Руйнування українських міст, знищення інфраструктури, затоплення цілих районів — це наслідки російської воєнної агресії в Україні. Країні потребує як швидкого відновлення, так і довгострокової стратегії сталої відбудови. Тому тема відбудови України стає дедалі актуальнішою.
13 червня, напередодні міжнародної Конференції з питань відновлення України, Глобальний договір ООН в Україні провів високорівневий захід «Від принципів до дій: на шляху до Ukraine Recovery Conference 2023». Подія об’єднала лідерів та зацікавлених сторін української бізнес-спільноти для визначення ключових викликів і можливостей економічного відновлення і зростання України в післявоєнний період. Під час події відбулося дві панельні дискусії та було підписано Ukraine Business Compact 2023.
Глобальний договір ООН в Україні став хабом для Ukraine Business Compact 2023. Це Принципи довгострокового сталого економічного відновлення України, які ініціює Ukraine Recovery Conference і які будуть наступного тижня презентовані на цій міжнародній конференції. Ці Принципи мали бути підписані лише міжнародними компаніями, які будуть інвесторами відбудови України. Проте Глобальний договір ООН в Україні доклав великих зусиль, щоб українські компанії також були долучені до підписання цих важливих Принципів. Про це, відкриваючи захід, розповіла Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні:
«Сьогодні ми зібралися в колі сталих бізнесів України створювати екосистему для відбудови країни. А екосистема — це партнерство різних бізнесів, підтримка одне одного, партнерство з державою, яка чує бізнес і підключає його до питань відновлення. Це також і громадський сектор, який є рушієм змін і який разом із бізнесами зміг переконати британських представників у важливості долучення України до Ukraine Business Compact. І тепер український бізнес стає основою і опорою для залучення міжнародних інвестицій в Україну».
В основі відбудови України має лежати сталість. Тому перша панельна дискусія «Build Back Better: передумови участі бізнесів у ефективній відбудові України» була присвячена ефективній відбудові України відповідно до ESG-принципів та міжнародних стандартів, зокрема в питанні публічних прозорих закупівель. Її модерувала Маріанна Розумна, директорка департаменту комплаєнс та юридичного супроводження Датагруп.
Гліб Бакалов, головний комплаєнс-офіцер НЕК «Укренерго», наголосив на важливості комплаєнсу для створення довіри до компанії:
«Якщо ви будете працювати над комплаєнсом у компанії, необхідно спершу створити кодекс етики для співробітників, задати “тон згори” — тобто показати намір керівництва працювати над доброчесністю компанії. Також для убезпечення від корупційних ризиків необхідно створити анонімні гарячі лінії, через які співробітники можуть інформувати про правопорушення. Останнє — це постійна робота над оцінкою комплаєнс-ризиків, яка покаже слабкі місця і дасть можливість уникнути частини цих ризиків».
Те, що важливим для відбудови України є не лише міжнародний бізнес, а й, у першу чергу, український, зазначила Наталія Сидорук, GR-директорка Інтерпайп:
«На жаль, складається враження, що іноземним компаніями зараз простіше працювати в Україні, ніж українським. Тому у фокусі всіх ініціатив відновлення України має бути саме український бізнес. Це має стосуватися як відновлення зруйнованих підприємств, так і розширення ринку для них».
Надія Омельченко, віцепрезидентка компанії «ІТ-Інтегратор», засновниця компанії «Мілітек», наголосила на стійкості українського бізнесу:
«Ми — системний інтегратор і бачимо, як працюють наші клієнти — найпотужніші українські компанії. Українська економіка перебуває зараз у важкому стані. Але всі ми демонструємо дивовижну резилентність. Бізнес, який працює з тривалими інфраструктурними проєктами, уже будує партнерство з державою та залучає підтримку донорів».
Вікторія Ярмощук, генеральна директорка FILM. UA Group, поділилася викликами й можливостями для кіноіндустрії в цей складний час:
«Українська кіноіндустрія зустрілася з найбільшими у своїй історії викликами. Війна, економічна криза, відтік спеціалістів за кордон, багато колег-фільммейкерів змінили професію та долучилися до лав ЗСУ — усе це створило безпрецедентні труднощі. З іншого боку, це був екзамен на міцність. 2023 рік довів, що українська кіноіндустрія розвивається. Цього року доля українського кіно в національному бокс-офісі досягнула визначних 30 відсотків. Впевнена, що креативні індустрії та виробництво контенту мають стати одним зі стратегічних напрямів та завдань відбудови України».
Після дискусії відбулося підписання Ukraine Business Compact 2023. Під час заходу до підписання долучилися:
Також Принципи вже підписали такі компанії: МХП, Епіцентр-К, Астарта, Атмосфера, Arzinger, Task Force, Укренерго, Оператор Газотранспортні Системи України, Zezman, Метінвест, Капарол Україна, AC Crowe Ukraine, Eterna Law, Everlegal, Asters, AEQUO, Auchan, Інфотех, БейкерТіллі, Саєнко-Харенко, Енерджи Трейд Груп, Carlsberg, KNESS та Moneyveo.
Друга панельна дискусія «Інвестиції в краще майбутнє: прозорість, перспективи та успіх бізнесу» була зосереджена на питаннях прозорості інвестицій, інвестиційному ландшафті на місцевому рівні та стратегіям успіху бізнесу, який здійснює інвестиції. Її модерувала Олена Потопальська, керуюча партнерка AC Crowe Ukraine.
Євген Лященко, голова правління АТ «Укрзалізниця», наголосив на роботі, яку здійснює Укразалізниця для відновлення інфраструктури:
«Ми відбудовуємо зруйновану ворогом інфраструктуру та, попри війну, продовжуємо інвестувати в розбудову залізниці. Ми поділяємо та підтримує принципи, які визначив ГД ООН, і будемо продовжувати роботу, яка дозволить Укрзалізниці залишатися визначальним драйвером економіки України».
Дмитро Танько, в. о. директора з роздрібної торгівлі Епіцентр-К, зазначив:
«Компанія “Епіцентр К”, попри значні втрати торік відкрила два нових ТЦ у Києві і Львові та провела реновацію двох діючих ТЦ, а загальна сума інвестицій склала майже 7 млрд гривень. Сьогодні ми ведемо роботи з будівництва нового ТРЦ у Бучі, який був знищений під час російської окупації міста. Загалом плани компанії передбачають інвестиції не лише в розвиток ритейлу, але й у логістику, аграрний сектор, виробництво».
Український бізнес у ситуації атак на інфраструктуру продовжує працювати над розвитком відновлюваних джерел енергії. Олександр Селищев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ, розповів:
«Попри складні та непередбачувані умови рік тому ДТЕК ВДЕ ухвалив рішення про добудову Тилігульської вітроелектростанції, оскільки ми розуміли високу потребу в нових енергетичних потужностях. Уже зараз І черга введена в експлуатацію з потужністю 114 МВт і генерує обсяги електроенергії, яких достатньо майже для покриття річної потреби 200 тис. домогосподарств. Війна та атаки ворога на енергетичну інфраструктуру показали проблеми, недоліки та слабкі місця централізованої енергетики. Тому ми бачимо від держави стратегічні заяви, що пріоритетно тепер має розвиватися розподілена генерація, зокрема з відновлюваної енергетики. Це правильний підхід, якщо ми хочемо посилювати енергетичну безпеку України та мінімізувати можливості для ворога наносити критичну шкоду нашій енергосистемі».
Важлива роль у підтриманні руху економіки країни належить ІТ-сектору. Анастасія Фролова, віцепрезидентка, регіональна керівниця, SoftServe в Україні, розповіла про діяльність компанії в умовах війни:
«Ми показуємо нашим клієнтам з усього світу, що попри обстріли та проблеми з електроенергією ми здатні дотримуватися наших зобов’язань. Крім цього ми розширюємо наші соціальні проєкти. Як компанія соціально відповідальна, ми сплатили податки на рік уперед та сподіваємося, що це допомогло економіці нашої країни. Багато наших зусиль та коштів ми спрямували на благодійність через наш благодійний фонд. Основним нашим активом сьогодні є люди. Тому значною частиною інвестування стало створення безпечних умов роботи для наших працівників».
Дмитро Зозуля, радник генерального директора МХП, поділився порадами для бізнесу для залучення інвестицій:
«Навіть під час війни ми й далі продовжуємо розбудову, розширюємо ритейл точки та виробничі потужності. Ми вчимо партнерів бути прозорими, відкритими та відповідальними. Ми продовжуємо шлях трансформацій та інвестування, і цьогоріч інвестиції були посилені зовні. Сьогодні я би порадив бізнесу вивчати корпоративне управління, а великим бізнесам вибудовувати інституції. Бо інвестиційні гроші підуть саме туди, де ці інституції вже створено».
На завершення заходу під модерацією Тетяни Сахарук запрошені гості підбили підсумки. Олександр Роднянський, радник Президента України з економічних питань, молодший професор з економіки Кембриджського університету, член наглядової ради Ощадбанку, підкреслив:
«Якщо говорити про виклики, то вже сьогодні важливо думати про структурні та інституційні реформи, які створять фундамент для економічного зростання України. Для відновлення важлива участь приватного сектора і вона буде домінантною».
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК, зазначив:
«Сьогодні складно точно сказати, яка сума нам буде потрібна для відновлення, також незрозуміло, у якому форматі ці гроші зайдуть. Проте якщо ми почнемо системні реформи вже зараз і почнемо рухатися в сторону ЄС, очевидно, що інвестиції будуть для нас доступними в короткостроковій перспективі».
Оптимістичним поглядом на можливості, відкриті для України, поділився Кирило Бондар, партнер, фінансовий директор Юніт.Сіті:
«Зараз у нас є унікальний шанс не лише відновити зруйноване на попередньому рівні, а створити щось нове. Для цього мають бути такі ключові елементи екосистеми: держава, яка змінюється, люди, які хочуть розвивати свою країну, та український бізнес, ринок і міжнародні партнери, які можуть нас навчити та передати культуру та цінності. За наявності всіх елементів екосистему можна вважати повною».
Дякуємо всім учасникам заходу за реальні дія для підтримання України та готовність об’єднуватися і працювати над відновленням нашої країни!