Сесія Української та Швейцарської Мереж ГД ООН в Україні на Міжнародній конференції з питань відновлення України
4–5 липня в Лугано (Швейцарія) пройшла Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC 2022). У рамках конференції Глобальний договір ООН в Україні спільно з Глобальним договором ООН у Швейцарії та Ліхтенштейні провів спеціальну сесію — «Як бізнес сприяє пошуку рішень для енергетичних, кліматичних та продовольчих проблем в Україні».
Міжнародна конференція з питань відновлення України стала платформою для представлення візії післявоєнної відбудови України. У конференції взяли участь представники державних органів та бізнес-структур із понад 40 країн світу і приблизно 20 міжнародних організацій.
Президент України Володимир Зеленський виступив під час заходу й зазначив:
«Відбудова України — це найбільший проєкт нашого часу: економічний, технологічний, соціальний, а головне — світоглядний. Відбудувати Україну — це відновити принципи життя, простір життя й те, що робить людей людьми».
Дорожня карта повоєнної відбудови України розрахована на 10 років та потребує 750 млрд доларів для реалізації. Левова частка цих коштів має надійти з конфіскованих активів РФ.
Сесія від Глобального договору ООН «Як бізнес сприяє пошуку рішень для енергетичних, кліматичних та продовольчих проблем в Україні» була зосереджена на пошуку рішень для компаній, які потерпають від війни, та ролі бізнесу у розв’язанні глобальних світових криз, спричинених російською агресією в Україні.
Потреба в енергетичній незалежності гостро постала в країнах Європи з початком повномасштабної війни в Україні. Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК, зазначив, що 24 лютого стало кінцем наївності Європи в питанні енергетики. Весь світ зрозумів, що Росія використовує енергетику як зброю. Очільник ДТЕК переконаний, що безпека Європи залежить від усвідомлення виняткової ролі України в її енергетичній системі:
«Україну вже не розглядають як проблему. Навпаки — вона може допомогти розв’язати європейську енергетичну кризу, бо має великий потенціал стати постачальником зеленої енергетики в Європу».
Продовольча криза є викликом не лише України, а й усього світу. Відома, як «житниця Європи», Україна була тісно інтегрована в міжнародну продовольчу систему. Через воєнні дії Росії цьогоріч Україна експортувала лише 30 % продовольчих товарів від минулорічних обсягів. Тетяна Смовж, керівниця сталого розвитку бізнесу в Syngenta Україна, коментує:
«Ніхто не очікував, що Росія буде використовувати Україну, щоби шантажувати світ голодом. Через наслідки зміни клімату Індія та Китай припинили експорт свого продовольства. А ми — ні, навіть під час війни. Наша найбільша перешкода для експорту — це порушена логістика, і ми працюємо з Урядом України, щоби знайти вирішення для цього».
Під час сесії відбувся відкритий діалог між бізнесами. Компанії поділилися труднощами роботи під час війни й розповіли, якої саме підтримки від міжнародних компаній-партнерок вони потребують для ефективної роботи в Україні.
Олександр Гаркавий, директор дивізіону залізничної продукції Інтерпайп, зазначив:
«Після 24 лютого ми на місяць призупили роботу компанії. Наші труднощі сьогодні — це мобілізація співробітників у зв’язку з війною та обмежений доступ до необхідної виробничої сировини. Але найбільшою перешкодою для повноцінного відновлення роботи є порушена логістика, адже експортуємо значну частину нашої продукції за кордон — у Європу та Америку».
Михайло Шелемба, генеральний директор DATAGROUP, переконаний, що для нашої країни й кожного бізнесу найвищою цінністю є люди:
«Під час війни телекомунікації виявилися більш стійким бізнесом, ніж багато іншим. Для нас важливо сьогодні — подбати про наших людей. У нас працює 3,6 тис. співробітників. У перший тиждень повномасштабного вторгнення Росії ми не знали, де перебуває третина з них. Ми досі не маємо зв’язку з 11 людьми».
Михайло вважає, що найбільшим викликом для України після війни буде повернути додому людей, які вимушено виїхали з країни. Він закликав усі бізнеси в Україні не чекати на завершення війни і створювати робочі місця вже зараз, бо від цього може залежати рішення багатьох українців повернутися додому або залишитися в Європі.
Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Ukraine, підкреслила роль мобільного зв’язку під час війни й розповіла про поточні пріоритети компанії:
«Наші співробітники часто працюють у дуже складних умовах, щоби забезпечити українців зв’язком. Якщо людина не має зв’язку, вона не може зв’язатися з рідними й навіть не знає, чи є безпечний коридор для виїзду з гарячої точки. Vodafone зараз допомагає вимушено переміщеним українцям і вибудовує партнерство із європейськими телекомунікаційними компаніями. Крім того, ми інвестуємо в західні регіони України, куди переїхало багато людей, але також готуємося робити інвестиції в східні регіони нашої країни, як тільки вони стануть вільними».
Олег Крот, керівний партнер холдингу TECHIIA, стверджує, що допомога українському бізнесу під час війни — це, по-перше, припинення співпраці з російськими компаніями і, по-друге, вибудування партнерства саме з українським бізнесом, зокрема, у сфері інформаційних технологій.
«Під час війни ситуація в Україні дуже швидко змінюється. Реагуйте на потреби України швидше. Залучайте українські компанії до ваших ланцюжків постачань», — закликав міжнародних колег Олег Крот.
Підсумки заходу підбив Антоніо Гатле, генеральний директор ГД ООН у Швейцарії та Ліхтенштейні.
«Для мене мета цієї конференції — усвідомити потенціал України й допомогти Україні його реалізувати», — сказав Антоніо.
Глобальний договір ООН в Україні й далі працюватиме над об’єднанням бізнесів, щоби спільно відновлювати країну на засадах сталого розвитку. Бо саме міцне партнерство є запорукою ефективної роботи над спільною метою, а наша мета сьогодні — вільна Україна.
Поширити новину:
