Висновки з Pre-URC події в Римі

Напередодні URC2025 Глобальний договір ООН в Україні у партнерстві з урядом Великобританії та за підтримки GE Vernova, MHP SE, Syngenta Ukraine, ALTELAW та Італійською мережею Глобального договору ООН провів круглий стіл «Побудова довіри та цінності: Інвестиції в чисту енергетику та безпеку».

Мета події — консолідувати зусилля міжнародних партнерів, фінансових установ і бізнесу для сприяння відновленню енергетичного сектору України на засадах прозорості, доброчесності та інтеграції до європейських ринків. 

Зустріч проходила в межах Української Енергетичної Ініціативи Глобального договору ООН в Україні.

До події долучилися експерти з GE Vernova, Goldbeck Solar, MHP Verdant, DTEK, Syngenta Ukraine, Basel Institute on Governance, TheCityUK, ERG SpA, B4NZ, ALTELAW, Swisscontact, Eurac Researh та Італійської мережі Глобального договору ООН.

Учасники заходу акцентували увагу на прозорості, антикорупційних практиках і регуляторних умовах як основі для залучення приватних інвестицій. 

Також під час заходу було оголошено про створення Робочої групи з питань водневої реформи в межах Ukraine Energy Initiative (UEI).

Керівниця Ukraine Energy Initiative Клавдія Яцишина зазначила, що метою групи стане напрацювання нормативних, інституційних та економічних рішень для впровадження водневої реформи в Україні — з урахуванням національного законодавства, стандартів і політик Європейського Союзу, а також практик країн-членів ОЕСР.

Ініціатором створення Робочої групи виступила юридична фірма Juscutum, а першими підписантами в межах Pre-URC стали нещодавні учасники UEI — Sayenko Kharenko.

Модерувала подію Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні, голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії.

Тетяна розповіла про діяльність ГД ООН в Україні у сфері подолання корупції, зокрема про роботу над антикорупційним мейнстрімінгом та аналітичними презентаціями для процесу переговорів щодо вступу України до ЄС, що розпочався на початку цього року. 

Завдяки спільній роботі з Міністерством енергетики, Міністерством довкілля України та компаніями-учасницями ГД ООН в Україні, вдалося розробити матеріали, які були відзначені як одні з найбільш ґрунтовних та системно опрацьованих у межах усього процесу.

Також Тетяна Сахарук розповіла про інтерактивний відеокурс «Антикорупція» від ГД ООН в Україні, який вже має охоплення в понад 100 000 працівників, а незабаром за підтримки ДТЕК він буде доступний англійською мовою:

«Це наша форма м’якої дипломатії: ми допомагаємо компаніям встановлювати єдині стандарти доброчесності й демонструвати світу свою реальну позицію у боротьбі з корупцією. Але однієї підтримки з боку керівництва недостатньо, адже потрібна залученість усієї команди. Саме тому інвестиції в навчання працівників важливі для просування прозорості бізнесу, а це напряму впливає на рівень довіри інвесторів»

Вольфрам Шпарбер, голова Інституту відновлюваної енергетики Eurac Research, підкреслив величезний потенціал України для розвитку низьковуглецевої енергетики (зокрема вітрової та сонячної), біомаси та утилізації відходів.

«Майбутня енергетична система України повинна бути децентралізованою, інтегрованою між різними секторами: електроенергія, тепло, транспорт, промисловість. Децентралізація підвищує стійкість, що дозволяє використовувати місцеві ресурси, зменшує залежність від імпорту викопного палива, а також допомагає створювати нові робочі місця»

Спікер додав, що для реалізації такого сценарію потрібні міжнародні інвестиції, а для них — довіра і спільні цінності. 

До події також приєднався Льюїс Хаффі, старший менеджер з інвестицій в німецькій компанії Goldbeck Solar, яка вийшла на український ринок близько двох років тому з наміром побудувати портфель проєктів сонячної енергетики загальною потужністю 500 МВт протягом наступних трьох-п’яти років.

Експерт поділився, що впевненість компанії інвестувати в Україну під час війни базувалася на чітких гарантіях та підтримці з боку міжнародних партнерів, зокрема ЄБРР.  

Льюїс Хаффі додав, що проєкт із запуску 500 МВт сонячних потужностей не лише посилює енергетичну безпеку, а й зміцнює довіру глобальних інвесторів до українського ринку відновлюваної енергетики.

Марко Бірзінгер, директор департаменту розвитку бізнесу та M&A компанії ДТЕК, поділився своїм баченням, які саме умови є визначальними для того, щоб енергетичні проєкти в Україні були привабливими для інвесторів:

«Розмови з інвесторами часто зводяться до питань: чи ми усвідомлюємо всі ризики? Чи ми розуміємо, як це буде працювати на практиці? Тут у дію вступають страхування капіталу, державні гарантії тощо — саме вони стають реальним «рушієм» великих проєктів. Та головною перепоною для розвитку розподіленої генерації залишається висока вартість фінансування для МСП та громад»

Саме тому цього року ДТЕК запустили програму RISE разом із Octopus Energy. Її мета — залучити 100 млн євро для фінансування 100 локальних енергетичних проєктів протягом наступних трьох років. 

Це дозволить знизити вартість фінансування з нинішніх 20–30% до більш прийнятного рівня.

Адомас Аудіцкас, заступник голови правління МХП, генеральний директор ТОВ «МХП ВЕРДАНТ», наголосив, що компанія активно інвестує у відновлювану енергетику та енергоефективні рішення. Основним викликом експерт назвав не регуляції чи зміни уряду, а обмежений доступ до капіталу й відсутність фінансових стимулів.

У багатьох країнах ЄС існують державні субсидії, які компенсують значну частину інвестиційних витрат, і це створює більш сприятливі умови для розвитку. Тому для залучення інвестицій Україні потрібно створити «рівне поле» для гравців, подібне до європейського, — саме це дозволить активніше розвивати сектор.

Костянтин Іванюк, директор відділу маркетингу ЗЗР компанії Syngenta в Україні, поділився, як супутникові дані та штучний інтелект, якими послуговується платформа Cropwise, дозволяють детально порівнювати стан полів в Україні до і після повномасштабного вторгнення та збирати унікальні докази збитків.

Починаючи з 2017 року, компанія Syngenta збирає дані з сільськогосподарських полів в Україні та використовує їх для навчання штучного інтелекту. 

Це дозволяє автоматично визначати межі полів, ідентифікувати посівні культури та прогнозувати врожайність на основі історичних даних і майбутніх тенденцій. Такий підхід дає змогу щороку в режимі реального часу оцінювати збитки українського агросектору внаслідок російської агресії.

Орім того, це рішення має потенціал для масштабування в інші сектори економіки. Воно може забезпечити прозорий і об’єктивний підхід до фіксації збитків та справедливого відшкодування в майбутньому.

Хізер Б’юкенен, CEO та співзасновниця B4NZ, зазначила, що Україну сприймають як єдину «зону ризику», і цей образ іноді ґрунтується на застарілих уявленнях. Насправді ж в Україні вже давно діють сучасні технології та відкриті дані, але ці можливості не завжди помітні зовні.

Тому важливо виносити виклики на перший план — не замовчувати, а перетворювати їх на предмет відкритої розмови. Це посилює довіру інвесторів.

Про зміцнення довіри між міжнародними донорами та українським простором поділилася думками Алевтина Сердюк, менеджерка з партнерств у Східній Європі та Україні, Swisscontact. 

Вона зазначила, що прозора комунікація, залучення місцевих стейкхолдерів і демонстрація конкретних результатів допомагають формувати підтримку та довготривалі вигоди від інвестицій у відновлювану енергетику.

«Ключовим для нас є раннє залучення стейкхолдерів. Ми спільно з ними визначаємо цілі проєкту, оцінюємо потреби, залучаємо суспільство і запитуємо: чого вони справді хочуть? Наступний важливий принцип — прозорість. Ми відкрито ділимося даними та результатами з усіма партнерами, не лише з донорами у Швейцарії. Регулярно звітуємо, а не просто виконуємо формальні бюрократичні вимоги»

Юхані Гроссманн, керівник програми Green Corruption Базельського інституту управління, зосередив увагу на секторі критичних мінералів (Critical Raw Materials, CRM), що, на його думку, має великий потенціал  в Україні, але поки що є вразливим до корупції. 

Експерт поділився результатами дослідження Green Corruption, а саме низкою викликів,  які слід вирішити, перш ніж галузь зможе повністю реалізувати свій потенціал.

Зокрема, Юхані Гроссман виділяє неефективну систему ліцензування, нестачу прозорості у даних про запаси мінералів та недосконалу регуляторну систему. 

Попри наявні виклики, експерт акцентує на потенціалі сектору та зазначає, що для його розвитку потрібні відкриті дані, спрощення регулювання, чесне ліцензування та колективна міжсекторальна співпраця.

Ольга Савченко, старша партнерка ALTELAW, окреслила ключові зміни у правовому полі України, які сприяють розвитку інвестицій у сектор ВДЕ.

Також спікерка виділила позитивну динаміку реформ в енергетичному секторі України попри війну. Зокрема, йдеться про спрощення процедур для інвестування у відновлювану енергетику та енергозбереження з акцентом на розвиток систем накопичення енергії (energy storage) та когенераційних установок (CHP).

Ольга Савченко наголосила, що держава відкриває нові можливості, а бізнес має реальні інструменти впливу на політику. Україна, хоч і має виклики, просувається швидше, ніж багато хто очікував.

Даніела Бернаккі, генеральна директорка Глобального договору ООН в Італії, розповіла про зацікавленість італійських компаній енергетичного сектору у відновленні енергетики України та підкреслила важливість механізмів, що допоможуть перетворити цю зацікавленість у сталі інвестиції — зокрема гарантій ризиків, інституційної координації та партнерських платформ.

Італійський уряд, фінансові установи та агенції (SACE, SIMEST, CDP) уже запровадили низку програм, що поєднують пільгове фінансування, страхування ризиків та платформу для налагодження партнерств. Особлива увага приділена інвестиціям у ВДЕ, енергоефективність, навчання кадрів і створення умов для сталого розвитку приватного сектору.

Джанлука Грамегна, керівник напряму ESG у ERG SpA, поділився баченням того, що важливо для приватного інвестора, який розглядає Україну як потенційний напрям для інвестицій.

Так, експерт виділив: спрощення дозвільних процедур, розвиток інфраструктури (модернізацію електромереж для інтеграції нових потужностей), наявність кваліфікованих кадрів, а також ефективної антикорупційної системи — адже без цих умов неможливо побудувати ані надійну бізнес-модель, ані довгострокове партнерство.

Джанлука Грамегна також розповів, як ERG SpA разом із партнерами підтримує дитячий садок в Охтирці Сумської області, що зазнає російських обстрілів: компанія спроєктувала систему, що покриває 24 години енергоспоживання для закладу. У цьому садочку навчаються понад 160 дітей, зокрема діти з інвалідністю, і працюють понад 60 працівників.

Своїм баченням того, як професійні фінансові послуги можуть підтримати стале відновлення та залучення інвестицій в Україну поділилася Анна Роджерс, директорка з міжнародного розвитку TheCityUK.

TheCityUK з першого дня повномасштабного вторгнення працює з українським урядом, регуляторами та приватним сектором над створенням умов для прозорого інвестування в критичні сектори — енергетику, критичні мінерали та агросектор.

Спікерка зазначила, що міжнародні фінансові установи (Світовий банк, IFC та інші) усе більше орієнтуються на потреби приватного сектору й пропонують не лише кредити, а формат гарантій. Такий підхід дозволяє ефективно стимулювати інвестиції.

Роджер Мартелла, директор з корпоративного управління, Директор зі сталого розвитку GE Vernova, бачить розвиток енергетичного сектору України у трьох ключових фазах: 

• фаза надзвичайної підтримки (забезпечення електроенергії у воєнних умовах);
• фаза відбудови (модернізація мереж, щоб задовольнити потреби в електрифікації із дотриманням принципів сталого розвитку);
• фаза економічного розвитку (трансформація України у виробника електроенергетичного обладнання, підготовка інженерів і кадрів, створення нових економічних можливостей для експорту та зростання)
  

«Чим раніше ми розпочнемо спільне планування, тим більша ймовірність, що ми зможемо швидко перейти до дій. Тому такі розмови, як сьогоднішня — надзвичайно важливі. Але ще важливіше — продовжити їх поза межами цієї зали. Ми маємо починати вже зараз, якщо хочемо діяти з тією швидкістю, з якою вимагають обставини»

Ми переконані, що прозорість, доброчесність та орієнтація на європейські стандарти — це фундамент нової української енергетики. Саме на таких засадах ми будуємо наше стійке та безпечне майбутнє.

Дякуємо запрошеним експертам за відкритий діалог та спільну роботу.

Поширити новину: