Кліматичні стандарти як конкурентна перевага: шлях українського бізнесу до європейських ринків

09.05.2025

Європейський вектор українського бізнесу: адаптація до кліматичних стандартів — саме під таким гаслом 6 травня в Києві відбувся старт четвертого потоку програми Climate Ambition Accelerator 2025 від Глобального договору ООН в Україні.

Український бізнес дедалі впевненіше переходить від реактивної стратегії виживання до проактивного курсу сталого розвитку. Компанії впроваджують інновації, адаптуються до регуляторних вимог ЄС і навчаються працювати за європейськими кліматичними стандартами. Це стратегічний напрям для залучення інвестицій та виходу на міжнародні ринки, адже для європейських партнерів кліматична відповідальність бізнесу — обов’язкова умова, що визначає рівень довіри й перспективи співпраці.

Захід зібрав представників Глобального договору ООН в Україні, які реалізують єдину в країні комплексну навчальну програму з адаптації бізнесу до кліматичних вимог із залученням міжнародних експертів. До участі також долучилися представники Посольства Великої Британії в Україні та Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO), аналітичного центру DiXi Group, Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України, приватного сектору та профільних галузевих асоціацій.

Учасники обговорювали практичні кейси адаптації українських компаній до кліматичних стандартів ЄС через призму досвіду провідних гравців ринку. Особливу увагу приділили впровадженню принципів SBTi (ініціативи зі встановлення науково обґрунтованих цілей зниження викидів), які відкривають нові можливості для бізнесу — від залучення фінансування до зміцнення позицій на глобальних ринках

Відкриваючи захід, Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні та голова Ради регіональних мереж у Східній Європі та Центральній Азії, наголосила: кліматичний вектор розвитку — це основа довгострокової стійкості країни. Системні трансформації неможливі без участі бізнесу, тому саме бізнес має бути рушієм відповідального відновлення.

У своєму виступі вона подякувала компаніям-учасникам за рішучість обирати навчання в складний час та відзначила особливу роль міжнародних партнерів у підтримці сталих змін. Водночас вона підкреслила, що відповідальність за майбутнє України належить самій Україні — і саме український бізнес формує нову економічну культуру.

«Жоден донор не відновить Україну на 100 %. Це зможемо зробити тільки ми — і саме від того, наскільки ми розуміємо, як правильно це робити, буде залежати наш спільний успіх», — наголосила Тетяна Сахарук.

До навчання у Climate Ambition Accelerator 2025 вже приєдналися рекордні 26 українських компаній, і реєстрація триває, а охочі продовжують доєднуватися. Учасники працюватимуть над вимірюванням викидів, постановкою науково обґрунтованих кліматичних цілей (SBTi) та прозорим звітуванням про результати.

«Сьогодні компанії мають вибір: чекати або діяти. Ми працюємо з тими, хто вже діє — тими, хто хоче управляти ризиками, бути готовим до нових правил гри та відкривати реальні фінансові можливості», — підсумувала Тетяна Сахарук.

Партнерство задля кліматичних дій — один із ключових пріоритетів у співпраці між Україною та Великою Британією. Під час вітального слова Ендрю Окенден, директор із розвитку Посольства Великої Британії в Україні, підкреслив, що підтримка України має системний і довгостроковий характер. І важливим її елементом є спільна робота над модернізацією економіки на принципах сталості.

«Ця подія демонструє, що ми не лише протистоїмо російській агресії, а й одночасно розбудовуємо більш екологічне, сучасне та конкурентоспроможне бізнес-середовище в Україні», — зазначив Ендрю Окенден.

Представник британської дипломатичної місії запевнив: Уряд Великої Британії і надалі підтримуватиме кліматичні ініціативи в Україні, адже стійкість країни неможлива без екологічної відповідальності бізнесу.

«Британія продовжуватиме співпрацювати з Україною та українським бізнесом для досягнення цих цілей», — підсумував він.

Від слів — до дій. Під час офіційної презентації програми керівниця кліматичного та інноваційного напрямів Глобального договору ООН в Україні Юлія Гелажис представила учасникам структуру Climate Ambition Accelerator 2025 — комплексного навчального курсу, який надає українським компаніям інструменти для ефективного управління викидами парникових газів.

У 2025 році до програми приєдналися представники бізнесу з різних секторів економіки — від енергетики та металургії до ІТ та роздрібної торгівлі. Учасники пройдуть шестимісячне навчання, що охоплює три ключові модулі:

облік викидів парникових газів,
розробку науково обґрунтованих цілей (SBTi),
управління викидами та інтеграцію кліматичних цілей у стратегію компанії.

«Наше навчання підкріплюється практичним інструментом — збірником активностей, який допоможе компаніям розробити власну кліматичну стратегію», — зазначила Юлія Гелажис.

У межах програми компанії працюватимуть із міжнародними експертами з WSP, 21holistik та SBTi. Фінальним результатом стане індивідуальний план дій для кожної компанії, розрахований на 3, 6 і 12 місяців — підґрунтя для системної кліматичної трансформації.

Реєстрація залишається відкритою до кінця травня. Детальніше про програму Climate Ambition Accelerator 2025, тривалість та умови участі читайте за посиланням.

Панельна дискусія: “Європейський вектор українського бізнесу: адаптація до кліматичних стандартів”

Лідери змін уже сьогодні прокладають шлях на європейські ринки. Під час панельної дискусії «Європейський вектор українського бізнесу: адаптація до кліматичних стандартів» представники уряду, фінансового сектору та компаній різних галузей поділилися баченням і практичними кроками для відповідності вимогам ЄС. Адже зелений перехід — це не лише про екологію, а і про економіку: за оцінками Світового банку, Україна може залучити до 130 мільярдів доларів приватних інвестицій, якщо здійснить необхідні реформи.

Державна підтримка зеленого переходу

Андрій Кітура, директор із розвитку DiXi Group та керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України, окреслив інструменти, які вже доступні українському бізнесу:

аналіз варіантів скорочення викидів у різних секторах;
впровадження зеленої таксономії ЄС;
створення «зеленої платформи» з джерелами фінансування;
координація Національного плану з енергетики та клімату.

«Ми переконуємо, що зелений перехід — це не витрати, а можливість для бізнесу», — наголосив Кітура.

Роль фінансового сектору

Андрій Грис, начальник управління соціальних та екологічних ризиків UGB (оновленого Укргазбанку), голова ESG комітету Незалежної асоціації банків України, підкреслив роль банків у підтримці бізнесу:

«Ми хочемо бути лідерами цього процесу, бо працюємо напряму з клієнтами та міжнародними фінансовими організаціями».

Він зауважив, що агроклієнти вже сьогодні мають подавати екологічну документацію для участі в програмі «5–7–9». Але малий та середній бізнес лише починає адаптуватися до нових вимог.

Приклад IT-сектора: від ISO до SBTi

Юлія Кувітанова, директорка зі сталого розвитку SoftServe, поділилася досвідом:

«Сталий розвиток вимагає системних дій. Перший крок — збір і аналіз даних. Це дозволяє побачити можливості і сформувати ефективну стратегію».

Компанія впровадила ISO 14001, приєдналася до SBTi і дотримується принципу: «спочатку зроби, потім покажи». Це забезпечило переваги на ринках, де цінують сталість.

Святослав Кавецький, директор з галузевих питань компанії N-iX, розповів, що шлях до SBTi почався із запиту клієнта:

«Клієнтам стає невигідно змінювати постачальника, якщо його екологічні показники впливають на їхні власні цілі. Ми також отримали нових клієнтів — завдяки присутності на офіційних ресурсах SBTi».

Енергетика

Системи зберігання енергії — нова реальність для української енергетики.
Володимир Шведкий, CEO ETG.UA, зазначив, що наразі у воєнний час український бізнес стикається з викликами і середньому та малому бізнесу часто не до ESG — йдеться про елементарне виживання. Але ті компанії, які впровадили принципи сталого розвитку раніше, продовжують тримати цю планку. Шведкий виразив переконання, що саме великий і відповідальний бізнес має починати зміни — і створювати умови для того, щоб середній бізнес до них долучався.

За словами спікера, ESG — це не про модну стратегію. Це про здоров’я наших близьких, наш вклад у середовище та наше майбутнє.

«Системи зберігання енергії — нова реальність для української енергетики. Тому що це вже не просто «резерв на випадок». Сучасні стореджі — це ключ до масштабування відновлюваної енергетики. Завдяки зниженню вартості технологій, вони стимулюють розвиток сонячної та вітрової генерації при їх використанні як “Сторедж + ВДЕ”. Вони мінімізують вуглецевий слід, забезпечують стабільність енергосистем і вже сьогодні конкурують з традиційними генераторами», — наголосив Володимир Шведкий.

Водночас він звернув увагу на суперечність між декларованими цілями та реальними діями під час війни — зростає встановлення газопоршневих установок. За останній рік в Україні змонтовано більше газопоршневих установок, ніж за попередні 10 років. Це — вимушене рішення в умовах війни. Але коли Україна стане частиною ЄС, 1 ГВт таких установок може стати викликом для кліматичних зобов’язань перед європейськими партнерами

Проте держава зробила значний крок — регулятор визнав системи зберігання енергії повноцінними учасниками ринку. Лише за два квартали компанія встановила понад тисячу таких систем.