Зобов’язання CBAM вже почали діяти – що потрібно знати українському бізнесу?

CBAM уже впливає на експорт українських товарів до ЄС. За оцінками аналітиків, у 2026 році механізм може коштувати Україні від сотень мільйонів до мільярда доларів втраченого експорту. Розмір втрат для експортерів залежить від того, наскільки коректно вони рахують викиди і звітують про них відповідно до вимог ЄС. 

На вебінарі «CBAM 2026: нові вимоги, перші верифікатори та незалежні дані», організованому Глобальним договором ООН в Україні, учасники розібралися, з чого починати і розглянули можливі методи розрахунку викидів. У межах дискусії спікерка Катерина Постоленко з Bureau Veritas Ukraine представила практичний roadmap (дорожню карту) для українського бізнесу. Нижче ділимось найцікавішими інсайтами з розмови. 

Що ж таке CBAM і навіщо його дотримуватись 

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм прикордонного коригування вуглецю, який Європейський Союз визначає обов’язковим елементом зеленого курсу. Мета ЄС – досягнути вуглецевої нейтральності до 2050 року. 

Задовго до експортних вимог, в ЄС діяла система торгівлі викидами (EU ETS) з 2005 року, яка станом на зараз перейшла у четверту фазу. Ця система обмежує обсяги викидів і змушує тих, хто перевищує ліміт, купувати квоти. Це стимулює виробників скорочувати викиди і водночас приносить у бюджети країн гроші. 

Проте в результаті цих обмежень виникла проблема, коли виробник почав переносити виробництво за межі ЄС або імпортувати товар із країни, де таких обмежень немає. Як наслідок, глобальні викиди не скорочуються, а просто «витікають» за межі ЄС. 

CBAM закриває цю лазівку. Він поширює вимоги щодо вуглецевих викидів на товари, які виробники з третіх країн (у тому числі України) хочуть ввезти на ринок ЄС. Таким чином CBAM доповнює систему EU ETS. З іншого боку ускладнює український експорт до країн Європи, адже без дотримання умов CBAM, український виробник втрачатиме гроші чи буде обмежений у експорті.

Формально зобов’язання CBAM несе імпортер в ЄС (авторизований декларант), але саме український виробник має надати йому дані про викиди. Обов’язки діють для імпортерів, які ввозять понад 50 тонн регульованих товарів на рік (для електроенергії та водню цей поріг не застосовується). 

Яких секторів стосується CBAM

Наразі під CBAM підпадає 6 виробничих галузей: 

1. Цемент (клінкер та інші гідравлічні в’яжучі речовини); 
2. Чорна металургія (залізо, чавун, сталь та вироби з них); 
3. Алюміній (необроблений алюміній та вироби з нього); 
4. Добрива (зокрема азотні, а також аміак і азотна кислота); 
5. Електроенергія імпортована в ЄС; 
6. Водень імпортований в ЄС. 

Перелік регульованих товарів встановлюється Регламентом (ЄС) 2023/956 і може розширюватися до 2030 року. У грудні 2025 року Єврокомісія вже запропонувала поширити CBAM на частину продукції нижчих переділів (downstream). За словами Катерини Постоленко, відповідні робочі групи вже готують чергове розширення переліку. 

Зобов’язання CBAM вже почали діяти – таймлайн впровадження

Звітний період збігається з календарним роком: з 1 січня по 31 грудня поточного року. Звітність по CBAM щорічна. 

Як рахувати викиди вуглецю? На практиці є два методи

Кожен оператор, який прагне дотримуватись зобов’язань CBAM має щорічно моніторити й збирати дані про викиди, пов’язані з виробництвом своєї продукції. Існує два варіанти визначення викидів вуглецю: 

1. Визначення за дефолтними значеннями або стандартний підхід 

Єврокомісія заздалегідь розрахувала значення для різних країн, товарів і виробничих маршрутів. Ці розрахунки можна використовувати, якщо у компанії немає можливості порахувати чи підтвердити власні дані по викидам. 

Зауважимо, що для українського бізнесу ці дефолтні значення свідомо консервативні (тобто завищені): у 2026 році до них застосовується надбавка 10%, у 2027 – 20%, з 2028 – 30% (для добрив – 1%), тому їхнє використання не дає конкурентної переваги. 

2. Визначення фактичних даних або розрахунковий підхід 

При цьому методі компанія рахує викиди самостійно за методологією, яку регламентує ЄС. 24 серпня 2026 року Єврокомісія опублікувала ряд гайденсів щодо верифікації та акредитації для верифікаторів і національних органів з акредитації щодо пояснення вимог для окремих продуктів, тощо. Він пояснює вимоги, та не змінює методологію розрахунку. 

У фактичних даних є кілька переваг над дефолтними значеннями: зазвичай результати будуть нижчі за дефолтні і будуть економічно вигіднішим для бізнесу.

В той же час компанії мусять приділяти додаткову увагу власним розрахункам та методології, забезпечувати моніторинг, збір та управління даними; а в умовах повномасштабної війни це вже питання безпеки баз даних. Також компанія повинна шукати незалежного верифікатора і координувати обмін даними зі своїми постачальниками.

Де знайти незалежного верифікатора викидів CO2

Незалежні верифікатори – важлива ланка в процесі дотримання зобов’язань CBAM, адже вони допомагають компаніям підтвердити власні підрахунки відповідно до регуляцій ЄС. 

Кожен такий верифікатор має отримати акредитацію від національного органу з акредитації в країнах ЄС. При цьому сам верифікатор може бути з третьої країни. Акредитацію надають окремо для кожного сектору, тож варто перевіряти, чи охоплює вона вашу галузь. Стандарти, яким має відповідати верифікатор, включають ISO/IEC 17029 та ISO 14065. 

Найпростіший спосіб знайти незалежного верифікатора – перевірити список акредитованих верифікаторів, який Єврокомісія публікуватиме на своїй сторінці про верифікацію CBAM. Станом на 3 вересня 2026 року цей список ще порожній,  адже верифікатори ще активно проходять акредитацію. 

Як проходить верифікація: основні етапи 

При проведенні незалежної верифікації, підхід верифікатора базується на оцінці ризиків – так само, як у будь-якому аудиті. Сам процес верифікації проходить у кілька етапів: 

1. Вибір верифікатора й укладання договору. 
2. Планування та оцінка ризиків. 

Верифікатор запитує план моніторингу та звіт оператора, аналізує межі системи, процеси, ризик-фактори, визначає обсяг вибірки для перевірки. 

3. Відвідування об’єкта. 

Огляд на місці, оцінка вимірювального обладнання й системи моніторингу, компетентності персоналу, розподілу повноважень, контролю та збереження даних. 

4. Тестування і верифікація. 

Вибіркова перевірка процесів за певний період, робота з первинними даними, перерахунок за методологією й порівняння з даними оператора. 

5. Якщо є відхилення — компанія має їх пояснити, обґрунтувати або усунути до фінального звіту.
6. Верифікаційний звіт видається, якщо невідповідності й викривлення не виходять за поріг суттєвості (5% для питомих викидів за кожним товаром). 

Важливо пам’ятати, якщо верифікатор не може підтвердити дані, компанія змушена буде використовувати дефолтні значення. 

Верифікаційний звіт складається за електронним шаблоном Єврокомісії в реєстрі CBAM, а його зміст описаний у регламенті і включає такі пункти: ідентифікація установи й оператора, опис процесу верифікації, аналіз ризиків і суттєвості, висновки, виявлені невідповідності та реакція компанії на них, проведене тестування, відповідність методології. Звіт подається через реєстр (якщо оператор у ньому зареєстрований; якщо ні – звіт передають декларанту напряму) разом із пакетом доказів, що включає план верифікації, план вибірки і докази відвідування об’єкта. 

Крім того, компанія повинна складати план моніторингу. Цей план – не фіксований документ, а має оновлюватися мінімум щороку. У CBAM немає уповноваженого органу, який його затверджує, тож план мусить перевіряти сам верифікатор. 

План моніторингу та звіт оператора мають бути англійською мовою, хоча операційну документацію можна вести місцевою мовою (тобто українською). 

Нові гайденси з 24 серпня 2026 дозволяють дистанційну верифікацію в Україні 

Раніше фізичне відвідування об’єкта в перший рік верифікації було обов’язковим без винятків. Новий гайденс з 24 серпня 2026 року вперше офіційно визнає війну в Україні форс-мажорними обставинами, що може бути підставою для дистанційної верифікації. При цьому, для дистанційної верифікації існують певні вимоги: 

• верифікатор провів оцінку ризиків; 
• можливість проведення відеовізиту (віртуальний тур об’єктом); 
• рівень деталізації перевірки залишається тим самим, форс-мажор знімає лише вимогу фізичної присутності, а не глибину аудиту; 
• рівень впевненості все одно має бути обґрунтованим, тобто дистанційний аудит має бути настільки ж якісним, точним і надійним, як аудит на місці. 

На думку Bureau Veritas Ukraine, які якраз проходять акредитацію на статус верифікатора, підхід до визначення форс-мажору, ймовірно, буде диференційованим залежно від регіону. Застосування форс-мажору логічне для зон активних бойових дій (наприклад, Запоріжжя чи Нікополь), але виглядає нелогічним для відносно безпечних регіонів (наприклад в Ужгороді). 

Що вимоги CBAM означають для українського бізнесу 

Як вже згадувалось раніше, CBAM уже почав впливати на експорт українських товарів до ЄС. Щоби зберегти конкурентоспроможність чи не втратити гроші український бізнес має вже рухатись у сторону дотримання зобов’язань CBAM. Варто розуміти, що для налагодження процесу дотримання вимог потрібен час і зусилля, проте, практичний roadmap не є надто складним: 

1. Перевірте, чи ваш товар/CN-код підпадає під CBAM. 
2. Визначте свою роль у ланці постачання – ви оператор (виробник/експортер поза ЄС) і чи є у вас декларант-партнер в ЄС. 
3. Оцініть, яким методом визначати викиди (стандартний метод чи за фактичними даними). 
4. Шукайте незалежного верифікатора вже зараз (навіть у разі якщо офіційна акредитація ще не завершена). 
5. Побудуйте чи оновіть план моніторингу і погодьте його з верифікатором. 6. Врахуйте можливість дистанційної верифікаці, але готуйтеся забезпечити відеовізит і повний рівень деталізації перевірки. 
6. Уважно слідкуйте за дедлайнами. 
7. І останнє, не забувайте стежити за оновленнями гайденсів на сайті DG TAXUD Європейської комісії.

Поширити новину: