Глобальний договір ООН в Україні закликає:
Примітка. Цей документ не є остаточним. Якщо у вас є пропозиції та конкретні напрацювання щодо інших чи вже наявних сфер у цьому документі, надсилайте їх на пошту [email protected]. Ми їх розглянемо і зв’яжемося з вами для подальшого адвокатування.
Органи влади: прийняття законодавчої заборони азбесту, яка міститься в законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я».
Статус: прийнято в першому читанні.
Європарламент: фінансування лише безазбестових технологій у процесі будівництва.
В Україні досі дозволене використання в будівництві азбесту — токсичного канцерогенного мінералу, який заборонено в 70 країнах світу, у тому числі — ЄС.
Росія зруйнувала близько 30 % інфраструктури України вартістю понад $100 млрд, але будівельні підприємства не поспішають переобладнуватись на виробництво безазбестових товарів, оскільки азбестовмісні будівельні матеріали та сировина, які в значних обсягах імпортувалися з росії із 2014 року в обхід санкцій продовжують імпортуються з інших країн пострадянського блоку.
З огляду на небезпечну дію хризотилового азбесту на здоров’я людей, виробники розвинених країн нині використовують його безпечний замінник на основі волокон поліхлоралкоголю та целюлози.
Окремої уваги в питанні відбудови та будівництва заслуговує політика Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо інвестування в проєкти, які сприяють екологічній і соціальній сталості (квітень 2019 р.). Згідно з вимогами до Додатку 1 (Перелік видів діяльності, які не фінансуються ЄБРР з екологічних і соціальних міркувань), заборонене фінансування діяльності, спрямованої на виробництво, використання або торгівлю азбестовими волокнами, а також товарами чи сумішами, у які ці волокна навмисно додані (пункт h.).
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Міністерство охорони здоров’я України до 30 жовтня 2021 року повинно було імплементувати Директиву 2009/148/ЄС про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на роботі, яка забороняє використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції на території ЄС.
Сьогодні заборону азбесту зазначено в законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я» від 22 вересня 2020 року. Прийняття цієї норми посприяє забороні використання азбесту в Україні та виконанню взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у сфері захисту здоров’я населення та робітників від смертельних наслідків впливу азбесту.
Органи влади: прийняття законопроєкт № 2207–1Д «Про управління відходами».
Статус: прийнятий у першому читанні.
Європарламент: фінансування сучасних методик переробки вторсировини, які дозволені Директивами ЄС.
Вибухи ракет і боєприпасів та накопичення мільйонів тонн металобрухту й будівельного сміття завдають значної екологічної та кліматичної шкоди довкіллю України. Десятки міст України очікують на деокупацію, розмінування та відбудову. Дуже важливо сьогодні закласти законодавче підґрунтя, яке забезпечить належний аналіз та оцінку масштабів завданої шкоди, зробить відновлення України безпечним та енергоефективним і врахує найкращі практики будівництва сталої критичної інфраструктури на умовах циркулярної економіки.
Для цього необхідно ухвалити законопроєкт № 2207–1Д «Про управління відходами», який уперше з часів незалежності України запроваджує європейський підхід управління відходами. Він стане фундаментом для побудови циркулярної економіки України, яка сьогодні є частиною Європейського зеленого курсу.
Далі потрібно працювати над прийняттям секторального законодавства з управління відходами, зокрема щодо систем розширеної відповідальності виробника у сфері тари та пакування, електричного та електронного обладнання, батарей та акумуляторів, шин, мастил, олив тощо, а також щодо наближення законодавства до вимог Директиви про відходи видобувної галузі.
Органи влади: прийняття законопроєкту № 6004–2 «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля».
Статус: зареєстрований у Верховній Раді.
Європарламент: фінансування проєктів промисловості, які відповідають НДТМ.
Через війну росії проти України металургія втратила 30 % своїх активів. Пошкоджень або руйнувань зазнали близько ста підприємств, серед них: МК «Азовсталь», Маріупольський МК ім. Ілліча й Авдіївський коксохімічний завод. Інші підприємства призупинені або працюють на частину потужності.
Тому під час відновлення української промисловості необхідно враховувати чинні європейські нормативи у вигляді Найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Директива 2010/75/ЄС, яка ґрунтується на НДТМ, забезпечує високий рівень захисту здоров’я людей і довкілля та показала свою високу ефективність на практиці. З 2004 року підприємства Європи на 77 % зменшили викиди діоксиду сірки, на 49 % — оксиду азоту та на 81 % — пилу.
Центром відродження української промисловості має стати виробництво обладнання для об’єктів відновлюваної енергетики, акумуляторних батарей, електромобілів, теплових насосів, а також виробництво сталі з використанням водню та інших рішень, які позбавлять українську промисловість залежності від викопного палива. Глибока і всебічна інтеграція України в нові промислові альянси ЄС, електрифікація та нарощування чистого виробництва мають бути основою для післявоєнної відбудови.
У найближчі десятиліття ЄС та країни Великої сімки збираються надати стимули для інвестування в промислову модернізацію у вигляді $100 млрд на рік для фінансування проєктів із захисту клімату в розвиткових країнах. Для доступності фінансової підтримки для України важливо, щоби депутати підтримали законопроєкт № 6004–2, який впроваджує НДТМ в українське законодавство.
Органи влади: пропозиції у розробці.
Європарламент: фінансування відновлювальних джерел енергії та енергоефективних технологій, інвестиції в енергоефективне будівництво, що означає інвестиції в досягнення кліматичних цілей.
Ще до повномасштабного вторгнення Україна декларувала наміри з поступової декарбонізації економіки як із міркувань боротьби зі зміною клімату, так і задля зменшення енергетичної залежності.
Головною задачею політики з енергоефективності та сприяння розвитку зеленої енергетики є суттєве зменшення (до повної відмови) залежності України від імпортного (читаємо — «російського») газу. Слід зазначити, що Україна імпортує до 34 % газу в загальному енергобалансі, а на потреби населення, включно з галуззю ЖКГ, витрачається 39 % балансу природного газу. Тому кроками підтримки української енергонезалежності можуть бути (2):
Чудовою нагодою декарбонізації міст є ініціатива ЄС — Угода мерів. У рамках цієї ініціативи важливо, щоби міста проводили моделі та оцінки енергетичного переходу на ВДЕ та подавали їх на співфінансування до фінансових інституцій. Великі міжнародні інвестиційні банки спрямовують свої інвестиції з викопного палива в «зелені» проєкти. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує до 2030 р. вкласти 1 трлн євро в проєкти з протидії зміні клімату та підтримки сталості довкілля, у числі яких і будівництво об’єктів ВДЕ.
Також важливо імплементувати в українське законодавство так званий «Пакет чистої енергії» (CEP), а саме набір із восьми законодавчих актів щодо енергетичної ефективності будівель, відновлюваної енергії, енергоефективності, інтегрованого кліматичного урядування та дизайну ринку електроенергії.
Органи влади: прийняття законопроєкту № 3091 «Про державний екологічний контроль».
Статус: підготовка до другого читання.
Європарламент: фінансування проєктів, які мають позитивні висновки ОВД та СЕО.
Російські війська щодня коять десятки екозлочинів в Україні: руйнують природні заказники та екосистеми, створюють ядерну та радіаційну небезпеку внаслідок військових дій у зоні відчуження ЧАЕС та захоплення робочих АЕС, підривають нафтобази, газопроводи, ТЕЦи й металургійні заводи, мінують території та забруднюють ґрунти. Фіксацією екозлочинів і нарахуванням збитків займаються інспектори ДЕІ. Однак державний екологічний контроль сьогодні не дає змогу екологам працювати ефективно. Пострадянська система контролю не дає можливості запобігти нищенню цінних територій, утворенню стихійних сміттєзвалищ, свавіллю браконьєрів, масовому підпалу сухої рослинності та незаконній торгівлі червонокнижними рослинами.
Законопроєкт № 3091 вносить зміни в понад 30 законів, щоби зробити державний екоконтроль сучасним, відкритим, публічним, максимально дієвим і спрямованим не на покарання, а на попередження шкоди довкіллю.
Законопроєкт передбачає відеофіксацію всього, що робить екоінспектор, підвищує відповідальність інспектора за перевищення повноважень, врегульовує систему нарахування збитків та стягнення за завдання шкоди довкіллю. Нині близько 5 % штрафів, нарахованих Держекоінспекцією, стягується з порушників. Водночас зупинка діяльності підприємства можлива лише за рішенням суду. Реформа передбачає створення нового органу державного екологічного контролю та ліквідацію корумпованої Держекоінспекції. Законопроєкт збалансовує інтереси бізнесу, влади та громадськості.
Органи влади: розробка законопроєкту (та супровідних НПА) щодо імплементації впровадження Директиви 2003/96/ЄС.
Європарламент: стала податкова політика та власні фінансові інструменти потрібні Україні для повоєнної відбудови та розвитку.
У сфері кліматичних фінансів адаптації в українське законодавство очікує Директива 2003/96/ЄС щодо оподаткування енергії в ЄС, спрямована на реалізацію цілей Європейського зеленого курсу до 2050 року. Основними цілями Директиви є:
Важливим також є поширення зеленої таксономії ЄС в Україні, розвиток таких нових кліматичних фінансових інструментів, як ваучери, зелені облігації, бонди тощо.
Можна розглянути створення Кліматичного фонду розбудови чистої енергетики та промисловості, який після завершення воєнного стану потенційно зможе наповнюватись коштами СТВ (система торгівлі квотами на викиди парникових газів), вуглецевим податком та іншими джерелами фінансування для створення доступних фінансових механізмів для бізнесу. Фінансування має відбуватися з максимальним акцентом на технології згідно з переліком зеленої таксономії ЄС. Зокрема, проєкти мають бути енергетично ефективні, фінансово доцільні та стійкі до кліматичних та рукотворних катастроф. Джерела надходження і форма фонду — це питання окремих досліджень, які будуть напряму залежати від ситуації на ринках та в країні.
Органи влади: прийняття законопроєкту № 4461 «Про території Смарагдової мережі».
Статус: відправлений на повторне перше читання у Верховній Раді.
Європарламент: допомога у фіксації та обрахунку військових злочинів в Україні та сприяння в міжнародних судових процесах щодо відшкодування росією шкоди, завданої довкіллю.
З початку військової агресії росії у 2014 р. і разом із повномасштабним військовим вторгненням у лютому 2022 р. від бойових дій зазнають ураження 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га та 14 Рамсарських об’єктів площею 397,7 тис. га. Ці території зазнають обстрілів, пожеж та хімічного забруднення. У тимчасово окупованому Криму унікальні природні об’єкти пошкоджені та зруйновані через неконтрольований видобуток природних ресурсів та військові навчання.
Природні екосистеми відіграють важливу роль у підтриманні екологічної безпеки та зменшенні вразливості громад України до змін клімату. Законопроєкт № 4461 розроблено для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і, зокрема, для реалізації Оселищної (Директива 92/43/ЄEC) та Пташиної директиви (Директива 2009/147/ЄС), а також положень Бернської конвенції, які безпосередньо передбачають створення територій Смарагдової мережі. Незважаючи на те, що перші території Смарагдової мережі були оголошені ще у 2016 році, вони не були закріплені законодавчо. Також післявоєнна відбудова потребуватиме великої кількості природних ресурсів. Законопроєкт № 4461 містить низку норм, які запроваджують чіткі процедури оцінок планованої діяльності в межах територій Смарагдової мережі та передбачають розробку планів управління територіями Смарагдової мережі, що є особливо важливим для територій, які постраждали від воєнних дій.
Органи влади: пропозиції у розробці.
Європарламент: підтримка малих та середніх фермерів, фінансування кліматично дружніх технологій та сталих практик в агросекторі
З початком повномасштабної війни на території України глобальна продовольча система зіткнулася з проблемами логістики та виробництва, що потенційно можуть призвести до загострення проблеми світового голоду та продовольчої й екологічної безпеки.
Тому Україна повинна створити стратегію розвитку агропродовольчого сектору у післявоєнний період, ставити пріоритет для розвитку та підтримки більш гнучких та децентралізованих агропродовольчих систем через диверсифікацію малих та середніх агропідприємств, їх кооперації та локалізацію.
Агровиробництво та переробка повинні сконцентруватися на застосуванні сталих та кліматично дружніх рішеннях, зокрема використовувати практики точного землеробства, сівозмін та біологічно різноманітного полікультурного підходу в рослинництві.
Агропідприємства повинні впровадити нові технології, що зможуть забезпечити скорочення викидів парникових газів, зменшення утворення та забезпечити переробку сільськогосподарських та харчових відходів. Україна має взяти курс на адаптацію продовольчої системи до зовнішніх викликів та забезпечити екологічну і продовольчу безпеку для громадян в умовах кліматичної кризи та безпекових загроз.
Органи влади: розробка пакету законопроектів для реформування антимонопольної інфраструктури України.
Європарламент: консультативна та технічна допомога в розробці та подальшій реалізації.
Високий рівень монополізації української економіки, низька культура конкуренції, слабкість та політична залежність антимонопольної інфраструктури, поширеність дискримінаційних правил можуть стати на заваді ефективному використанню обмежених ресурсів, сталому розвитку та слугувати стримуючим фактором для потенційних інвесторів.
Для ефективного використання значних ресурсів, що інвестуватимуться у відбудову України, потрібно створення прозорого та проконкурентного економічного середовища, де суб’єкти господарювання зможуть змагатися між собою у рівних умовах.
Це не тільки забезпечить економію обмежених ресурсів, дозволить охопити увагою більше напрямів та притягуватиме новій інвестиції. А й створить нове бізнес-середовище в Україні, коли обмеженими ресурсами розпоряджатимуться найефективніші, а правова культура – буде сталим стандартом та звичаєм.
В умовах зеленого курсу це набуває додаткового значення, враховуючи нові форми недобросовісної конкуренції, до яких можуть вдаватися актори ринку, та державну підтримку, що надаватиметься.
(1) За рекомендаціями Центру екологічних ініціатив «Екодія»
(2) За пропозиціями Української Асоціації відновлюваної енергетики
(3) За рекомендаціями Центру екологічних ініціатив «Екодія»
(4) За рекомендаціями Центру екологічних ініціатив «Екодія»
(5) За рекомендаціями Ліги Антитрасту