Освіта та бізнес в енергетиці: точки взаємодії для розв’язання кадрових проблем

05.07.2024

Наприкінці червня в Києві відбувся захід, організований Глобальним договором ООН в Україні в межах Української енергетичної ініціативи та за підтримки DTEK. Ця подія мала на меті вирішення актуальної проблеми кадрової кризи в енергетичному секторі.

Він об’єднав ключових стейкхолдерів енергетичного сектору, включаючи представників Міністерства освіти й науки України, провідних енергетичних компаній та закладів освіти.

 


 

Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, розпочала обговорення коротким оглядом діяльності та здобутків Української енергетичної ініціативи:

«Ми збираємо бізнеси для аналізу законодавчих прогалин і спільного впливу на державні рішення для удосконалення та прискорення процесів. До цього часу ми провели чотири дискусійні панелі, про результати яких багато з вас уже чули. Крім того, ми збираємо кейси та готові проєкти компаній, які плануємо демонструвати потенційним інвесторам для залучення інвестицій в Україну.

Наш третій напрям — це аналіз навчальних програм, виявлення прогалин у бізнесі та освітніх закладах, де не вистачає діалогу, оскільки розуміємо, що інвестиції можливі лише за наявності кваліфікованих кадрів. Можливо, ми не є експертами у сфері енергетики, але ми вміємо об’єднувати різних стейкхолдерів. Я сподіваюсь, що сьогоднішня зустріч сприятиме створенню партнерств і плідному діалогу, які допоможуть зрушити цю тему з місця.»

Перед початком презентації результатів дослідження кадрових потреб енергетичних компаній України, яке ГД ООН провів у травні поточного року, вступні слова також виголосили Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти, та Руслан Лемещук, директор академії ДТЕК.

Дмитро Завгородній підкреслив необхідність тісної співпраці бізнесу та освітніх закладів:

«Важливість співпраці бізнесу та освітніх закладів неможливо переоцінити. У світі успішні практики такої співпраці вже давно налагоджені, і нам необхідно їх переймати та впроваджувати в Україні. На жаль, наразі в Україні ситуація з кадрами доволі складна, що робить співпрацю з освітніми закладами не лише можливістю, але й вимушеною необхідністю.

Сьогодні ми маємо йти до шкіл і розповідати учням про професії в різних галузях, зокрема в енергетиці, будівництві та інших. Для цього ми співпрацюємо з багатьма міжнародними організаціями та компаніями, створюючи як короткострокові, так і довгострокові програми навчання.

Цього року ми інвестуємо значні кошти в розвиток закладів професійно-технічної освіти. Загальний обсяг інвестицій із державного та місцевих бюджетів, а також від міжнародних партнерів, складе близько 1,6 мільярда гривень.

Проте такі заходи не є остаточним вирішенням проблеми. Нам потрібна системна робота з профорієнтації та кар’єрного консультування в школах та університетах. Без тісної співпраці між бізнесом та освітньою системою наша освіта не зможе відповідати потребам ринку праці.

Ми намагаємося впровадити такі інституції, як наглядові ради, у закладах вищої освіти, щоби бізнес мав можливість впливати на трансформацію освітніх програм та напрям підготовки кадрів»

Руслан Лемещук, директор академії ДТЕК, звернув увагу на роль їхньої ініціативи в спільному вирішенні проблем:

«Академія ДТЕК традиційно стала майданчиком, де влада й бізнес об’єднуються для вирішення викликів і проблем. Тут народжуються інсайти та ідеї, і найголовніше — ми вирішуємо проблеми спільно. Пані Тетяно, дякую вам за те, що ви робите. Академія ДТЕК, як відповідальний бізнес, приєдналася до Глобального договору ООН ще 2005 року, і з того часу ми виконали значну роботу. Ваша діяльність допомагає нам краще усвідомити ситуацію та знайти можливі виходи з неї.

Також хочу подякувати за вашу екологічну ініціативу, яка об’єднує нас навколо важливих питань і дає можливість діяти спільно. Це дуже важливо в умовах, коли 80 % наших активів зруйновані або пошкоджені. Ми віримо в майбутнє і продовжуємо працювати, зосереджуючись на людях. Як відповідальний бізнес, ми шукаємо рішення, які допоможуть нам рухатися вперед.

Наші вугледобувні підприємства зараз працюють в умовах дефіциту кадрів у 20 %, і це є критичною ситуацією. Ми шукаємо способи вирішити ці проблеми, оскільки 70 % актуальних професій можуть зникнути. Тому нам необхідно активно діяти, щоб уникнути негативних наслідків»

Обидва спікери підкреслили важливість системної роботи з профорієнтації та підготовки кадрів, а також необхідність активної співпраці між бізнесом і освітніми установами для забезпечення відповідності навчальних програм потребам ринку праці.

 


Після офіційної частини керівник Української енергетичної ініціативи Віталій Опришко та керівниця проєкту МСП Оксана Кавтиш презентували результати дослідження, яке Глобальний договір ООН провів у травні цього року.

 

Віталій Опришко підкреслив безпрецедентні виклики, з якими стикнувся український енергетичний сектор після початку повномасштабної російської агресії:

«Під загрозою опинилися не тільки безпека та надійність електропостачання, але й фізичне існування об’єктів генерації, передачі та розподілу електричної енергії, життя та здоров’я працівників на цих об’єктах. На конференціях і форумах часто говорять, що саме зараз в України є унікальний шанс побудувати більш ефективну, екологічну, надійну, конкурентоспроможну енергосистему, імплементувати європейські правила та політики, створити умови для значного підвищення енергоефективності. Проте це все не може бути реалізовано без кваліфікованих кадрів.»

Віталій та Оксана представили ключові результати дослідження:

  • 97 % компаній вважають, що наразі існує «криза в спеціальностях» в енергетичному секторі.
  • Зростає попит на спеціальності, що включають електроенергетику, електротехніку, електромеханіку, теплоенергетику та відновлювані джерела енергії.
  • Оцінка освітнього рівня підготовки фахівців для енергетики сьогодні: 10 % — високий, 31 % — достатній, 59 % — низький.

Спікери також окреслили основні причини, чому компанії не співпрацюють із закладами освіти:

  • Негнучкість закладів освіти (29 %).
  • Брак фінансової автономії закладів освіти може знижувати їх зацікавленість у реальній співпраці з компаніями (20 %).
  • Освіта «не чує» голос бізнесу (15 %).

Представники енергетичних компаній зазначили, що не перекладають відповідальність на заклади освіти та виокремили такі проблеми:

  • Брак підтримки з боку держави в процесах співпраці бізнесу та навчальних закладів.
  • Низький рівень готовності бізнесу нести фінансові та організаційні витрати на підготовку майбутніх працівників.

Віталій Опришко зробив акцент на важливості дуальної форми освіти для підготовки кваліфікованих працівників:

«52 % компаній уже використовують дуальну форму освіти. 20 % компаній надають базу для проходження практики на постійній основі, 16 % мають та реалізують програми стажування.»

Спікери також зазначили переваги співпраці із закладами освіти для компаній, які відзначили самі респонденти:

  • Практичні та сучасні знання, підвищення якості компетенцій.
  • Навички роботи із сучасним обладнанням та ПЗ.
  • Лояльність до компанії та просування бренду роботодавця.
  • Нестандартні рішення та доступ до наукових досліджень.
Оксана Кавтиш додала:

«Приємно бачити, що присутні тут представники закладів освіти та енергетичних компаній показують свою готовність та спроможність спільними зусиллями вирішувати поставлені перед ними завдання щодо подолання кадрової кризи в енергетиці. Сьогодні, на мій погляд, відбувся реальний конструктивний діалог, результатом якого стало розроблення дорожньої карти й формування більш тісних партнерських відносин.»

 

На завершення Віталій Опришко підсумував:

«Як ми бачимо з останнього опитування, усі присутні готові залучатися та брати участь у програмах дуальної освіти. Це ще раз підкреслює той факт, що ситуація з кадровим забезпеченням енергетичного сектору має кризовий характер. З одного боку, кадрове забезпечення всіх без винятку галузей економіки перебуває в складному стані. Енергетика — це кров економіки: без надійного енергопостачання відбудова інших секторів неможлива. Це дослідження та сьогоднішній захід стали важливим кроком до посилення співпраці між бізнесом та освітою. Ми впевнені, що спільними зусиллями зможемо подолати наявні виклики та забезпечити енергетичну галузь України кваліфікованими кадрами, які, своєю чергою, забезпечать стабільне енергопостачання всіх секторів економіки.»

 

Результати дослідження доступні за посиланням.


Третя частина заходу була присвячена обговоренню викликів кадрового забезпечення енергетичної галузі та реформуванню освіти між представниками бізнесу та освіти.

До публічного обговорення долучились:
  • Альона Кавка, HRD KNESS: досвід компанії, основні труднощі в співпраці із закладами освіти.
  • Ігор Вовк, керівник департаменту з управління персоналом ДТЕК Мережі: досвід запуску дуальної форми освіти.
  • Маргарита Коваль, начальник відділу підбору та адаптації персоналу НЕК «Укренерго».
  • Олена Бориченко, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту: досвід співпраці в рамках дуальної форми освіти.
  • Олена Яворська, НТУ «Дніпровська політехніка»: приклади співпраці з бізнесом задля підготовки майбутніх фахівців енергетичної галузі у воєнний та повоєнний період.
  • Олена Соколовська, Київський електромеханічний фаховий коледж.

 

 

Сьогодні українська система освіти переживає період трансформації, шукаючи нові шляхи для підготовки кваліфікованих кадрів, які відповідають потребам сучасного ринку праці. Реформування освіти неможливе без залучення бізнесу, й одним із перспективних напрямів розвитку є дуальна освіта, яка поєднує теоретичну підготовку в навчальному закладі з практичним досвідом роботи на підприємстві.

Представники бізнесу, які виступають за розширення співпраці із закладами освіти, розказали про низку проблем, з якими вони стикаються:

 

  • Нестача кваліфікованих кадрів: випускники навчальних закладів не завжди володіють знаннями та навичками, необхідними для роботи за фахом. Це пов’язано з тим, що навчальні програми не завжди відповідають актуальним потребам ринку праці.
  • Відсутність практичного досвіду: студентам бракує практичного досвіду роботи, що ускладнює їх адаптацію до реальних умов праці.
  • Недостатня співпраця з навчальними закладами: існує потреба в більш тісній співпраці між бізнесом та освітніми закладами для розробки навчальних програм та підготовки кваліфікованих кадрів, оскільки тільки приватний сектор має чітке розуміння своїх потреб.
З іншого боку, викладачі та адміністрація навчальних закладів також визнають важливість дуальної освіти й підкреслюють низку викликів, з якими їм доводиться стикатися:

 

  • Фінансові обмеження: навчальні заклади не завжди мають достатньо коштів для створення необхідної матеріально-технічної бази та забезпечення практичної підготовки студентів на підприємствах.
  • Бюрократичні бар’єри: є багато бюрократичних процедур, які ускладнюють співпрацю з бізнесом та реалізацію програм дуальної освіти.
  • Незадовільна підготовка, застаріла технічна база, відсутність необхідного інструментарію, сучасного обладнання та програмного забезпечення.
  • Низька зацікавленість молоді: не всі студенти готові брати участь у програмах дуальної освіти, адже це потребує додаткових зусиль та відповідальності.

За результатами обговорення, для подолання вищезазначених проблем були запропоновані такі кроки: необхідно створити спільні робочі групи з представників бізнесу та навчальних закладів для розробки та реалізації програм дуальної освіти, розробити чіткі стандарти та критерії для програм дуальної освіти, щоб забезпечити їх якість та ефективність, збільшити фінансування програм дуальної освіти з боку держави та приватного сектору, забезпечити підготовку викладачів відповідно до потреб сучасного ринку праці, провести профорієнтаційну роботу серед молоді та підвищити обізнаність про переваги програм дуальної освіти.

Роботодавці можуть брати участь у розробці навчальних програм, щоб вони відповідали актуальним потребам ринку праці, проводити профорієнтаційні заходи для школярів та студентів, щоб допомогти їм визначитися з майбутньою професією, і пропонувати свої ідеї та бачення щодо вдосконалення програм дуальної освіти.

 


 

Після обговорення та презентації досліджень учасники заходу провели воркшоп, під час якого зосередились на пошуку рішень для подолання кадрової кризи в енергетичному секторі. У результаті цього воркшопу було розроблено «дорожню карту співпраці» для енергетичних компаній та закладів освіти. Ця карта включає кроки від популяризації енергетичних професій серед молоді до безпосереднього працевлаштування молодих фахівців-енергетиків, що дозволить створити міцний зв’язок між бізнесом та освітою для підготовки висококваліфікованих кадрів.

Учасники воркшопу визначили три рівні та три основні етапи співпраці:

  1. Вступ до закладу освіти.
  2. Навчання в закладі освіти.
  3. Подальше працевлаштування.

 

 


Приклади співпраці

Деякі заклади освіти та енергетичні компанії вже мають позитивний досвід співпраці. Наприклад, компанія ДТЕК Дніпровські мережі та НТУ «Дніпровська політехніка» багато років співпрацюють у підготовці кваліфікованих кадрів для енергетичної галузі. Одним із ключових проєктів цієї співпраці стала програма комплексного стажування «Студенти групи ДТЕК», метою якої є зменшення часу адаптації нових співробітників та відбір талановитої молоді.

Програму можна розділити на кілька важливих етапів:
  1. Визначення потреб у кадрах. На цьому етапі підприємство визначає свої кадрові потреби.
  2. Анкетування студентів. Університет проводить анкетування серед студентів відповідних спеціальностей.
  3. Організація зустрічі. Зустріч за участю студентів, керівників виробничих підрозділів та представників кафедр. Проводяться екскурсії підприємствами та безпосередні співбесіди зі студентами.
  4. Укладання договорів. З відібраними студентами укладаються договори, що передбачають виплату додаткової стипендії та певні умови стажування. Розмір додаткової стипендії залежить від успішності студента як на підприємстві, так і в університеті.

Після укладання договорів студенти відвідують підприємство двічі на місяць згідно з індивідуальною програмою стажування та зустрічаються зі своїм наставником від підприємства.

Потім вони виконують дипломні роботи на актуальні теми майбутнього виробничого підрозділу, безпосередньо консультуючись зі своїм наставником.

Як результат, понад 500 студентів уже пройшли програму і, що важливо, більше 40 % учасників залишились працювати в компанії та отримали підвищення протягом першого року роботи.

Цей успішний досвід співпраці між ДТЕК Дніпровські мережі та НТУ «Дніпровська політехніка» демонструє ефективність партнерства в підготовці висококваліфікованих кадрів для енергетичної галузі та відповідає пунктам дорожньої карти з «прогресивним» рівнем співпраці:

  • Розробка та впровадження програм раннього кар’єрного розвитку для випускників.
  • Впровадження програм дуальної освіти (елементів дуальної освіти).
  • Впровадження грантів та стипендій на навчання студентам з умовою подальшого працевлаштування.

Дорожня карта


 


 

 

          .                                                             

Поширити новину:
FacebookLinkedInTwitter