Ментальне здоров’я як інвестиція: нові рішення для сталого бізнесу

Як підтримати своїх працівників та працівниць у найскладніші часи? Чому турбота про ментальне здоров’я команди вже більше не про соціальну складову вашого бізнесу, а про дотримання ESG-стандартів, HR-політик і довгострокових інвестицій у людей?

Про це разом з експертами провідних українських компаній, HR-спеціалістами та психологами говорили під час заходу «Ментальне здоров’я працівників: нові рішення для сталого бізнесу».

До обговорення долучилися представники та представниці ДТЕК, AC Crowe Ukraine, Farmak, Deloitte Ukraine, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, МХП, Астарта та Juscutum.

У цьому матеріалі ділимось ключовими тезами заходу та досвідом запрошених спікерів.

Захід організовано Глобальним договором ООН в Україні за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах ініціативи «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні»

Про підтримку ментального здоров’я як важливої складової сталого розвитку зазначила Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні, голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії:

«Чи можливо було запобігти стрілянині у Walmart три роки тому, коли працівник забрав життя шістьох своїх колег просто на робочому місці? Чи може бізнес відігравати превентивну роль, щоб уникнути фатальних помилок? Це питання, яке стоїть нині перед кожним бізнесом. І найбільшу актуалізацію воно отримує саме в Україні. Я впевнена, що наша країна може стати прикладом того, як формувати культуру підтримки ментального здоров’я та добробуту працівників, та як запобігати фатальним помилкам»

Глобальний договір ООН в Україні посилює соціальну складову ESG та інтегрує підтримку ментального здоров’я в практики бізнесу. Сьогодні компанії вже демонструють, що турбота про людей сприяє утриманню працівників, залученню молоді та зниженню ризиків.

Наша мета — зробити Україну прикладом для світу в розвитку саме такого підходу.

Олена Семич, директорка з управління персоналом ДТЕК, директорка Академії ДТЕК, розповіла, як компанія вибудовувала системну підтримку ментального здоров’я працівників у відповідь на виклики війни.

Уперше компанія почала серйозно замислюватися про підтримку ментального здоров’я ще після початку війни у 2014 році.

Тоді у колективах з’явилися перші ветерани, а також люди, які втратили домівки. З 2022 року кількість евакуйованих працівників ДТЕК склала 4,5 тисячі осіб.

Понад 3,0 тис ВПО було працевлаштовано на підприємствах Групи. Це стало поштовхом до перших дій у напрямку ментального здоров’я.

«Ми почали залучати психологів до роботи в колективах. На той момент це було новим явищем для українського бізнесу, але завдяки підтримці з боку керівництва нам вдалося створити інститут внутрішніх психологів.

Із початком повномасштабного російського вторгнення тема ментального здоров’я стала ще більш актуальною: за час війни понад 5 500 працівників компанії було мобілізовано – близько 1 000 з них вже повернулися до цивільного життя. Також команда ДТЕК усвідомила, що психологічна підтримка потрібна всім працівникам та працівницям без винятку, адже війна торкнулася кожного»

Сьогодні у ДТЕК діє професійна служба психологічної підтримки. Психологи працюють як онлайн, так і офлайн, мають високу експертизу та надають підтримку з різних питань.

Активно реалізовується програма «ПроВетеран», яка забезпечує всебічну підтримку ветеранів – створено інститут «помічника ветерана», запроваджена дія розширеного пакету медичного страхування «Ветеран+», на базі філій Академії ДТЕК є можливість відновити виробничі навички або опанувати нові. Також ми розпочали аудит виробничих об’єктів та адаптацію виробничих просторів під потреби людей з інваліднюстю.

Завдяки цим ініціативам більшість ветеранів-працівників ДТЕК уже повераються саме на свої на свої попередні посади та у свої колективи.

Процесу ефективної реінтеграції допомагали й спеціалізовані програми. Зокрема:

• «Герої поруч» — унікальна освітня програма підтримки ветеранів у їхній професійній реінтеграції.

• «Школа життєстійкості» — проєкт, який допоміг керівникам краще розуміти природу стресу, знаходити внутрішні опори та підтримувати власну енергію й емоційну стабільність.

• «Антикризовий менеджмент в управлінні командами» — програма, що формувала управлінську гнучкість, швидкість прийняття рішень та навички лідерства в умовах невизначеності.

Цей досвід — унікальний, і він впливає не тільки на ветеранів, а й на всю команду. Компанія також практикує регулярний діалог із працівниками, зокрема щорічне глибинне анкетування про стан ментального здоров’я та потреби в підтримці. Результати таких досліджень показують, що зусилля в цьому напрямі є результативними попри складний контекст і обставини, у яких працює команда.

Олена Потопальська, керуюча партнерка AC Crowe Ukraine, зазначила, що тема ментального здоров’я сьогодні є болючою і важливою для кожного бізнесу попри його масштаб.

Однією з передумов для системного підходу до ментального здоров’я, за її словами, стала складна демографічна ситуація на ринку кадрів, яка лише поглибилася через війну. Бізнес відчуває гострий дефіцит фахівців, а великі кризові події (COVID-19 і повномасштабне вторгнення) лише погіршили стан працівників та їхню внутрішню стійкість.

«У відповідь на ці виклики ми запровадили екоцентричний підхід до управління, у якому центральне місце займає людина, її добробут, почуття безпеки та здатність працювати ефективно. Наша команда впровадила програми підтримки ментального здоров’я, а також механізми вимірювання задоволеності працівників. Усе це ми робимо, щоб створити такі умови, за яких людина хоча б на короткий час може почуватися спокійно та впевнено»

Також під час заходу 11 компаній підписали Маніфест бізнесу на підтримку ментального здоров’я працівників. Глобальний договір ООН в Україні запрошує компанії приєднуватися до ініціативи і долучатися до робочої групи з підтримки ментального здоров’я і добробуту працівників.

Про ментальне здоров’я у фармацевтичній галузі, де надзвичайно високі вимоги до персоналу, адже йдеться про здоров’я пацієнтів, розповіла Алла Позичанюк, керівниця PR-департаменту Farmak.

У Farmak переконані: щоби працівники могли залишатися ефективними, залученими та не вигорали, компанія має створювати для них максимально сприятливі умови. Саме тому в компанії вже багато років діє цілісна програма з добробуту працівників, яка включає фінансове благополуччя, фізичне здоров’я, психологічний добробут та сприятливе професійне середовище.  

Також Алла підкреслила, що зворотний зв’язок від керівника, прояв турботи й довіра часто мають кращий ефект, ніж будь-які програми добробуту. Тут ключову роль відіграє комунікація, яка допомагає працівникам усвідомлювати свій внесок у розвиток компанії. За словами експертки, людина повинна бачити перспективу зростання та відчувати, що її поважають і чують.

«В умовах війни, нестабільності та постійних тривог компанія має стати «острівком стабільності» для своїх працівників. Люди мають приходити на роботу з відчуттям спокою та впевненості, що хоча б на роботі все буде зрозуміло, прогнозовано й безпечно. Це моральне зобов’язання бізнесу — бути точкою опори для своїх команд у турбулентні часи»

Олена Бойченко, партнерка департаменту консалтингу «Делойт в Україні» поділилася тим, як компанія адаптує глобальні підходи до добробуту працівників в українських реаліях.

Як частина міжнародної мережі, Deloitte Ukraine впроваджує програми підтримки добробуту працівників у всіх країнах своєї присутності, однак український контекст — унікальний, бо компанія стикається з реаліями війни, болючих втрат та емоційного виснаження.

Наукові дослідження, до яких долучається компанія, доводять: якщо людина оцінює свій стан добробуту як задовільний і визнає вклад роботодавця в цей добробут, її продуктивність є значно вищою. Попри це, добробут не може обмежуватися лише психологічною підтримкою. Тут важливо дотримуватися цілісного підходу, який включає фізичне, емоційне, матеріальне й соціальне благополуччя.

«Тема ментального здоров’я досі є частково табуйованою, і не лише в Україні, але й у світі. Багато людей не готові відкрито визнати наявність психологічних труднощів, боячись, що це негативно позначиться на їхній кар’єрі або фінансовому становищі. Це стосується не лише працівників, але й керівників, які нерідко уникають теми ментального здоров’я в команді, що може негативно впливати на рівень залученості в команді і, відповідно, на рівень ефективності роботи»

Таким чином, одним із ключових завдань для роботодавців стає створення інклюзивного, підтримуючого середовища, де люди можуть без остраху говорити про свій стан і просити допомоги.

Простір, де українці можуть знайти опору в найскладніші моменти: Катерина Денісова, керівниця проєкту Mental Help Глобального договору ООН в Україні, розповіла про ком’юніті-центр «Опліч ХАБ» у прифронтовому Запоріжжі.

«Сьогодні питання ментального здоров’я неможливо ігнорувати. Ефективність і стійкість команд, плинність кадрів, довіра працівників до роботодавця та успіх компанії в цілому прямо залежать від того, як бізнес впроваджує програми підтримки»

Катерина поділилася реальним кейсом, який уже успішно працює в межах ініціатив Глобального договору ООН в Україні. З 2023 року ком’юніті-центр «Опліч ХАБ» став простором підтримки та відновлення для жителів прифронтового Запоріжжя.

Відвідувачі центру можуть безоплатно отримати індивідуальну психологічну допомогу, відвідати групову арттерапію, йогу, оздоровчий фітнес. Майже 20 000 людей отримали тут підтримку, яка допомагає відчути безпеку та не залишатися наодинці зі своїми тривогами.

Особливістю центру є не лише надання послуг, а й постійна адаптація під потреби відвідувачів. Для цього команда системно збирає зворотний зв’язок, зокрема через анкетування, що базується на міжнародно визнаній шкалі оцінки стресу — PSS-10 (Perceived Stress Scale).

Про виклики, з якими стикнулася компанія та які вдалося подолати завдяки системній роботі, розповіла Яніна Ольховська, директорка з питань комунікацій, КСВ та залученості UKRSIBBANK BNP Paribas Group

Експертка розповіла про виклики, з якими стикнулася її компанія ще у 2014 році. Це був непростий період: компанія зіткнулась із браком фахових психологів та неготовністю працівників і членів їхніх родин звертатися по психологічну допомогу. Стигма тоді була поширеною проблемою як у суспільстві загалом, так і в колективі зокрема.

З початком повномасштабного вторгнення турбота про ментальне здоров’я стала ще більш актуальною. І це виклик не лише для України. Питання турботи про працівників, зокрема їхній психоемоційний стан, дедалі активніше інтегрується у світову практику.

Так, компанії була запроваджена глобальна програма, яка включає турботу як про фізичне здоров’я, так і про створення безпечного та комфортного середовища на роботі, а також підтримку сімей працівників.

«Ключовим підходом у роботі компанії стало не припущення, а опора на реальні дані. Щоб краще зрозуміти потреби людей, ми впровадили регулярні опитування: колег запитували, як вони себе почувають, що заважає їм у роботі, з якими труднощами стикаються, яка емоційна атмосфера в колективі. Саме ці відповіді стали основою для розробки нових програм підтримки. Такий підхід дозволяє будувати довіру та реагувати на наявні виклики»

Як у великій компанії з понад 36 тисячами працівників вдається поєднувати турботу про ментальне й фізичне здоров’я, розповіла Олена Бойченко, директорка з питань захисту здоров’я та безпеки співробітників МХП.

Після 2022 року компанія побачила, що наслідки стресу та хронічної напруги позначаються не лише на емоційному стані, а й на фізичному здоров’ї. Це стало підґрунтям для створення програми, яка поєднує турботу про ментальне та фізичне благополуччя.

Важливим чинником стала й різна доступність медичних послуг, адже працівники МХП живуть і працюють як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах, де медицина часто недоступна через кадровий дефіцит і слабку інфраструктуру.

Щоб надати працівникам рівний доступ до якісної медичної допомоги, компанія сформувала три стовпи корпоративної медичної програми. Перший — це корпоративні лікарі, які працюють безпосередньо на підприємствах і можуть надати допомогу на місці. Другий — медичне страхування, яке покриває широкий спектр послуг. Третій — спеціалізовані check-up програми, орієнтовані на виявлення захворювань, найпоширеніших серед працівників конкретних виробництв.

Досвідом програми «Здорові. Незламні» з акцентом на фізичне та метальне здоров’я поділилася Вікторія Виноградова, головний психолог Департаменту по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій компанії Астарта

У межах програми працівники можуть пройти регулярні чекапи, діагностику, профілактику, відвідати просвітницькі заходи. Важливим блоком є також психологічна підтримка. У 2023 році компанія провела опитування, щоб зрозуміти запити команди:

«Лідером серед потреб виявилося питання управління стресом. Із цього моменту розпочалася цілеспрямована робота з формування психологічної культури, яку, за словами Вікторії, впроваджувати непросто. Молодші працівники охочіше користуються послугами психологів, тоді як у старшій віковій групі стигма ще досі помітна»

Вікторія підкреслила, що формування цієї культури — процес тривалий і вимагає системності та особистої залученості керівників.

Про коучинг як інструмент зниження стресу та підвищення командної взаємодії розповіла Ірина Біляєва, партнерка та CEO Адвокатського об’єднання Juscutum

«У моїй компанії працюють висококваліфіковані спеціалісти, які звикли демонструвати впевненість і стійкість до викликів. Попри це, навіть у таких колективах є потреба в роботі з ментальним станом, особливо коли накопичений стрес починає впливати на командну взаємодію», — зазначила експертка.

Для цього в компанію запросили коуча з психологічною освітою. Формат був представлений саме як коучинг, а не психотерапія, щоб уникнути бар’єру «чому мені потрібно йти до психолога».

Перед початком сесій в Juscutum провели глибинне опитування, яке виявило конкретні проблеми: внутрішні конфлікти, втому, накопичений стрес. На основі цих даних розробили план роботи.

Програма включала групові сесії з коучем, а також індивідуальні зустрічі для керівників департаментів. Особистий приклад лідерів мотивував інших колег звертатися за індивідуальною підтримкою.

Ірина Біляєва наголосила, що такі програми не мають ставати додатковим джерелом напруги всередині команди, тому важливо будувати їх на принципах довіри, відкритої комунікації та добровільної участі, а також адаптовувати інструменти під реальні потреби колективу.

Також під час події ми провели інтерактивну сесію: представники українських компаній обговорили практики  підтримки ментального здоров’я працівників та сформували практичні  рішення для бізнесу.

Модерувала сесію Ольга Савлук, координаторка ком’юніті-центру «Опліч ХАБ». 

Поширити новину: