Водень як шлях до енергетичної безпеки: уряд, бізнес і міжнародні організації визначили перспективи для України

Днями в Academy DTEK  відбувся круглий стіл «Водень: пастка чи енергетичний квантовий стрибок для України?», організований Глобальним договором ООН в Україні у межах Ukraine Energy Initiative. Подія об’єднала представників уряду, бізнесу та міжнародних організацій, щоб обговорити перспективи розвитку водневої економіки, її роль у зміцненні енергетичної безпеки та інтеграції України до ринків ЄС.

Модераторкою заходу стала Клавдія ЯЦИШИНА, керівниця Української енергетичної ініціативи.

У рамках панелі «Водень у фокусі: державна політика, міжнародне партнерство та перспективи інвестицій» учасники поділилися експертизою щодо ключових умов розвитку водневої енергетики. Серед тем — стратегічні цілі держави, нормативно-правова база, залучення інвестицій та виклики, які стоять перед Україною на шляху до водневого майбутнього.

Артем НЕКРАСОВ, перший заступник міністра енергетики України підкреслив, що розвиток відновлюваної енергетики є невід’ємною частиною інтеграції України до енергетичних ринків ЄС. За його словами, уряд уже працює над формуванням Водневої стратегії та залучає до цього процесу державні органи, бізнес та міжнародні організації. Особлива увага приділяється законодавчому забезпеченню і залученню інвестицій.

«Однією з операційних цілей, які уряд бачить для себе до кінця цього року, є затвердження Водневої стратегії країни на період до 2050 року», – коментує Артем НЕКРАСОВ, перший заступник міністра енергетики України. 

Ольга БАБІЙ, радниця Секретаря РНБО, екс-членкиня НКРЕКП (2019–2024) акцентувала, що потрібно визначити базові правила обігу водню. Саме від наявності чітких технічних вимог і законодавчої рамки залежатиме готовність бізнесу заходити у галузь. За словами спікерки, Україна має шанс стати першою країною в ЄС, яка створить власні стандарти й технічні регламенти у сфері водню.

«Ми (робоча група з розробки та впровадження водневої реформи в Україні у межах Ukraine Energy Initiative – ред. ГД ООН в Україні) працюємо на формуванням базової рамки, зокрема: які умови мають бути виконані, щоб обіг водню – від виробництва до споживання – відбувся для початку на території України. І поки відсутня визначена на законодавчому рівні товарна форма водню як продукту, рахувати бізнес-план досить складно», – Ольга Бабій, радниця Секретаря РНБО, екс-членкиня НКРЕКП (2019–2024). 

Джуліан ВЕЙМАН, Head of H2-diplo Office Kyiv (GIZ), наголосила на важливості розвитку внутрішніх «зелених» ланцюгів доданої вартості та підготовки до майбутнього експорту. Вона відзначила перспективність зеленого аміаку та підкреслила, що конкурентоспроможність України залежатиме від ефективних рішень у транспортуванні та зберіганні водню. Особливу роль у цьому, за її словами, відіграють міжнародне партнерство та інклюзивність.

«Водень може стати основою майбутнього енергетичного партнерства між Україною та Європейським Союзом. Водночас важливо вже сьогодні розвивати внутрішні ланцюги вартості, досліджувати можливості зеленого аміаку та створювати рівні умови для всіх учасників цього процесу», — зазначила Джуліан ВЕЙМАН.

Кевін БЕРНС, президент компаній Legion1 Logistics & Legion1 Energy, розповів про програму низьковартісної вітрової енергетики для відбудови енергосистеми України. Експерт переконаний, що зелений водень відкриває для країни нові перспективи — відновлення металургії, виробництво зеленого аміаку для агросектору та використання у газових турбінах. Окремо він відзначив потенціал експорту до ЄС, але підкреслив, що головні можливості сьогодні — створення споживацького попиту всередині країни.

«Водень може бути і пасткою, і квантовим стрибком для України водночас. Все залежить від того, наскільки можна здешевити зелену електроенергію, щоб зробити його економічно вигідним без значних субсидій. Але сьогодні я бачу значно більше можливостей, ніж ризиків», — зазначив Кевін БЕРНС, президент компаній Legion1 Logistics & Legion1 Energy.

Спостереженнями щодо нормативно-правових викликів у сфері водню поділився Олексій ГНАТЕНКО, керівник практики вирішення спорів Juscutum; член Наглядової ради Східно-Європейської Асоціації розвитку водневої економіки.  Він підкреслив, що вже сьогодні є реальні очікування на ухвалення Водневої стратегії, яка стане орієнтиром для розвитку галузі. Окрему увагу спікер звернув на важливість підготовки фахівців та створення сертифікаційних центрів, адже саме це забезпечить сталий розвиток водневої економіки в Україні. 

«Формування реального ринку водню в Україні потрібні не лише стратегічні документи, але й чіткі нормативно-правові механізми, які забезпечать прозорі та передбачувані правила функціонування ринку для всіх учасників. Визначення товарної форми водню, умов його обігу від виробника до споживача, а також запровадження сертифікаційних центрів та процедур перевірки походження є фундаментом, без якого неможливо говорити ні про інвестиційну привабливість, ні про міжнародну інтеграцію», – Олексій ГНАТЕНКО, партнер практики вирішення спорів Juscutum; член Наглядової ради Східно-Європейської Асоціації розвитку водневої економіки.

У рамках дискусії «Енергетичний перехід України: воднева перспектива між інфраструктурою та сталим розвитком» спікери поділилися експертизою про конкурентоспроможність водню на українському ринку, результатами досліджень і фінансовими механізмами для інвестицій. Також поговорили про інновації у зберіганні та можливості транспортування водню.

Євген ДІДІЧЕНКО, співвласник та CBDO групи компаній KNESS наголосив, що питання розвитку водню напряму залежить від того, яку проблему потрібно вирішити і в якій часовій перспективі. Він підкреслив, що якщо пріоритет — енергетична безпека та незалежність від викопних ресурсів, тоді є сенс вже сьогодні працювати над власними розробками водневих технологій та формувати сприятливі умови для цього. 

“Якщо сфокусуватися на проблемі національної й геополітичної безпеки в контексті мінімізації залежності від викопних ресурсів. Тоді окреслюється для країни “шлях розробника”, що передбачає інвестування у створення власних технологій з виробництва й транспортування водню з метою накопичення експертизи та ведення в майбутньому експортної діяльності” — пояснив експерт.

Своєю чергою Ярослав КРИЛЬ, директор ТОВ «Водень України» (H2U) підкреслив, що обговорення водню має відбуватися мовою цифр і конкретних розрахунків. H2U має завершене техніко-економічне обґрунтування виробництва та працює над похідними продуктами, зокрема зеленим метанолом та аміаком. Компанія також досліджує можливості зберігання водню у підземних соляних пластах в Одеській області та бере участь у міжнародних консорціумах.

«У структурі собівартості водню 60–80% становить вартість електроенергії. Якщо виробляти власну сонячну чи вітрову генерацію, собівартість кілограма водню в Україні вже є конкурентною тим цінам, які були анонсовані після першого аукціону Європейського водневого банку», – говорить Ярослав КРИЛЬ, директор ТОВ «Водень України» (H2U).

Питання зберігання водню прокоментував Сергій ДЯКОНЧУК, начальник департаменту науково-технічного нагляду з експлуатації та розвитку ПСГ (Інститут транспорту газу АТ «Укртрансгаз»). Він зауважив, що в Україні бракує соляних каверн, які у світі вважаються найкращим рішенням, тому компанія досліджує можливість використання як виснажених, так і діючих родовищ. 

«У випадку водню ключове питання звучить так: де саме зберігати цей ресурс? Нам потрібен єдиний центр, який визначатиме напрямки руху інфраструктури», – коментує Сергій ДЯКОНЧУК, начальник департаменту науково-технічного нагляду з експлуатації та розвитку ПСГ (Інститут транспорту газу АТ «Укртрансгаз»).

Олександр ГРИБАН, директор департаменту сталого розвитку та нефінансової звітності АТ «Укрнафта», відзначив, що компанія інтегрує водневі проєкти у свою стратегію трансформації та активно залучає міжнародне фінансування.

 «Виробництво водню – це не лише бізнес, а й вимога часу, адже це відкриває доступ до міжнародного фінансування та відповідає стандартам ЄС у сфері кліматичної політики», — зазначив Олександр ГРИБАН, директор департаменту сталого розвитку та нефінансової звітності АТ «Укрнафта». 

Олександр ГАЙДІН, начальник управління стратегії ТОВ «Оператор ГТС України»
розповів про підтримку розвитку водневої енергетики й перспективу у створенні окремої інфраструктури для транспортування. Основним напрямом для розвитку він назвав інтеграцію до європейських мереж, а також будівництво трубопровідної системи для чистого водню. 

«Оператор ГТС підтримує рух у напрямку виробництва та транспортування водню, а наша довгострокова амбіція — створення водневої мережі загальнонаціонального масштабу», – Олександр ГАЙДІН, начальник управління стратегії, ТОВ «Оператор ГТС України». 

«Україна має шанс стати одним із лідерів у формуванні європейської водневої політики, але для цього потрібна скоординована робота уряду, бізнесу та міжнародних партнерів у розбудові законодавчої рамки, яка врахує як економічні, так і екологічні виклики», – Клавдія ЯЦИШИНА, керівниця Української енергетичної ініціативи.

Завершенням круглого столу стало підписання Маніфесту Робочої групи з розробки та впровадження водневої реформи в Україні в межах Української енергетичної ініціативи Глобального договору ООН в Україні. До документа долучилися компанії KNESS, АТ «Укртрансгаз», АТ «Укрнафта» та Juscutum. Також АТ «Укрнафта» і АТ «Укртрансгаз» приєдналися до Української енергетичної ініціативи, підтвердивши готовність посилювати співпрацю бізнесу й держави у сфері енергетичної трансформації.

Поширити новину: