Відбувся захід «Прозорість і права людини: Україна на шляху до відновлення»
14 грудня Глобальний договір ООН в Україні завершив Антикорупційні дні 2023 високорівневим заходом «Прозорість і права людини: Україна на шляху до відновлення». Подія була приурочена до Міжнародного дня боротьби з корупцією та Міжнародного дня прав людини. Обговорення, які відбулися під час неї, мали на меті сприяти боротьбі з корупцією та просуванню прав людини як основних чинників на шляху до відновлення України.
Відкрила захід Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні. Вона подякувала всім компаніям, організаціям та державним установам, які впродовж років співпрацюють із ГД ООН в Україні в рамках антикорупційної програми:
«Спільними діями ми вмикаємо світло. Лише зі світлом ми можемо побачити потаємні сторони неправомірної поведінки. Наше з вами завдання — змінити таку поведінку, вибудувати нову культуру несприйняття корупції, працювати на її запобіганням. Дякую всім, хто долучається до колективних дій з антикорупції. Подолати це явище можна тільки разом».
Підтримала український бізнес, який у час війни проти Росії працює над антикорупцією та правами людини, Санда Оджиамбо, заступниця Генерального секретаря ООН та генеральна директорка Глобального договору ООН.
«Зміцнення розвитку прозорого бізнесу: стратегії для сталого масштабування»
Першою темою обговорення під час заходу стали найкращі практики доброчесності під час війни. Лідери бізнесу та підприємці поділилися важливими для своїх компаній аспектами сталості та ініціативами з підтримання прозорих бізнес-практик.
Модерувала панель Світлана Луцюк, старша юристка Адвокатського об’єднання Arzinger. Вона переконана, що особливо під час війни комплаєнс на часі, тому приватним та державним компаніям необхідно створювати сильні комплаєнс-відділи і впроваджувати в роботу міжнародні антикорупційні стандарти.
Антикорупційну рамку для роботи бізнесу встановлює держава, й одним із ключових органів у цьому є НАЗК. Юрій Сверба, керівник управління формування політики доброчесності в публічній та приватній сфері НАЗК, зазначив, що серед викликів для доброчесності бізнесу держава вбачає високий рівень толерування корупції і недостатньо розвинений інститут комплаєнсу. Також він додав:
«Для вирішення цих проблем у рамках державної антикорупційної програми ми в НАЗК розроблюємо максимально інклюзивні антикорупційні стандарти, які будуть презентовані наступного кварталу. А також уже фіналізовуємо методичні рекомендації, які мають допомогти приватному сектору вибудовувати свою внутрішню антикорупційну політику».
З позиції бізнесу, який уже активно впроваджує політики доброчесності, виступив Микита Можаровський, керівник служби комплаєнс ДТЕК. ДТЕК сьогодні несе велику відповідальність за забезпечення енергетичної безпеки України, що вимагає підвищених стандартів запобігання ризиків. Микита розповів:
«Ми працюємо з гуманітарною допомогою для відновлення енергетичної інфраструктури в трьох площинах: двосторонні контракти, через державні програми та через взаємодію з міжнародними організаціями, такими як USAID. Усі вони мають свої складнощі. Але в результаті донори мають бути впевнені, що обладнання, яке вони надають, не було загублене чи вкрадене, використовується за призначенням і встановлене, де було обіцяно. Питання забезпечення прозорості відновлення є критичним».
На базі Міністерства оборони працює нова агенція — ДП «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями небойової номенклатури для забезпечення ЗСУ. Дмитро Бігунець, директор з управління ризиками та комплаєнс ДП «Державний оператор тилу», переконаний, що в основі доброчесності завжди лежить довіра, а дотримання міжнародних стандартів допомагає її підтримувати:
«Я переконаний, що наші державні компанії мають орієнтуватися на дві речі. По-перше, корпоративне управління, бо за ним майбутнє. По-друге, використання найкращих міжнародних практик доброчесності. Міжнародний антикорупційний стандарт ISO 37001 є хорошим орієнтиром для компаній, які хочуть розвивати в себе антикорупційну структуру, але не знають, як. Цей стандарт є ширшим, ніж вимоги, зазначені в українському законодавстві. Міжнародна сертифікація — не панацея від корупції. Але в компаніях, де вона впроваджена, ризик виникнення корупційних кейсів на порядок нижчий, ніж там, де її немає».
Авіаційна сфера України дуже постраждала від повномасштабного вторгнення Росії. Інна Колиняк, уповноважена з питань запобігання та виявлення корупції, ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», розповіла, як працює компанія сьогодні:
«На початку повномасштабного вторгнення здалося, що вся наша робота зупинилася. Велика частина співробітників звільнилася. Частина команди працює в Жешуві й готова повернутися у Львів, як тільки ми зможемо запуститися. Багатьох, хто залишився, компанія перепрофільовувала, як і мене. НАЗК розробила стратегію навчання уповноважених осіб, і це полегшило опанування сфери комплаєнс і мені, і багатьом іншим»
Розповідаючи про комплаєнс-практики компанії, Інна наголосила:
«На кожному підприємстві можуть бути ризики. Тому ми маємо давати собі відповіді на три запитання: що може статися, чому може статися і до чого це може призвести. Реєстр ризиків може допомогти взяти їх під контроль».
«Захист прав людини в умовах війни: найкращі практики»
Друга панель заходу фокусувалася на темі прав людини в бізнесі в складний час воєнної агресії Росії. Модерував розмову Родіон Колишко, радник у Конфедерації роботодавців України.
«Ми стоїмо на порозі відновлення, але відновлення неможливе без людей, особливо тих, хто захищав нашу свободу й повернувся з війни», — наголосив модератор перед початком розмови про приклади бізнесу з реінтеграції ветеранів.
Реінтеграція ветеранів є важливим завданням, яке війна поставила перед українським державним і приватним сектором. Багато проєктів цього спрямування реалізовує найбільший перевізник України — АТ «Укрзалізниця». Ольга Безпалько, директорка департаменту соціальної політики, АТ «Укрзалізниця», поділилася досвідом компанії:
«10 200 наших співробітників були призвані до служби в ЗСУ. Ми маємо багато проєктів із реінтеграції. Це і психологічна підтримка, і супровід сімей, які часто переживають поранення ветерана важче, ніж сам ветеран. Один із них — внутрішній комунікаційний проєкт, де ветерани діляться із колегами-залізничниками, як вони справлялися з якимось проблемами у своєму житті після повернення з війни. Важливо у всіх наших залізничників викликати відчуття гідності до того, з ким і в якій компанії вони працюють. Прикро, що ветеранів ми або надто тотемізуємо, або сприймаємо лише через травматичний досвід. Натомість нам потрібно вчитися в них, переймати їхній досвід роботи в команді і прийняття рішень у критичних умовах»
У МХП мобілізовано 2346 людей — це кожен десятий співробітник компанії. Вікторія Нагірняк, експертка з міжнародного партнерства МХП, розповіла про програму реінтеграції «МХП Поруч», яка допомагає ветеранам та сімʼям військових адаптуватися до нової реальності:
«У рамках «МХП Поруч» ми підтримуємо наших мобілізованих співробітників — від індивідуальних запитів до потреб бригад. Також вона допомагає нам реінтегровувати ветеранів. Важливе питання — наскільки наше суспільство соціально зріле до повернення людей, які пішли на війну й тепер мають зовсім інше життя. Ветерани повертаються в сім’ю, але не повертаються з війни. Тому наше завдання — пояснювати сім’ям та громадами, як зустрічати ветеранів. На 2024 рік ми запланували розробити нову програму, яка спрямована на роботу з локальними громадами, щоб вони були готові й соціально зрілі до повернення ветеранів у тил»
Найбільша в Україні ІТ-компанія з понад 10 тисячами співробітників також втілює проєкти з адаптації ветеранів до умов мирного життя. Про них розповів Дмитро Якимець, керівник проєктів сталого розвитку EPAM Україна. Також він наголосив на важливості навчання менеджерів компанії до роботи з ветеранами.
«Окрім соціального забезпечення, ми запровадили для ветеранів додаткову оплачувану відпустку після повернення. Ветеранів не можна стигматизувати. Це люди, які бачили не тільки смерть. Вони бачать і життя. Вони здобули багато навичок, які можуть застосовувавати в роботі. Є приклади, коли цей досвід допомагає їм обіймати лідерські позиції в компанії», — наголошує Дмитро.
Креативна сфера має широкий спектр можливостей для роботи з формуванням суспільної думки щодо ветеранів. Їх важливо показувати й у новинах, і в художніх творах. Так вважає Яна Гончаренко, директорка з комунікацій та сталого розвитку, медіагрупа Starlight Media. Вона підкреслила важливість комплексного підходу до питання реінтеграції ветеранів і в суспільстві, і в бізнесі:
«Нам потрібна велика комплексна система, яка охопить весь процес роботи з військовими — від підтримки зв’язку, поки людина в лавах ЗСУ, до її повернення. Важливо використовувати досвід, який людина отримує на війні, а не просто повернути її на те робоче місце, де вона була. Ми вже запровадили місяць додаткової відпустки для колег, які повернулись із зони бойових дій, а після цього — три місяці гнучкого графіку. Цей рік стане для нас у Starlight Media роком інвестицій в адаптивність цих програм».
Бізнеси, які хочуть посилювати свою роботу над всеохопним дотриманням прав людини в компаніях, можуть зареєструватися на участь у програмі Глобального договору ООН.
Поширити новину:
