Нові правила гри: експерти обговорили впровадження ESG-звітності для українських компаній
10 березня 2025 року генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні та голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії — Тетяна Сахарук узяла участь у публічному обговоренні національної Стратегії звітності зі сталого розвитку. Цей документ визначає майбутнє українського бізнесу в контексті глобальних екологічних та соціальних викликів. Провідні експерти з ESG-трансформації, представники регуляторних органів та бізнес-спільноти обговорили дорожню карту впровадження ESG-звітності в Україні як необхідного кроку для підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на міжнародній арені.
Тетяна розказала про історичний контекст та міжнародний досвід впровадження ESG-принципів:
«Термін ESG (Environmental, Social, Governance) уперше з’явився у 2004 році у звіті ООН «Who Cares Wins» Глобального договору ООН. Сьогодні 90 % компаній S&P 500 мають ESG-стратегії, що підтверджує зростаюче значення цих факторів для інвестиційної привабливості бізнесу.“, — зазначила Тетяна Сахарук.
Глобальний договір ООН в Україні активно розвиває акселераційні програми, що допомагають бізнесу впроваджувати ESG-принципи. Уже чотири роки організація навчає компанії визначати науково обґрунтовані цілі зі зменшення викидів вуглецю. Минулого року українська мережа долучилася до глобальної програми — Акселератора з прав людини в бізнесі. А у 2025 році планується запуск ще однієї ініціативи, спрямованої на підтримку компаній у впровадженні антикорупційних стандартів.
Олексій Яцюк, експерт з ESG Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України, представив аналіз європейських стандартів та тенденцій у регулюванні ESG-звітності.
Олексій детально розглянув зміни, які відбуваються в європейському законодавстві, зокрема пакет спрощень регулювання у сфері сталого розвитку ЄС (Omnibus), представлений Єврокомісією 26 лютого 2025 року. Серед ключових змін — коригування критеріїв охоплення компаній (обов’язкова звітність для компаній із більш ніж 1000 працівників), спрощення стандартів та відтермінування строків впровадження для деяких категорій бізнесу. Також було представлено результати дослідження готовності українського бізнесу до ESG-звітності.
«Ми запитували думку бізнесу, що допоможе їм у реалізації цих вимог. Фактором номер один виявилося підвищення кваліфікації діючого персоналу, навчання за напрямком і можливість найму цих людей із ринку. Дійсно, це велика проблема», — підкреслив Яцюк.
Державний підхід до впровадження ESG-звітності представила Людмила Гапоненко, директорка Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності Міністерства фінансів України.
«У нас в Україні довго ніхто в уряді, якщо бути відвертим, не займався питанням ESG. Мінфін узяв на себе лідерство, що добре, інші міністерства готові підтримувати, тому тут в уряду буде єдина позиція», — наголосила Гапоненко.
Вона підкреслила, що стратегія запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні передбачає синхронізацію з європейським законодавством. Уже розроблені проєкти змін до законодавства, які передбачають поступове впровадження обов’язкової ESG-звітності для бізнесу.
«Реформа не для реформи, звітування не для звітування. Бізнес має відчути, що він отримає від цього преференцію», — зауважила Людмила Гапоненко.
За її словами, важливим кроком стане створення міжвідомчої робочої групи при Міністерстві фінансів. До неї увійдуть представники регуляторів, які формують показники, представники бізнесу та професійних організацій.
Важливим елементом впровадження ESG-звітності є її аудит та верифікація. Олександр Суворов, заступник Виконавчого директора Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, розповів про законопроєкт щодо аудиторської діяльності, який передбачає верифікацію звітності зі сталого розвитку.
«Достовірність звітності зі сталого розвитку має бути підтверджена незалежною від суб’єкта господарювання стороною — аудиторською фірмою. Для того, щоби процес підтвердження і його результат був якісний, такі аудиторські фірми мають керуватися певними професійними стандартами», — підкреслив Суворов.
За його словами, проєкт закону передбачає створення окремого розділу реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, які матимуть право надання впевненості звітності зі сталого розвитку. Основу цього реєстру складатимуть ті аудиторські фірми, які наразі мають право обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств суспільного інтересу.
«Для того, щоб стати аудитором зі сталого розвитку, така особа, окрім здачі іспиту, має шляхом або стажування, або працевлаштування у відповідній фірмі, яка надає подібні послуги, здобути практичні навички», — пояснив Суворов.
Особливу роль у впровадженні ESG-принципів відіграє банківський сектор. Катерина Рожкова, Перша заступниця Голови Національного банку України, розповіла про роль банків у просуванні ESG-принципів в економіці.
«Банки є посередниками по великому рахунку, і тому, з одного боку, самі по собі вони не так сильно пов’язані, їхня діяльність не так сильно пов’язана з негативними наслідками для навколишнього середовища. З іншого боку, працюючи з клієнтами, надаючи позики клієнтам, банки дійсно можуть впливати на їх поведінку», — зазначила Рожкова.
Національний банк розробив план дій щодо впровадження ESG-принципів у банківській системі, який включає кілька етапів: створення єдиного глосарію, розробку «білої книги» для банківського сектору та уніфікацію вимог до клієнтів. «Наше завдання — уніфікувати вимоги до звітності, яку банки вимагають від клієнтів при розгляді кредитних заявок. Ми навіть говорили з банками про розробку такого шаблону-підказки для клієнта, щоб клієнту було легше заповнювати всі необхідні поля і параметри», — поділилася представниця НБУ.
Практичним досвідом впровадження ESG-критеріїв у банківській діяльності поділився Андрій Грис, начальник управління екологічних та соціальних ризиків Укргазбанку та Голова підкомітету ESG Незалежної асоціації банків України.
«В Укргазбанку є критерії сталого банкінгу, згідно з яким ми класифікуємо проєкти за рівнем їх сталості. Така класифікація є і в інших банках вітчизняних, а також з іноземними інвестиціями, але на загальнонаціональному рівні такого критерію наразі немає», — зазначив Грис.
Для повного розуміння ситуації важливо враховувати перспективу бізнесу та його готовність до ESG-трансформації. Ольга Кулик, директорка департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України, поділилася результатами опитування бізнесу щодо готовності до впровадження ESG-стандартів.
«Якщо ми запитуємо бізнес, чи визначили вони власні цілі сталого розвитку, то лише біля 20 % відповідають ствердно на це питання», — розповіла Кулик.
За її словами, головними викликами для бізнесу є недостатня обізнаність та брак кадрових ресурсів:
«Питання сталого розвитку «перекидають» на екологів. І враховуючи, що звітність чи підготовка звітності по сталому розвитку — це взагалі дуже комплексне питання, говорити про те, що це має бути виключно бухгалтер, виключно еколог або HR — буде неправильно. Ефективне впровадження цілей сталого розвитку в компаніях можливе лише за умови зацікавленості керівництва компаній та всіх її працівників», — підкреслила вона.
Федерація роботодавців України вже розпочала роботу з підготовки бізнесу до ESG-звітності, створивши Кліматичну платформу ФРУ та розробляючи онлайн-курси та тренінги для компаній.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди щодо необхідності поступового та системного впровадження ESG-звітності в Україні, з урахуванням специфіки українського бізнесу та військового стану. Ключовими напрямками роботи визначено: синхронізацію українського законодавства з європейськими вимогами, розробку методичних рекомендацій та навчальних програм для бізнесу, підготовку фахівців з ESG-звітності та аудиту, створення системи верифікації ESG-звітності, а також уніфікацію вимог до звітності від різних регуляторів.
Уже найближчим часом Міністерство фінансів планує створити міжвідомчу робочу групу з питань впровадження ESG-звітності, а також розробити операційний план реалізації національної Стратегії звітності зі сталого розвитку. Впровадження ESG-стандартів стане важливим кроком на шляху України до Європейського Союзу та підвищить конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародних ринках.
Поширити новину:
