоїть перед усім світом, й Україна не є винятком. Ми маємо пришвидшитися в русі до низьковуглецевої економіки, щоби підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу. Глобальний договір ООН уже понад 20 років допомагає компаніям впроваджувати принципи сталого розвитку. Ми підтримуємо ініціативи з підвищення відповідальності за стан довкілля та надаємо навчальні курси для компаній зі скорочення викидів. Якщо ви ще не з нами, запрошуємо і вас долучитись до нашої ініціативи для створення сталого майбутнього для всіх».

Друга частина заходу була присвячена панельній дискусії, де експерти обговорили тему: «Підготовка до впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні: можливості та виклики для бізнесу в умовах невизначеності».

Рувен Штуббе, консультант Енергетичного та Кліматичного відділу Berlin Economics, розпочав дискусію, обґрунтувавши необхідність впровадження СТВ в Україні:

«Впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні є невід’ємною частиною процесу її євроінтеграції та досягнення амбітних кліматичних цілей, зокрема кліматичної нейтральності  до 2050 року. Ця система слугуватиме потужним інструментом для стимулювання скорочення викидів парникових газів, модернізації промисловості та стимулювання розвитку зеленої економіки». 

Він також зазаначив, що впровадження СТВ матиме ряд суттєвих переваг для України: 

• гармонізація української політики у сфері викидів парникових газів з європейськими стандартами, що є ключовою умовою вступу до ЄС;
• створення сприятливого інвестиційного клімату для зелених проектів, стимулювання інновацій та підвищення конкурентоспроможності української економіки; 
• справедливий та стійкий перехід до низьковуглецевої економіки, який забезпечить економічне зростання та добробут українських громадян. 

Важливо зазначити, що СТВ має  впроваджуватися з урахуванням особливостей української економіки та соціальної ситуації. Це дозволить мінімізувати негативні наслідки для бізнесу та населення, а також забезпечити справедливий розподіл витрат та вигод від переходу до низьковуглецевої економіки.

Впровадження СТВ – це стратегічно важливе рішення, яке допоможе Україні стати більш екологічно чистою, конкурентоспроможною та процвітаючою країною.

Доктор Наталія Слободян, старша менеджерка з питань зміни клімату та екології ДТЕК, поділилася досвідом власної компанії та розповіла про основні фактори, які ускладнюють процес звітування по МЗВ:

«Європейський союз майже 10 років готувався до введення СТВ. Це був час для оцінки середовища, розуміння цілей, вивчення та фіксації досвіду щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та визначення можливого шляху до скорочення викидів без шкоди для бізнесу та економіки в цілому, і головне – проведення комунікації з населенням, бізнесом. Цей підхід дозволив створити не лише новий ринок, але й можливості». 

Однак, Наталія також визнає, що існують певні виклики:

«Систему моніторингу звітності та верифікації, яка наразі є необов’язковою, необхідно удосконалювати. Перші кроки, які ми зробили в цьому напрямку, вже показали, що ринок верифікаторів є доволі бідним і слабким. Їх кількість обмежена, а наші колеги, які з боку бізнесу подають звітність, змушені довго чекати вільного верифікатора. З іншого боку, верифікатори перевантажені роботою. Тому тут є певний дисбаланс, де ми не підготували нашу “capacity”  для впровадження роботи МЗВ в повній мірі…»

Олександр Висоцький, менеджер ГД ООН, підкреслив, що окрім політичного аспекту наближення до європейських стандартів, система торгівлі викидами (СТВ) матиме й практичні наслідки для українського бізнесу.

На сьогоднішній день впровадження СТВ це додаткові платежі для бізнесу, що можуть призвести до втрати конкурентоспроможності українського бізнесу та його експортного потенціалу. Тому Олександр поставив запитання Андрію Кітурі, керівнику Офісу зеленого переходу:

Які інструменти може застосувати уряд, щоб уникнути втрати конкурентоспроможності та так званого “Carbon leakage” ?

У своїй відповіді Андрій Кітура виділив два основних інструменти, що мали застосування в інших країнах для пом’якшення впливу системи торгівлі викидами (СТВ) на бізнес, це безкоштовні квоти та запровадження перехідного періоду: 

«Перший інструмент дозволяє надавати компаніям, які потенційно можуть постраждати від СТВ, безкоштовні дозволи на викиди. Європейський Союз використовував цей інструмент з 2005 року, але з 2026 року безкоштовні квоти будуть поступово виведені, тому Україна, на жаль, не зможе сповна скористатися цим інструментом. Перехідний період передбачає надання бізнесу певного часу для адаптації до СТВ. В Україні планується запровадити перехідний період на кілька років, протягом якого ціна на квоти буде невисокою. Це надасть можливість бізнесу навчитися працювати з новим механізмом торгівлі викидами».

Владислав Варнавський, директор з екології та промислової безпеки Interpipe також  поділився стратегією та баченням щодо майбутнього розвитку і декарбонізації: 

«Україна амбітно йде шляхом реалізації Зеленої угоди ЄС, ставлячи за мету ще більш значне зниження викидів. Прикладом успішної реалізації є наш електросталеплавильний комплекс, де завдяки інноваціям викиди знижені у 10 разів, тим самим виконавши одну з цілей Зеленої угоди. Інша мета Зеленої угоди ЄС полягає в невикористанні викопних ресурсів, яка теж була досягнута за рахунок використання металобрухту. Така модернізація посилила нашу конкурентоспроможність.

 Щодо подальших кроків на шляху до нульових викидів є певні виклики: обмежений  ресурс наявного металобрухту, необхідність заміщення  природного газу та непрямі викиди. Потрібні комплексні рішення, співпраця, інвестиції, нові технології.

Впевнений, Україна зможе не лише досягти цілей Зеленої угоди, але й стати лідером у сфері екологічно чистого розвитку».

Під час розмови Олександр Висоцький також підняв тему  біогазу та  реалізації біогазових проєктів в агроіндустріальному холдингу МХП.

МХП, має значний потенціал для ефективної  утилізації  відходів виробництва та генерації чистої зеленої енергії, що може суттєво скоротити викиди парникових газів. Експерт висловив зацікавленість у більш детальному обговоренні поточної ситуації з виробництвом біогазу в МХП, а також стратегії розвитку компанії в цій сфері на майбутнє.

Олександр Семенець, директор департаменту з методології та впровадження цілей сталого розвитку у технологічній сфері МХП, про поточну ситуацію з виробництвом біогазу та стратегії розвитку компанії:

«МХП підпадає під МЗВ маючи сім зареєстрованих установок. Компанія стинкулась із низкою проблем, пов’язаних з реалізацією МЗВ, зокрема з нестачею верифікаторів на ринку, їх завантаженістю та недостатнім стартовим рівнем підготовки внутрішніх кадрів, що в подальшому може ускладнювати процес реалізації СТВ. На сьогоднішній день, МХП – це агроіндустріальна та кулінарна компанія, що має сегменти, які підпадають під різні впливи,  що стосуються парникових газів.

Питання парникових газів є складним та багатогранним, в залежності від того, що ми вкладаємо у визначення «Carbon neutrality». Компанія вже розрахувала попередній обсяг надлишкових викидів парникових газів, які потребуватимуть компенсації. І виробництво біогазу тут не є панацеєю.

Наразі МХП експлуатує два біогазових заводи. Завдяки відповідним департаментам МХП вона переходять на виробництво біометану з біогазу. Окрім біогазу, МХП реалізує проєкти в сфері сонячної та вітрової енергетики.

При впровадженні СТВ в Україні важливо врахувати всі аспекти, що пов’язані з цією системою на самому початку. МХП зацікавлена в ефективній та справедливій СТВ, яка буде сприятливою для ведення бізнесу. Важливо не допустити проблем при інтеграції міжнародних проектів з декарбонізації та СТВ». 

Запис події доступний за посиланням. 

Поширити новину: