Бізнес для зеленого відновлення: відповідь приватного сектору на світову кризу

08.11.2022

8 листопада під час відкриття першого українського павільйону на щорічній міжнародній кліматичній конференції від ООН COP27 Глобальний договір ООН в Україні провів спеціальних захід «Бізнес для зеленого відновлення: відповідь приватного сектору на світову кризу». В експертній дискусії взяли участь українські бізнес-лідери, які сьогодні стоять на передовій реагування на руйнівні наслідки російської агресії в Україні.

Розпочалася подія з розмови генеральної директорки ГД ООН в Україні Тетяни Сахарук та генерального директорка DTEK Максима Тімченка. Очільник DTEK розповів про втрати компанії від регулярних атак російської армії. Так, електростанції ДТЕК були обстріляні 115 російськими ракетами, у результаті чого було пошкоджено понад 9 тис. одиниць обладнання мережі ДТЕК. Збитки, яких зазнали теплові електростанції ДТЕК у лютому-жовтні 2022 року, становлять 17,6 млрд грн. Понад 30 % збитків припали на 10 жовтня, коли Росія посилила обстріли. Компанія терміново потребує обладнання та допомоги від міжнародних партнерів, щоб українці мали безперебійний доступ до електроенергії.

Найбільші втрати — втрати людей. 243 співробітники ДТЕК отримали поранення, 19 зникли безвісти, 4 перебувають у полонені, 98 загинули. У ЗСУ служать 4567 співробітників компанії.

ДТЕК відновлює пошкоджені електромережі та продовжує проєкти в галузі чистих технологій і відновлюваних джерел енергії, щоби побудувати абсолютно нову сталу енергетичну систему в Україні, яка базувалася б на зелених технологіях і допомогла б припинити залежність Європи від викопного палива.

Україна потенційно може залучити приблизно 35–40 млрд євро приватних інвестицій для реалізації програми збільшення потужностей ВДЕ до 30 ГВт до 2030 року. Мова йде не лише про будівництво сонячних та вітрових електростанцій, але й також про великі інвестиції в системи передачі та зберігання енергії. Це включає будівництво потужностей із виробництва зеленого водню. ДТЕК є найбільшим інвестором ВДЕ в Україні. З огляду на складні обставини роботи підприємства в цьому напрямі Максим Тімченко зазначає:

«Ми не відмовляємося від своїх планів декарбонізації до 2040 року. Неспровокована війна Росії в Україні продемонструвала велике значення енергетичної незалежності для безпеки та миру на європейському континенті. Великою стратегічною помилкою європейських країн була надто сильна залежність від енергетичних ресурсів Росії. Президент України сказав, що Україна має стати зеленим хабом Європи. Тому ми плануємо запроваджувати нові технології в енергетичний сектор ще до перемоги».

Генеральний директор ДТЕК переконаний, що Україна може стати країною зі 100 % чистою енергією — ядерною та зеленою. До війни українська структура електроенергії на 70 % складалася з ядерної енергії та на 10 % відсотків — з відновлюваних джерел. Україна має великий потенціал для вітрової та сонячної енергії та можемо стати центром зеленої енергії для європейських партнерів.

ДТЕК просуває ідею будівництва нових генеруючих потужностей в Україні для досягнення 30 ГВт ВДЕ до 2030 року. Інвестиції можуть бути забезпечені гарантіями акціонерного капіталу, наданими урядами ЄС та міжнародними фінансовими організаціями. 30 ГВт відновлюваних джерел енергії означатимуть досягнення 50 % у структурі потужності та експорт 15 ГВт чистої енергії до ЄС за допомогою електроенергії та екологічно чистого водню. Найкращою гарантією безпеки України після війни є інвестиції в українську енергетику. Вирішальне значення має страхова гарантія для інвесторів, які прийдуть в Україну. І саме українська енергетика стане також запорукою європейської безпеки. Україна має величезний потенціал у відновлюваних джерелах енергії і зробить свій внесок у створення зеленого та процвітаючого континенту — задля добробуту всіх європейців.

Переглянути запис розмови ви можете ТУТ.

Друга частина заходу була присвячена обговоренню головних викликів для ключових бізнес-секторів України, спровокованих воєнною агресією Росії.

Виклик № 1 — стале виробництво продуктів харчування для продовольчої безпеки.

На думку Алекса Ліссітси, генерального директора IMК, крихкість, несправедливість і протиріччя в поточній агропродовольчій системі світу зараз очевидні, як ніколи раніше. Дебати про продовольчу безпеку і сталість у контексті війни в Україні пожвавили давню дискусію про те, «хто годуватиме світ». Одні переконують, що тільки велике промислове сільське господарство здатне прогодувати населення світу, кількість якого невпинно зростає. Згідно з цією точкою зору, продовольча безпека має бути досягнена завдяки збільшенню обсягів виробництва. З іншого боку, важливо шукати стале рішення для продовольчої сфери, як-от дрібне фермерство, яке є не тільки сталою альтернативою промисловому сільському господарству, але й більш сталим у часи кризи.

З огляду на поточну ситуацію в українській продовольчій сфері, Алекс Ліссітса вважає, що продовольча безпека — це питання виживання для України. Тому ми маємо дбати насамперед про наявність продуктів харчування, не забуваючи, проте, про їх відповідність міжнародним стандартам.

Виклик № 2 — сталі телекомунікації.

Сектор телекомунікаційних технологій в Україні є життєво важливим компонентом інфраструктури країни та відіграє вирішальну роль у цифровізації та економічному зростанні. Ольга Устінова, генеральна директорка Vodafone Україна, переконана, що наша увага має бути зосереджена на використанні діджитальних можливостей, щоби зробити реальний світ більш сталим та комфортним для життя. А для цього необхідно дбати про розробку та впровадження технологій, які зменшують викиди CO2.

Виклик № 3 — дружня до довкілля відбудова.

За даними KSE, загальна сума прямих задокументованих збитків об’єктам житлової та нежитлової нерухомості та іншій інфраструктурі України станом на вересень 2022 року склала понад 127 млрд доларів. Реконструкція України потребує як довгострокових рішень, так і негайних дій. Як результат швидкого реагування на потребу відбудовувати зруйновані Росією будівлі компанія Caparol створила новий асортимент продукції — Alpina Expert Restart. Це не просто лінійка матеріалів, а система рішень із докладними покроковими інструкціями та відео оглядами.

Віталій Верещагін, генеральний директор Caparol Україна, також наголосив на важливості дотримання екологічних стандартів під час відбудови, як-от сертифікація LEED:

«Сертифікація LEED завжди була важливою, але після війни вона матиме вирішальне значення. Я радий визнати, що продукція Caparol відповідає її критеріям, а будівельні компанії, які дотримуються стандартів LEED, є нашими партнерами».

Виклик № 4 — стала заміна нафти та газу.

Російське вторгнення в Україну спричинило зростання цін на нафту та газ. Олексій Рябчин, радник голови НАК «Нафтогаз України» з питань низьковуглецевого бізнесу, радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зазначив, що скорочення потоків природного газу до Європи означає, що континент повинен сподіватися на ощадливу зиму, оскільки ЄС зобов’язався скоротити імпорт газу з Росії на дві третини протягом наступного року. Щоби досягти цієї мети, країни-члени погодилися скоротити використання газу на 15 % протягом наступних семи місяців. Країни ЄС розглядають таких виробників, як США та Катар. Однак обладнання для постачання газу з цих країн не вистачає.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявила, що працює над збільшенням видобутку природного газу та може постачати газ до європейських країн до опалювального сезону наступного року. Загалом Нафтогаз має намір побудувати не менше 9 ТЕЦ і котелень на біомасі в 8 областях України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної енергії. Компанія амбітно прагне стати найбільшим виробником тепла з біомаси до 2027 року та забезпечити заміну приблизно 2 млрд кубометрів природного газу. Завдяки цьому Україна може практично повністю відмовитися від використання природного газу для централізованого опалення, замінивши його біоенергетикою.

Модерувала цю панель Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні. На завершення заходу вона зазначила, що всі компанії, які долучилися до дискусії, а також до створення павільйону України на COP27, належать до спільноти Глобального договору ООН:

«Усі українські бізнеси, які беруть участь у цьому заході, роблять реальні дії для реагування на глобальні кліматичні виклики, а також наслідки екологічного тероризму, який чинить Росія в Україні. Я впевнена, що ми переможемо і зможемо спільними зусиллями нейтралізувати всі наслідки війни».

Переглянути запис дискусії можна ТУТ.

 

Поширити новину:
FacebookLinkedInTwitter