Україна як партнер у формуванні нової енергетичної архітектури Європи: ключові висновки pre-URC круглого столу Української енергетичної ініціативи
24 червня, напередодні Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську Глобальний договір ООН в Україні в межах Української енергетичної ініціативи провів міжнародний круглий стіл «Ukraine’s Energy Experience – Building Resilience Together with Europe».
Захід, організований у партнерстві з UK Foreign, Commonwealth & Development Office за підтримки PwC Ukraine, об’єднав представників міжнародних фінансових інституцій, урядів, бізнесу та експертної спільноти, щоб обговорити нову роль України у забезпеченні енергетичної безпеки Європи.
Головною темою дискусії стало питання, як практичний досвід України, здобутий в умовах повномасштабної війни, може стати основою для побудови більш стійкої, безпечної та інтегрованої європейської енергетичної системи.
Протягом кількох років міжнародний діалог навколо України був зосереджений передусім на питаннях відновлення. Сьогодні чіткіше формується інший порядок денний — Україна розглядається як партнер, здатний запропонувати власний досвід, інфраструктуру та експертизу для зміцнення енергетичної стійкості всієї Європи.
«Війна змусила Україну пройти шлях, який ніхто не обирає добровільно. Але саме цей досвід сьогодні стає цінним для всієї Європи. Ми навчилися підтримувати роботу енергосистеми під постійними атаками, відновлювати критичну інфраструктуру за лічені дні та знаходити інноваційні рішення там, де здавалося, що їх немає. Сьогодні ми хочемо, щоб Україну сприймали не лише як країну, яку відбудовують, а як країну, яка допомагає будувати нову архітектуру європейської енергетичної безпеки». — зазначила Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні.
Відкриваючи круглий стіл, міністр енергетики Литовської Республіки Жигімантас Вайчюнас, зазначив:
«Європа вже робить кроки для посилення захисту критичної енергетичної інфраструктури. Але найцінніші уроки ми отримуємо від України, яка щодня доводить, що навіть у найскладніших умовах можна забезпечувати роботу енергосистеми. Саме тому Україна є невід’ємною частиною майбутньої архітектури енергетичної безпеки Європи».
Сілке Грудман Хендлі, старша радниця директора Регіонального офісу UNOPS у Європі та Центральній Азії, наголосила, що українська енергетика демонструє приклад стійкості, який має значення далеко за межами країни.
«Здатність України підтримувати роботу енергосистеми, швидко відновлювати інфраструктуру та адаптуватися до безпрецедентних викликів є свідченням сили українського енергетичного сектору. Відновлення вже триває, і його успіх залежить від ефективної співпраці держави, бізнесу та міжнародних партнерів».
Український досвід як новий стандарт енергетичної стійкості
Перший блок дискусії був присвячений головному питанню: які уроки, отримані Україною під час повномасштабної війни, вже сьогодні мають стати основою нової європейської енергетичної політики. Учасники погодилися, що український досвід виходить далеко за межі національного контексту й стає практичною моделлю для формування більш стійкої, безпечної та гнучкої енергетичної системи Європи.
Марко Бірзінґер, керівник напряму корпоративного розвитку та M&A ДТЕК, наголосив, що сучасна енергетична інфраструктура більше не може проєктуватися за довоєнними принципами. Захист енергетичних об’єктів має закладатися ще на етапі проєктування, враховуючи стрімкий розвиток засобів ураження та нові безпекові ризики.
«Стійкість має свою ціну. Саме зараз формуються нові стандарти захисту енергетичної інфраструктури, і Україна готова ділитися цим досвідом задля безпеки всієї Європи».
Окрему увагу учасники приділили стратегічному значенню української газової інфраструктури для європейського енергетичного ринку. Андрій Прокоф’єв, директор зі стратегічного розвитку Оператора газотранспортної системи України, підкреслив, що українська ГТС уже сьогодні є важливим елементом енергетичної безпеки Європи, а в майбутньому може стати ключовою інфраструктурою для транспортування нових видів енергії.
«Українська газотранспортна інфраструктура вже сьогодні є стратегічним активом для Європи. Вона здатна забезпечувати гнучкість регіонального ринку, посилювати безпеку постачання, а в перспективі — підтримати розвиток нових енергетичних рішень, зокрема транспортування біометану та водню».
Назарій Волянський, директор із взаємодії з органами державної влади в Україні UNIMOT S.A., поділився практичним досвідом бізнесу, який був змушений повністю переосмислити підходи до управління ризиками. Компанія однією з перших створила у своїй групі власний безпековий підрозділ для захисту енергетичної інфраструктури, продемонструвавши, що безпека сьогодні є невід’ємною складовою енергетичного бізнесу, а не лише функцією держави.
Костянтин Сірий, співзасновник BRONYX, представив практичний досвід України у створенні сучасних інженерних споруд для захисту критичної енергетичної інфраструктури. За його словами, війна змусила енергетичний сектор переосмислити підходи до фізичної безпеки об’єктів. Сьогодні захисні споруди проєктуються з урахуванням сучасних засобів ураження та стають невід’ємною частиною нової енергетичної інфраструктури.
Довіра як головна передумова для масштабних інвестицій
Гроші є. Інтерес є. Тепер потрібні довіра та правильна інвестиційна архітектура. Саме навколо цього головного меседжу будувалася друга панельна дискусія.
Українська енергосистема вже довела свою стійкість. Наступний виклик — перетворити безпрецедентний міжнародний інтерес до України на масштабні приватні інвестиції. Учасники обговорили, які умови необхідні для цього: ефективні механізми страхування воєнних ризиків, інструменти змішаного фінансування, прозоре корпоративне управління та передбачувані правила роботи ринку.
Особливу увагу привернув виступ Хуана Альберто Леото, керуючого директора BlackRock Financial Markets Advisory, компанії, яка бере участь у формуванні інвестиційної архітектури відновлення України. За його словами, міжнародний інтерес до українського енергетичного сектору стрімко зростає.
«Ми вже бачимо значний портфель перспективних енергетичних проєктів в Україні. Питання вже не в тому, чи існує інтерес інвесторів, а в тому, як створити інструменти, що дозволять приватному капіталу працювати та масштабуватися в українських умовах».
За словами пана Леото, сьогодні BlackRock аналізує портфель енергетичних проєктів вартістю понад 20 млрд доларів США, а кількість міжнародних компаній, які розглядають можливість виходу на український ринок, вже зросла до 7–10, тоді як ще недавно їх було лише дві-три.
Він наголосив, що приватним інвесторам потрібне не повне усунення ризиків, а зрозумілі механізми їх розподілу: страхування воєнних ризиків, довгострокові договори купівлі електроенергії (offtake agreements), механізми компенсації збитків та підтримка проєктів на ранніх стадіях розвитку.
«Інвестори готові працювати в складних умовах. Їм потрібні передбачувані інструменти, які дозволять справедливо розподілити ризики та зробити інвестиції економічно обґрунтованими».
Практичним досвідом роботи міжнародної фінансової інституції поділилася Ольга Єрьоміна, асоційована директорка, старша банкірка з питань енергетики в Європі ЄБРР. Вона підкреслила, що ЄБРР сьогодні не просто фінансує готові проєкти, а активно допомагає зробити їх інвестиційно привабливими.
Банк підтримує державні та приватні компанії ще на етапі підготовки проєктів, допомагаючи структурувати фінансування, підвищувати їхню банківську спроможність (bankability), інтегрувати вимоги щодо фізичного захисту об’єктів, резервного обладнання та сучасних механізмів управління ризиками.
Окремий вимір інвестиційної привабливості окреслила Анна Парокінна, партнерка PwC Ukraine. Вона наголосила, що сьогодні рішення інвесторів дедалі більше визначаються не лише фінансовими показниками, а й якістю корпоративного управління та відповідністю принципам сталого розвитку.
«Сильне корпоративне управління у поєднанні з ефективним ризик-менеджментом створює прозорість, необхідну інвесторам. Водночас сьогодні саме стійкість і сталість стають визначальним фактором для руху капіталу.».
За її словами, компанії, які прагнуть стати частиною майбутнього європейського енергетичного ринку, вже сьогодні мають інтегрувати кліматичні плани переходу, впроваджувати ESG-принципи та будувати інклюзивні моделі розвитку, зокрема створюючи можливості для працевлаштування ветеранів.
Про розвиток українського ринку відновлюваної енергетики говорив Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, наголосивши на необхідності забезпечення стабільних ринкових правил та продовження розвитку сектору попри воєнні виклики.
Юрій Носик, заступник голови правління Укргазбанку, представив практичні фінансові інструменти, які вже працюють в Україні. Зокрема, він розповів про механізм Collateral Risk Sharing у співпраці з ЄБРР, який дозволяє покривати 50–70% кредитного ризику, роблячи фінансування енергетичних проєктів доступнішим навіть у нинішніх умовах. Водночас він підкреслив, що необхідною передумовою фінансування залишається прозора структура власності компаній та належне корпоративне управління.
Головним висновком дискусії стало усвідомлення того, що міжнародний інтерес до української енергетики вже сформований. Наступний етап — побудова повноцінної інвестиційної архітектури, яка дозволить приватному капіталу працювати в Україні системно та масштабно. Страхування воєнних ризиків, інструменти змішаного фінансування, висока якість корпоративного управління та прозорі правила гри стають фундаментом майбутнього відновлення. Саме поєднання цих факторів здатне перетворити Україну на один із найбільших енергетичних інвестиційних ринків Європи у найближчі роки.
Україна як частина енергетичного майбутнього Європи
Питання вже не в тому, чи інтегрується Україна до європейського енергетичного ринку. Питання — як швидко Україна стане одним із його архітекторів.
Учасники погодилися, що інтеграція України давно вийшла за межі технічної синхронізації енергосистем. Сьогодні йдеться про спільне формування нової європейської енергетичної моделі — більш стійкої, децентралізованої, цифрової та безпечної.
Представляючи останні напрацювання Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Талія Ватман, менеджерка програм Каспійського та Чорноморського регіонів, представила ключові висновки дослідження про уроки української енергетики в умовах війни. Найважливішим із них вона назвала децентралізацію генерації.
«Досвід України демонструє, що децентралізація є не лише енергетичним рішенням, а й інструментом безпеки. Саме розподілена генерація робить енергосистеми більш стійкими до криз і здатними швидше адаптуватися до нових викликів».
Вона також підкреслила критичне значення міжнародної співпраці. Саме завдяки налагодженим транскордонним механізмам Україна змогла суттєво скоротити строки відновлення енергетичного обладнання після атак. Один із ключових уроків війни полягає в тому, що механізми реагування мають бути створені до настання кризи, а не під час неї.
Метью Мартін, заступник директора з міжнародного розвитку Energy & Climate Intelligence Centre (ECC), зазначив, що післявоєнне відновлення відкриває для України унікальне «вікно можливостей».
«Україна має шанс не просто відбудувати те, що було зруйновано, а здійснити технологічний стрибок і створити енергетичну систему нового покоління — сучасну, децентралізовану та інтегровану до європейського ринку».
За його словами, саме українська модель може стати прикладом для інших країн Європи, які також змушені переосмислювати власну енергетичну безпеку.
Практичний погляд інвесторів представив Льюїс Хаффі, старший інвестиційний менеджер Goldbeck Solar. Компанія спільно з ЄБРР реалізує програму будівництва 500 МВт нових сонячних електростанцій в Україні протягом наступних п’яти років.
Водночас він наголосив, що для масштабування інвестицій необхідно завершити реформування ринку, зокрема розвивати механізми довгострокових договорів купівлі електроенергії (PPA), забезпечити прогнозованість доходів інвесторів та враховувати додаткову вартість забезпечення стійкості енергетичних об’єктів.
«Resilience has a price. Але саме ця ціна сьогодні визначає енергетичну безпеку завтрашнього дня».
Догуш Ґюльпинар, координатор міжнародних проєктів Aydem Renewables — одного з найбільших виробників відновлюваної енергії Туреччини із встановленою потужністю понад 2 000 МВт, підтвердив високий інтерес міжнародних енергетичних компаній до українського ринку.
За його словами, сьогодні головною перешкодою для масштабного приходу приватного капіталу залишається відсутність ефективних міжнародних механізмів страхування воєнних ризиків. Саме вирішення цього питання здатне суттєво прискорити реалізацію нових інвестиційних проєктів.
Головним висновком дискусії стало усвідомлення того, що Україна вже є не лише учасником європейського енергетичного ринку, а й одним із його драйверів. Досвід, отриманий під час війни, допомагає формувати нові підходи до енергетичної безпеки, розвитку розподіленої генерації, міжнародної кооперації та швидкого відновлення критичної інфраструктури.
Правові умови як основа інвестиційної привабливості
Капітал приходить туди, де існують зрозумілі правила гри. Саме тому сучасна правова база є не менш важливою інфраструктурою, ніж електромережі чи фінансові інструменти. Саме навколо цієї ідеї будувалася завершальна панельна дискусія круглого столу.
Експерти Altelaw & Sempra, Sayenko Kharenko, PwC Polska та WKB Lawyers обговорили законодавчі та регуляторні зміни, необхідні для того, щоб міжнародний капітал міг працювати в Україні швидко, безпечно та прогнозовано.
Українські експерти звернули увагу на виклики, з якими стикаються інвестори через недосконалість окремих норм законодавства, складність дозвільних процедур та неоднозначність правозастосовної практики. Значну увагу було приділено ролі юридичної спільноти у врегулюванні спорів із державними органами, формуванні сталої судової практики та створенні передбачуваного регуляторного середовища.
Ольга Савченко, партнерка Altelaw & Sempra, наголосила, що правова визначеність сьогодні є одним із ключових чинників інвестиційної привабливості України.
«Інвестори оцінюють не лише економіку проєкту, а й якість правового середовища. Прозорі правила, ефективні регуляторні процедури та передбачуваність державної політики є фундаментом для довгострокових інвестицій в українську енергетику».
Водночас польські експерти поділилися досвідом трансформації енергетичного сектору Польщі. Вони нагадали, що на початку 1990-х років польська енергетика, як і українська сьогодні, перебувала переважно у державній власності та потребувала комплексної модернізації.
Переломним моментом став 1997 рік, коли відповідно до європейського енергетичного пакета було створено незалежний Energy Regulatory Office. Саме цей крок започаткував сучасну систему регулювання ринку, відкрив сектор для приватного капіталу та став важливим етапом інтеграції Польщі до європейського енергетичного простору.
За словами польських експертів, саме членство в Європейському Союзі стало головним каталізатором реформ. Гармонізація законодавства, незалежне регулювання, відкриття ринку для конкуренції та розвиток відновлюваної енергетики створили передбачуване середовище, яке забезпечило довіру інвесторів і стало основою масштабних приватних інвестицій.
Учасники дискусії погодилися, що сьогодні Україна проходить подібний етап трансформації. Гармонізація законодавства з правом ЄС, спрощення дозвільних процедур, посилення корпоративного управління та забезпечення прозорості регуляторного середовища є вимогами європейської інтеграції, і необхідною умовою для масштабування інвестицій у відновлення української енергетики.
Головний висновок дискусії полягає в тому, що енергетичне відновлення неможливе без сучасної правової архітектури. Якщо фізична інфраструктура забезпечує передачу електроенергії, то правова система забезпечує рух інвестицій. Саме тому гармонізація українського законодавства з правом ЄС, незалежне регулювання, ефективне корпоративне управління та прозорі правила гри мають стати такими ж пріоритетами відновлення, як і будівництво нових енергетичних об’єктів.
Польський досвід ще раз підтвердив: європейська інтеграція є не лише політичним вибором, а й найпотужнішим драйвером створення відкритого, конкурентного та інвестиційно привабливого енергетичного ринку. Для України це означає, що шлях до ЄС — це водночас шлях до масштабних інвестицій, технологічної модернізації та довгострокової енергетичної стійкості.
Українська енергетична ініціатива продовжує зростати
Круглий стіл у Гданську став ще одним кроком до розширення міжнародного партнерства в межах Української енергетичної ініціативи. Під час заходу до ініціативи офіційно приєдналися BRONYX Defence, PwC Ukraine та Calik Renewables, підписавши декларацію про участь.
Українська енергетична ініціатива й надалі об’єднуватиме бізнес, міжнародні фінансові інституції, уряди та експертну спільноту для розвитку партнерств, залучення інвестицій і спільного формування стійкої, конкурентоспроможної та інтегрованої до європейського ринку енергетики України.
Поширити новину:
