Як українському бізнесу позбутися викидів та врятувати планету?

21.09.2022

Ті бізнеси, які впровадять облік парникових газів (GHG Protocol) та встановлять науково обґрунтовані цілі щодо досягнення кліматичної нейтральності, стануть беззаперечними лідерами у своїх галузях у найближчі 30 років та отримають доступ до інвестиційного капіталу для впровадження заходів щодо боротьби зі змінами клімату.

Ініціатива SBTi (Science Based Targets initiative) заохочує українські компанії заповнити лист-зобов’язання щодо встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей, за 24 місяці встановити їх і безкоштовно пройти валідацію. Що це за ініціатива і який вона має вплив у світовому масштабі — далі.

12 грудня 2015 року була підписана Паризька кліматична угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів парникових газів із 2020 р. Ця угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Основна мета угоди — утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів та спрямовувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату.

Чому 1.5°? 9 серпня 2021 року був опублікований перший том Шостого звіту про оцінку Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (IPCC) та стало відомо, що потепління відбувається за песимістичним сценарієм — швидше й інтенсивніше, ніж передбачалося ще кілька років тому. Ймовірно, утримати його в межах 1.5° не вдасться, і вже через 15 років цей рівень буде перевищено, якщо обсяг антропогенних викидів парникових газів не зміниться та прогнозується прискорення темпів глобального потепління та посилення інтенсивності критичних явищ. Під час нагрівання планети на 1.5° ми матимемо приблизно 4 екстремальних погодних явища кожні 10 років, при 2° — 5 або 6 екстремальних явищ, а під час 4° матимемо їх щороку.

Єдиний шлях уникнути такого сценарію — не скорочувати викиди, а повністю позбутися їх та досягти кліматичної нейтральності.

Україна в національно визначеному внеску (НВВ2) зазначила, що буде кліматично нейтральною у 2060 році. Це необхідно для того, щоби досягти «нульового забруднення», коли викиди парникових газів від діяльності людини стануть компенсованими. Очікується, що це дозволить втримати неминуче нагрівання планети в межах 1.5°, щоб уникнути катастрофічних змін клімату.

Також заради цього в жовтні 2020 року велика група фінансових установ, які володіють майже 20 трлн доларів активів, закликала компанії встановити науково обґрунтовані цілі щодо скорочення викидів парникових газів — SBTi (scientific based targets initiative).

Станом на березень 2022 року понад 2000 компаній, які покривають 2 трлн ринкової капіталізації, задекларували прагнення встановити SBT (scientific based targets) — науково обґрунтовані цілі для скорочення понад 90 % власних викидів парникових газів та компенсації чи усунення залишкових до 2050 року (для компаній сфери енергетики фактично до 2040).

1200 компаній (які представляють ⅕ світової економіки з понад 50 секторів) уже мають підтверджені науково-обгрунтовані цілі, які покривають тисячу мегатонн річних викидів парникових газів, що еквівалентно приблизно 308 вугільним електростанціям.

Однак, серед них ви не знайдете жодної української компанії. Лише глобальна компанія Arcelor Mittal, до якої входить «дочка» Арселор Міттал Кривий Ріг згадан а як така, що задекларувала свої короткострокові цілі зі скорочення викидів парникових газів.

Хто з українських компаній першими візьмуть на себе амбіції перелаштувати свої бізнес-процеси за найтехнологічнішими лекалами, отримати доступ до інвестиційного капіталу та зробити свій внесок у порятунок планети?

Для українського бізнесу, який показує чудеса сталості під час роботи на перемогу України у військовий час, сьогодні відкриваються значні можливості. Треба тільки почати! Впровадити облік парникових газів згідно з міжнародними стандартами та встановити амбітні цілі щодо досягнення кліматичної нейтральності.

Як впровадити облік парникових газів згідно з міжнародними стандартами?

Для того, щоби скорочувати викиди парникових газів, їх варто спершу порахувати. Для цього існує GHG протокол — методики та платформа корпоративного обліку та звітності щодо викидів парникових газів у світі.

9 із 10 компаній зі списку Fortune 500, які звітують у CDP — так званий «золотий стандарт» екологічної звітності з найбагатшим та найповнішим набором даних для компаній та міст, використовують GHG протокол.

Покрокова інструкція впровадження GHG протоколу в компанії виглядає так:

визначаємо організаційні (частка володіння, про яку компанія звітує) та операційні (викиди, які пов’язані з діяльністю компанії) межі компанії;
обираємо базовий для порівняння рік (не пізніше 2015 року);
встановлюємо джерела інформації про викиди та методику;
обраховуємо викиди та керуємо ними.

До викидів згідно з GHG протоколом належать сім категорій парникових газів: діоксид вуглецю, метан, нітроген оксид (закис азоту), гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки і трифторид азоту. Кожен із них має свій потенціал глобального потепління, який неодмінно враховується під час обрахунків.

Обрахунки розділені на 3 основні категорії:

Scope 1: включає спалювання палива зі стаціонарних і мобільних джерел різних видів палива — природний газ, мазут, дизельне паливо, бензин і біомаса, а також леткі викиди від холодоагентів і технологічних газів.

Scope 2: охоплює викиди, прив’язані до енергопостачання та комунальних послуг, зокрема електропостачання, пар, опалення й охолодження, водопостачання та водовідведення.

Scope 3: налічує всі інші непрямі викиди в ланцюжку створення вартості компанії (наприклад, придбані товари й послуги, використання проданих продуктів, відрядження співробітників). Стандарт Scope 3 охоплює 15 категорій висхідної та низхідної діяльності.

Компанії з різних сфер мають різні види та обсяги викидів. До прикладу, компанії сектору промисловості можуть мати більше 95 % викидів у Scope 1, 2, натомість фінансові та юридичні установи — у Scope 2 та 3. Саме Scope 3 за складністю підрахунків залишався певний час осторонь під час провадження GHG-протоколу компаніями.

Як встановити амбітні цілі щодо досягнення кліматичної нейтральності?

Scientific based targets initiative — один із прийнятих інструментів у світі для встановлення науково обґрунтованих цілей щодо скорочення викидів парникових газів.

SBTi — це «переклад» кліматичної науки мовою бізнесу. Їх розробляє науково-консультативна група, до складу якої входять провідні вчені з міжнародних агентств, таких як Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), Міжнародний інститут прикладного системного аналізу, які використовують модель Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Net Zero згідно з яким валові викиди викопного діоксиду вуглецю зменшуються на 95 % між 2019 і 2050 роками.

На практиці це означає скоротити викиди компанії на понад 90 %, а ті викиди, які залишаються, — компенсувати залісненням або використовувати методи прямого захоплення діоксиду вуглецю з довкілля. Отже, викиди компаній мають стати еквівалентні нулю (від цього й назва Net Zero) до 2050 року.

Тому пропонують встановити короткострокові (5–10 років) та довгострокові (до 2050 року) цілі зі скорочення викидів, які співвідносяться з траєкторією 1.5°C.

І хоча така перспектива багатьом ще здається абсолютно нереалістичною, дані говорять самі за себе.

1 із 3 найбільших біржових компаній у країнах G20 мають цілі для досягнення нульового забруднення прости 1 з 5 у 2021 рокці.

Глобальне охоплення обіцянок Net Zero на сьогодні — це 88 % глобальних викидів, 90% ВВП і 85% населення.

Встановлення SBTi

Після обрахунку та валідації парникових газів згідно з GHG-протоколу можна перейти до встановлення науково обгрунтованих цілей. Для Scope 1 і Scope 2 вони повинні узгоджуватися зі сценарієм 1,5° C або нижче. Для Scope 3 вони мають бути значно нижче 2° C у короткостроковій перспективі, а також нижче 1,5° C у довгостроковій перспективі. Це передбачає, що Scope 1 та 2 у короткостроковій перспективі включають 95 % викидів, а Scope 3, якщо він перевищує 40 % ваших загальних викидів, повинен включати понад 67 % скорочення. А в довгостроковій перспективі понад 90 % викидів Scope 3 повинні бути скорочені.

Галузеві підходи SBTi

Для різного типу компаній передбачаються такі шляхи встановлення цілей:

компанії з понад 500 співробітниками повинні взяти на себе стандартні зобов’язання щодо встановлення SBT, серед яких Scope 1, 2, 3;
малий та середній бізнес, що має до 500 працівників і немає статусу дочірньої компанії, може податись на спрощену процедуру, яка не враховує обрахунок скорочення викидів у Scope 3 в короткостроковій перспективі, але враховує в довгостроковій.

Ініціатива SBTi запровадила цей прискорений варіант для МСБ, оскільки їм часто бракує ресурсів для встановлення цілей Scope 3 і моніторингу прогресу. Швидкий і спрощений підхід SBTi для МСБ збалансовує необхідність враховувати викиди в усіх ланцюжках створення вартості без значного тягаря для МСБ.

Компанії в більшості секторів використовуватимуть один із двох методів розробки своїх науково обґрунтованих цілей: підхід абсолютного скорочення (використовується 4 з 5 компаніями із затвердженими науково обґрунтованими цілями) або підхід галузевого скорочення.

Варто зазначити частина галузевих рекомендацій перебувають у розробці, наприклад встановлення довгострокових цілей для компаній зі сфери лісового, земельного чи агрогосподарства, а також фінансових установ, яких варто очікувати в першому кварталі 2023 року.

Лише компанії, які працюють із викопним паливом у сфері нафти та газу, поки не можуть встановити SBT. Зараз розробляється методологія цілепокладання для цих секторів.

Також Ініціатива SBTi наразі не встановлює цілі для міст, місцевих органів влади, установ державного сектору, навчальних закладів чи некомерційних організацій. Проте міста можуть зареєструвати свою зацікавленість у встановленні цілей через мережу науково обґрунтованих цілей (SBTN).

Методи скорочення викидів

Після того, як ви оберете свій шлях встановлення цілей, у вас будуть методи для скорочення викидів.

Наприклад, метод відновлюваної електроенергії застосовується лише для Scope 2, де компанії зобов’язуються використовувати щонайменше 80 % відновлюваної енергії до 2025 року та 100 % до 2030 року. З усіма ресурсами, які об’єднують методики та їхнє застосування, можна ознайомитись на тут.

Покроковий план подачі на SBTi та валідація цілей

Для подачі на науково обґрунтовані цілі спершу важливо заповнити та підписати просту анкету, де ви оголошуєте своє зобов’язання за 24 місяці встановити SBTi, валідувати їх та оголосити.

Щоби подати свої цілі на перевірку, необхідно заповнити:

форму подання короткострокової цілі;
форму подання для фінансових установ;
форму цілі нульового забруднення ч. першої та ч. другої;
або надати інформацію через спрощену систему встановлення цілей для МСБ якомога чіткіше та повніше.

Компанії просять ознайомитися з інструкціями, що містяться у формі, перш ніж заповнювати її, щоби переконатися, що ви робите це належним чином.

Компанії, які готові подати ціль на перевірку, повинні завантажити заповнену форму подання цільової мети через систему бронювання цілей SBTi та вибрати доступну дату для перевірки.

У заброньовану дату або раніше SBTi проведе початкову перевірку, щоби визначити, чи надано всю необхідну інформацію, й оцінить, чи відповідає ціль основним критеріям. Після завершення цього кроку SBTi надішле договір про надання послуг перевірки, який необхідно підписати перед початком процесу перевірки.

Якщо компанія не пройде перевірку цілей, то повторна подача протягом 6 місяців буде безкоштовною.

Важливо зазначити, що служба перевірки закривається щороку з початку грудня до початку січня.

Щоби мати можливість завершити оцінку протягом 30–60 робочих днів, компанії повинні відповісти на будь-які запити щодо додаткової інформації чи роз’яснень, надіслані групою перевірки протягом двох робочих днів.

Після успішної валідації цілей компанії повинні звітувати про свої викиди парникових газів та прогрес у досягненні цілей у річних звітах, звітах про сталий розвиток, на веб-сайті компанії та/або розкривати інформацію через щорічну анкету CDP — Carbon Disclosure Project. А в разі значних відхилень чи змін у діяльності/межах компанії, повідомити про це Ініціативу SBTi.

Ініціатива SBTi заохочує українські компанії заповнити лист-зобов’язання щодо встановлення науково обґрунтованих цілей, за 24 місяці встановити їх і безкоштовно пройти валідацію.

Чи реально за 24 місяці порахувати викиди парникових газів та встановити SBTi?

Так, цілком реально. Під час Climate Ambition Accelerator від Глобального договору ООН в Україні Андрій Остапець, експерт із питань змін клімату, представив учасникам свій досвід розрахунку Scope 1 та 2 у великій металургійній компанії України для публічного розкриття інформації щодо викидів парникових газів. Він розповів учасникам, як за 9 місяців пройшов шлях у впровадженні GHG-протоколу в компанії і як на його основі були розроблені короткострокові та довгострокові цілі щодо зниження парникових газів. Серед них:

покращення якості вхідної сировини;
повторне використання побічних газів;
будівництво DRI+EAF, у тому числі на зеленому водні (зелений водень вироблений із прісної води методом електролізу, де електроенергію беруть із відновлюваних джерел — вітру, сонця, біомаси);
проєкти прямого захоплення та переробки діоксиду вуглецю (CCU — Carbon capture and utilization), тощо.

«Встановлення цілей із кліматичної нейтральності — це тільки стартова стрічка на марафонській дистанції, перша половина дистанції — це зрілість, доступність технологій та фінансова підтримка бізнесу, друга половина дистанції — впровадження технологій, а вже тільки потім фінішна стрічка. Це досягнення кліматичної нейтральності», — зазначає Андрій Остапець, експерт із питань зміни клімату.

На сьогодні в Україні викиди парникових газів згідно GHG-протоколу вже оприлюднили Ferrexpo (Scopes 1,2,3), Метінвест Холдинг (Scopes 1,2) та Глобальна компанія Arcelor Mittal, до якої входить «дочка» Арселор Міттал Кривий Ріг (Scopes 1,2,3).

Скільки це коштує й що буде, якщо ми не підтвердимо цілей

Компанії, які підписують лист-зобов’язання SBTi, одразу з’являються в розділі «зобов’язані» на вебсайті Ініціативи SBTi, CDP, We Mean Business, а також Глобального договору ООН, якщо вони зобов’язуються досягти найвищого рівня зобов’язань, Business Ambition for Кампанія 1,5°C.

Якщо компанія не підтвердить цілей, її назву приберуть із сайту без жодних публічних оголошень. Про це повідомлять приватним листом.

Країни, що розвиваються (серед них і Україна), можуть пройти валідацію SBTi безкоштовно, хоча вона коштує від $1 тисячі для МСБ до $14500 (для фінансових інституцій)

Що дає приєднання до SBTi?

Встановлення SBT реально працює. Перевірка цього року підтвердила, що компанії, які встановили цілі, уже фактично зменшили свої викиди на чверть від 2015 року. У середньому, компанії з моменту встановлення цілей скоротили викиди на 6,4 % на рік, що перевищує вимогу 4,2 % для цільового значення 1,5°. Це все ще початкові цифри. Так, глобально викиди продовжують зростати. Але інструмент SBTi працює.

Наразі зрозуміло, що компанії не просто встановлюють цілі, а скорочують викиди.

SBTI має сенс для бізнесу. Вона забезпечує зростання в майбутньому, економить гроші, підвищує енергозбереження, забезпечує стійкість до регулювання, підвищує довіру інвесторів, стимулює інновації та конкурентоспроможність, водночас демонструючи конкретні зобов’язання щодо сталого розвитку перед усе більш свідомими споживачами. Середовище компаній SBTi чудове для тих бізнесів, які планують змінювати майбутнє.