Відбувся воркшоп  «Інклюзивний бізнес: з чого почати»

20 травня, у Києві, в MacPaw Space відбувся воркшоп «Інклюзивний бізнес: з чого почати». Захід про те, як бізнесу зробити свої послуги, товари та робочі місця безбар’єрний, був організований Глобальним договором ООН в Україні спільно з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні.

Відкрила подію керівниця кліматичного та інноваційного напрямів Глобального договору ООН в Україні Юлія Гелажис. Юлія зазначила, що всі співробітники та співробітниці мають свої особливості, які варто враховувати на робочому місці. Це може бути робота в умовах блекауту, досвід роботи у токсичних колективах, бойовий досвід або статус внутрішньо переміщеної особи. Також Юлія наголосила на важливості українського бізнесу відповідати європейським вимогам:

«Інклюзія також важлива для українських компаній, які хочуть працювати з ЄС. Європейська комісія вимагатиме від постачальників дотримання соціальних, екологічних та управлінських норм. А компанії з політикою інклюзивності мають більше шансів отримати міжнародне фінансування. Інклюзія в бізнесі — це не просто тренд, це потреба сучасного українського суспільства»

Світлана Колишко, керівниця ініціатив з прав людини та доступу до правосуддя UNDP в Україні, зазначила, що майже 30% від усього населення хоча б раз у житті стикалися з дискримінацією. Про це говорять результати соціологічного дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводиться кожні два роки фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за ініціативи UNDP в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії у партнерстві з Центром прав людини ZMINA. 

 «Інклюзивні бізнеси, які дають рівні можливості як для колективу, так і для клієнтів, мають бути нормою, а не привілегією. Створення безбар’єрного середовища важливе, в першу чергу, ще й тому, що це розкриває нові можливості для вашого бізнесу: це і нові клієнти, і люди, які будуть працювати в команді. Також важливо розуміти, що ми живемо в країні, в якій триває війна, і кількість людей з інвалідністю буде збільшуватися. Ми маємо бути готовими до цього і підлаштовуватися під нові реалії»

 

Ірена Федорович, адвокаційниця Fight for Right, експертка Українського індексу корпоративної рівності, тренерка та консультантка з питань поваги до різноманіття, детально розповіла про політику рівності в бізнесі: навіщо її створювати та як зробити так, щоб вона працювала не лише на папері:

 «Якщо у ваших конкурентів кращі політики, в тому числі й внутрішні, то рано чи пізно ви втратите команду або принаймні тих людей, яким важливо, в якому середовищі вони працюють. Розробити гарну політику — це лише частина шляху. Основне завдання полягає в тому, щоб якісно реалізувати політику»

Експертка зазначила, що політика рівності для бізнесу спрямована на сприяння справедливому та інклюзивному середовищу, де до всіх людей в команді ставляться незалежно від їх раси, статі, віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, релігії чи будь-яких інших ознак. Основним завданням такої політики є запобігання дискримінації, сприяння різноманіттю в команді та забезпечення рівних можливостей для всіх працівників та працівниць. Ірена поділилася чітким планом дій щодо впровадження політики рівності у компанії:

• почати слід з оцінки поточного стану організації – наявних політик, процедур, різноманіття тощо;
• вже після аналізу варто створити комплексну політику рівності, в якій прописати зобов’язання компанії та якого стану хочеться досягти;
• наступний крок — запровадження регулярного навчання для розвитку інклюзивної культури в команді та вбудувати принципи рівності в роботу з клієнтами_ками;
• один з найважливіших етапів — створення механізмів підтримки для працівників, які зазнають дискримінації;
• впевнитись, що процес найму є всебічним та спрямованим на розширення різноманітності команди на всіх рівнях.

«Атмосфера поваги до різноманіття, відданість правам людини та впровадження цього в щоденну роботу — це точно не короткий спринт, а довгий марафон, який на фініші дасть вам величезні нематеріальні переваги та відчуття крутого досягнення»

Докладно про тему бізнесу та прав людини можна переглянути на платформі Дія.Бізнес. 

Олена Іванова, керівниця проєктів з реабілітації та інклюзії UNDP в Україні, розповіла учасникам та учасницям воркшопу про інклюзивне середовище,  товари та послуги для клієнтів. Олена наголосила на тому, що війна в Україні значно вплинула на ринок праці, створивши потребу у посиленій увазі до забезпечення прав людини на гідну працю. 

Експертка зауважила, що через зайнятість  якомога більшої кількості працівників різних груп населення   можна уникнути проблеми навантаження на державний бюджет, який підтримує непрацездатних громадян:

«Молодь, яка шукає перші місця роботи і потребує підтримки, працівники старшого віку, які часто отримують меншу заробітну плату, вагітні жінки, люди з інвалідністю, матері та батьки, які також мають свої потреби — усі люди мають отримувати рівні можливості та права. А їх ефективність як працівників та комфорт на робочому місці напряму залежить від нас, роботодавців»

Для цього роботодавці мають адаптовувати робочі процеси та підходи до своїх працівників:

«Не важливо, яке у людини порушення. Важливим є те, що ця людина може робити як співробітник вашої компанії. Якщо людині правильно підібрали робоче місце, з урахуванням її можливостей та сильних сторін, а робоче середовище та робочі процеси правильно організовані, то інвалідність ніяк не заважатиме повноцінній роботі. Інвалідність – це не вирок, оскільки вона нівелюється тоді, коли робоче місце чи послуга стають доступними»

В якості прикладу, Олена навела типову помилку в дизайнерських рішеннях: якщо текст надрукований дуже дрібним шрифтом і людина не може його прочитати, то проблема не в здатності людини, а в тому, що розмір шрифту підібраний неправильно.

Підсумовуючи, Олена Іванова окреслила основні вимоги до безбар’єрного робочого простору, які мають забезпечувати компанії для своїх співробітників. Це, зокрема, ґендерно-нейтральні туалетні кімнати, кімнати тиші, місця для материнського годування, ґендерно-нейтральне місце для сповивання, місце для перебування дітей співробітників, місця для зберігання та прийому їжі, зручні та адаптивні меблі.

Євген Борисенко, архітектор, містопланувальник, співзасновник експертного центру з універсального дизайну «Pro.UD», розповів учасникам воркшопу про фізичну доступність просторів. 

Так, Євген поділився інструментами, які можуть допомогти у проєктуванні безбар’єрного простору. Це, зокрема, Державні будівельні норми та стандарти, яким, на думку експерта, має користуватися кожен будівельник при проєктуванні простору. Ще одним важливим інструментом є Альбом безбар’єрних рішень, практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів.

Також Євген Борисенко розповів про те, що таке універсальний дизайн та яка його роль у сучасному плануванні просторів:

«Для мене універсальний дизайн базується на цінностях, які архітектор вкладає у свій проєкт. Це  — дизайн усіх речей, в центрі уваги якого знаходиться людина і який враховує потреби кожного та кожної. Метою такого дизайну є максимізувати кількість людей, які можуть використовувати ваш предмет, приміщення чи послугу»

Експерт також окреслив основні практичні рішення, які слід враховувати при переплануванні приміщень та адаптації елементів благоустрою. Розповідаємо про деякі з них:

• наявність вказівників напрямку, освітлення  зон відпочинку та пішохідних шляхів;
• тактильна мапа території при вході;
• столи та лавки з вільним простором для дитячого візка чи людини на кріслі колісному;
• дублювання сходів пандусом;
• навіс від дощу та сонця;
• не слизька підлога;
• наявність перил вздовж сходів та пандуса;
• контрастно промарковані скляні поверхні;
• наявність ґендерно нейтральних та ґендерно маркованих санвузлів;
• обладнані місця для роботи людей з інвалідністю.

Яна Гончаренко, директорка з корпоративних комунікацій та сталого розвитку, авторка корпоративних стратегій з різноманіття та інклюзивності в Starlight Media, розповіла про досвід роботи над розвитком різноманіття та інклюзивності в компанії. Також Яна поділилася практичними кейсами, які допомогли її команді збільшити кількість кандидатів та кандидаток, які прагнуть працювати у Starlight Media і отримати визнання від понад 20-ти національних і міжнародних премій, рейтингів та конкурсів, які визнали кейс Starlight Media в досягненні ґендерної рівності найкращою практикою.

«Якщо ви не бачите або не відчуваєте нерівності — це не означає, що цієї проблеми немає у вашій організації. Через корпоративну культуру ви формуєте  уявлення людей, які згодом впливають на культуру національну»

Для тих компаній, які прагнуть розпочати свій шлях в напрямі дотримання різноманіття та інклюзивності, експертка розповіла про основі правила успіху на шляху до змін:

• публічні зобов’язання та звітування важливі;
• залучення лідерів/ок бізнесу гарантує якісні та швидкі зміни;
• наявність профільного відділу чи спеціаліста/ки допоможе оперативно реагувати на нові запити та працювати системно.

Як це працює на практиці? Яна Гончаренко розповіла про підходи Starlight Media, які спрацювали в їх компанії. Це, зокрема, регулярна освіта, відповідальність організації  за нові рішення на всіх рівнях (як роботодавця, як медіа та як бізнесу), розвинені партнерства з міжнародними громадськими організаціями, які стали цінним джерелом експертизи.

Яна акцентувала увагу на людях компанії, яких керівництво вважає своїми союзниками: 

«Наші колеги — союзники цієї теми, її співавтори та в повній мірі амбасадори. Їхні ідеї  завжди чують, а ініціативи отримують підтримку та заохочення» 

Також експертка поділилась досвідом роботи щодо розробки ветеранської політики Starlight Media. В межах роботи із темою ветеранів, компанія розробила важливі правила, які допомагають Starlight Media якісно працювати у цьому напрямку:

• проєкти про ветеранів та ветеранок не можна створювати без залучення ветеранів та ветеранок;
• ветеранські політики мають поширюватися і на роботу з родинами воїнів, а також сімʼями загиблих воїнів;
• важливо підтримувати звʼязок з людиною, поки вона знаходиться у війську. Це визначає якість взаємодії з нею на шляху до її повернення;
• невідʼємна складова ветеранської політики — це також політика вшанування памʼяті;
• будь-яка система має зберігати гнучкість до реагування на виключні кейси і оновлюватися відповідно до потреб та викликів.

Цей захід був організований командою експертів та експерток Глобального договору ООН в Україні, Social Action Centre у партнерстві з Міністерство економіки України та UNDP в Україні за фінансової підтримки уряду Японії в рамках Business and Human Rights Accelerator.

Поширити новину: