Інтеграція ВДЕ в енергетичну систему України: виклики та можливості
Глобальний договір ООН в Україні спільно з ExPro Consulting у межах Ukraine Energy Initiative провели експертний захід «Інтеграція ВДЕ в енергетичну систему України: виклики та можливості».
Подія відбулася в гібридному форматі — онлайн та офлайн на майданчику ДТЕК Академії — й об’єднала представників бізнесу, державних установ, інвесторів та експертів галузі. До обговорення приєдналося понад 300 учасників, що свідчить про високий рівень зацікавленості розвитком відновлюваної енергетики в Україні.
Захід був зосереджений на пошуку стратегічних рішень для інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергосистему України з урахуванням викликів, спричинених війною, та необхідністю швидкої адаптації до нових реалій. Наразі Україна стоїть на порозі затвердження ключових документів, що визначатимуть розвиток ВДЕ у 2025 році. Успішна реалізація цих ініціатив неможлива без створення сприятливого інвестиційного середовища, удосконалення регуляторної бази та технологічної модернізації енергомережі. Саме ці аспекти стали в центрі уваги учасників.
Програма заходу включала дві частини:
- Панельна дискусія: «Як зміниться енергетика у 2025 році?»
Учасники обговорили перспективи розвитку ВДЕ в Україні, міжнародні тренди та законодавчі ініціативи, що визначатимуть майбутнє енергетичного сектору. - Інформаційний блок: «Фінансові та інвестиційні механізми для розвитку ВДЕ»
Йшлося про державні програми підтримки, роль приватного сектору та міжнародні фінансові інструменти, здатні активізувати приплив інвестицій у «зелену» енергетику.
Захід відкрила генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук, яка окреслила стратегічні цілі та пріоритети для енергетичного сектору на найближчу перспективу в контексті євроінтеграції. Вона наголосила, що Глобальний договір ООН активно долучається до трансформаційних процесів, реалізуючи Українську енергетичну ініціативу.
Організація, за словами Тетяни, є учасником робочої групи, яка займається гармонізацією українського законодавства з європейськими нормами. У тісній співпраці з профільними міністерствами та державними органами наразі триває аналіз чинної нормативної бази, виявлення прогалин і формування рішень для їх подолання. Одним із пріоритетів визначено антикорупційний мейнстрімінг в енергетиці — Міністерство звернулося до експертного середовища з проханням підготувати матеріали, які стануть основою для переговорів із ЄС щодо інтеграції України до європейського енергетичного ринку.
Тетяна Сахарук підкреслила важливість консолідації зусиль бізнесу, держави та міжнародних партнерів. За її словами, найближчими місяцями очікується завершення розробки стратегічних матеріалів, що стануть відправною точкою для діалогу з Європейським Союзом.
Наступною виступила Олена Скирта, співзасновниця та партнерка INSCIENCE Business. Вона представила результати дослідження про взаємодію науки та бізнесу в Україні. За її словами, хоча потенціал для співпраці між цими сферами великий, існують бар’єри, які стримують реалізацію цього потенціалу.
Олена окреслила основні проблеми, що заважають ефективній взаємодії, зокрема брак інструментів для довгострокового партнерства. Вона акцентувала на важливості поєднання наукових інновацій і бізнес-стратегій, що може дати суттєвий поштовх для розвитку.
З 2018 року INSCIENCE Business організовує науково-популярні конференції з участю спікерів із провідних університетів, зокрема University of California, Berkeley та Stanford University. Такі події стають майданчиком для обміну досвідом, де науковці та підприємці можуть разом шукати шляхи впровадження новітніх ідей у реальні бізнес-процеси.
Окрему увагу вона приділила програмі для молодих талантів: студенти проходять стажування в технологічних компаніях, отримуючи практичні навички, а бізнес — свіжі ідеї для розвитку.
Завершуючи виступ, Олена подякувала учасникам за увагу та висловила сподівання, що результати їхнього дослідження сприятимуть покращенню співпраці між наукою та бізнесом в Україні.
Професор Анатолій Мельниченко, ректор Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, кандидат філософських наук, у своєму виступі акцентував увагу на головних викликах енергетичної освіти в умовах війни. За його словами, галузь стикається з браком кваліфікованих кадрів, а також із ризиком зниження якості підготовки через дистанційний формат навчання.
КПІ, як зазначив ректор, залишається одним із лідерів у підготовці інженерів-енергетиків. В університеті діють три профільні підрозділи, де навчаються близько 20,5 тисяч студентів, з яких кожен десятий обирає енергетичну спеціалізацію. Анатолій Мельниченко наголосив на важливості адаптації навчальних програм до потреб сучасного ринку та ролі стажувань у реальних компаніях як ключового інструменту підготовки фахівців.
Ректор також поділився прикладами ефективної співпраці з бізнесом: понад 70 студентів уже пройшли стажування в компаніях, що працюють з інноваціями. Це дозволяє молодим спеціалістам здобути практичний досвід і водночас сприяє пошуку нових рішень для компаній.
У підсумку він підкреслив необхідність залучення молоді до інноваційних проєктів та закликав до активної взаємодії між університетами, державою і бізнесом задля якісної трансформації енергетичної освіти.
Завершальним акордом пленарної частини стало підписання тристороннього меморандуму про співпрацю між Глобальним договором ООН в Україні, КПІ та компанією Modus X.
. 
Виступи спікерів окреслили ключові виклики та потенціал енергетичного сектору, заклавши потужне підґрунтя для подальших дискусій у рамках панелей, присвячених перспективам розвитку ВДЕ, регуляторним змінам і фінансовим механізмам підтримки галузі.
Панельна дискусія: Як зміниться енергетика у 2025 році?
Якою буде енергетика України у 2025 році? На це запитання шукали відповіді учасники панельної дискусії. Державні управлінці, представники бізнесу, юридичної спільноти та ключові гравці енергетичного ринку зібралися, аби окреслити сценарії розвитку, з урахуванням реалій війни та європейського вектору трансформації.
Співмодераторкою заходу виступила Дар’я Орлова, редакторка ExPro Electricity, яка задала динамічний ритм обговоренню та сфокусувала увагу на найгостріших викликах галузі.
Ганна Замазєєва, голова Держенергоефективності
У своєму виступі Ганна акцентувала на пріоритетності розвитку децентралізованих енергетичних рішень. За її словами, війна остаточно показала вразливість централізованих систем, тому майбутнє — за енергоефективними громадами, які мають власні генераційні потужності на базі ВДЕ. Держенергоефективності наразі фокусується на створенні законодавчих та фінансових умов для масштабування таких ініціатив. Окрема увага — модернізації енергетичної інфраструктури під потреби децентралізації.
Андрій Конеченков, голова Української вітроенергетичної асоціації
Конеченков змалював чітку картину стану вітроенергетики в Україні. Він наголосив: «2024 рік — це рік виживання для галузі, а 2025 має стати роком прориву». За його словами, потенціал України у сфері вітрової генерації величезний, однак для його реалізації потрібна стратегічна підтримка держави. Особливо він підкреслив важливість децентралізації, адже невеликі вітрові станції можуть бути розміщені ближче до споживача, підвищуючи стійкість системи.
Юрій Федак, заступник директора з розвитку групи компаній«Еко-оптіма»
У своєму включенні онлайн Юрій підкреслив, що 2022 рік став моментом істини для енергетичної системи країни — атаки на інфраструктуру змусили переглянути саму логіку її побудови. Він наголосив на потребі в гнучких, маневрених рішеннях, таких як мікрогрід-системи та локальні джерела генерації. За його словами, компанія вже працює над новими проєктами, орієнтованими на швидке реагування та стійкість у кризових ситуаціях.
Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ
Ігор зосередився на регуляторних бар’єрах, які гальмують розвиток ВДЕ. За його словами, «українське законодавство — це поле компромісів, а не стратегій». Він вказав на розбіжності між нормативними актами, що створюють правову невизначеність для інвесторів. Особливу увагу він звернув на проблему зеленого тарифу — з одного боку, це стимул для розвитку, з іншого — виклик для бюджетної стійкості. На його думку, потрібно терміново переходити до системи аукціонів і довгострокового прогнозування правил гри.
Надія Петрученко, співзасновниця та директорка з бізнес-розвитку, SPP Development Ukraine
Надія підняла важливу тему розвитку зеленого водню — напряму, який може зробити Україну енергетичним гравцем на європейському ринку. Вона наголосила, що наразі в Україні немає ані чіткої нормативної бази, ані державної стратегії щодо водню. «Інвестори дивляться на країни, де правила гри зрозумілі на роки вперед. Україні потрібно надати їм таку впевненість», — зауважила вона. Крім того, вона звернула увагу на важливість синергії між бізнесом та державою в створенні інфраструктури для водневих проєктів.
Ірина Береснєва, генеральний директор компанії «Толк Україна» (Група Tolk)
Ірина зробила акцент на важливості комунікації з кінцевим споживачем. Вона наголосила, що «зелена трансформація» — це не лише про технології, а і про довіру. Її компанія активно впроваджує моделі партнерства, у яких постачальник — не просто продавець електроенергії, а радник, наставник і стратегічний союзник для споживача. Вона також розповіла про нові продукти, які дозволяють оптимізувати споживання та знизити рахунки — особливо в умовах зростання тарифів.
Ольга Савченко, старша партнерка юридичної компанії ALTELAW
Ольга завершила панель правовим акцентом: «Юридичне поле для ВДЕ — це як фундамент для будівництва. Якщо воно хитке — дім не встоїть». Вона наголосила, що розвиток енергетики не може йти без синхронізації з європейськими нормами. Крім того, вона закликала до впровадження антикорупційних механізмів, прозорих конкурсів і зрозумілої податкової політики, які створять довіру інвесторів. Юридична підтримка повинна бути не бар’єром, а прискорювачем змін.
Ключові висновки дискусії:
- 2025 рік — рік рішень: Енергетичний сектор України входить у критичну фазу трансформації, коли кожен крок має значення.
- Децентралізація — основа енергетичної стійкості: Перехід до локальних генераційних систем — стратегічно необхідний крок.
- Партнерство зі споживачами — новий вектор бізнесу: Компанії більше не просто постачальники, а союзники користувача.
- Регуляторні зміни — запорука інвестицій: Прозорість, європейські стандарти та антикорупційність — ключ до залучення капіталу.
- Водень та ВДЕ — довгостроковий пріоритет: Створення умов для інновацій стане індикатором зрілості українського енергоринку.
Основні виклики, які стоять перед інтеграцією відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в енергетичну систему України, включають:
Нестабільність генерації: Відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції, залежать від погодних умов, що призводить до коливань у виробництві електроенергії. Це ускладнює забезпечення стабільності енергетичної системи.
Ці виклики потребують комплексного підходу для їх подолання, включаючи модернізацію інфраструктури, адаптацію регуляторної бази та залучення інвестицій.
Фінанси для змін: хто і як інвестує в українську енергетику
Після обговорення бачення майбутнього енергетики у 2025 році — з новими правилами, інституційною реформою та оновленими очікуваннями бізнесу від держави — експерти перейшли до не менш важливої теми: де знайти ресурси для цих змін. Якщо стратегічне бачення вже формується, то практична реалізація залежить від фінансів, довіри і здатності проєктів залучати інвестиції. Саме цим питанням і була присвячена інформаційна частина заходу.
Інформаційний блок: Фінансові та інвестиційні механізми підтримки енергетичних проєктів в Україні
У світлі глобальних викликів — від кліматичної кризи до безпекових загроз — Україна активно шукає нові фінансові підходи до інтеграції ВДЕ у свою енергосистему. Під час обговорення спікери з фінансового та інвестиційного секторів ділилися практиками, які вже працюють, і вказували на прогалини, що стримують розвиток. У центрі розмови — доступ до кредитування, роль державних фондів, банківські інструменти та потенціал громадського інвестування.
Євгеній Дробович, член правління Фонду декарбонізації України
Євгеній розповів, що фонд працює за трьома фінансовими напрямами — кредитування, фінансовий лізинг і факторинг, — що дає змогу охопити широкий спектр проєктів. Особливої уваги заслуговує підтримка локального виробництва: якщо обладнання українське (понад 70 %), ставка знижується до 7 % річних. Сума кредиту — від 120 тисяч до 90 мільйонів гривень, з рівномірними платежами на 10 років і можливістю річної відстрочки. У 2024 році фонд планує мобілізувати 1,75 млрд гривень, що відкриває великі можливості для бізнесу.
Марина Маслікова, керівниця напрямку ESG, UKRSIBBANK BNP Paribas Group
Марина поділилася досвідом банку в підтримці «зелених» і соціально значущих проєктів. Вона наголосила: фінансування ВДЕ — це не лише про технології, а і про забезпечення доступу до енергії для громад і критичної інфраструктури. UKRSIBBANK готовий фінансувати проєкти на суму від 1 до 25 млн євро, за ставками від 5 % річних. Банк також підтримує проєкти в регіонах, які мають підвищені ризики, розглядаючи їх як внесок у довгострокову стійкість.
Марина Шевченко, начальниця Центру кредитного менеджменту, UKRSIBBANK BNP Paribas Group
У своєму виступі Марина наголосила, що банк активно фінансує проєкти енергоефективності, особливо в агросекторі та логістиці. За її словами, для отримання фінансування бізнес має відповідати кільком ключовим критеріям: прозора структура власності, стабільний фінансовий стан, позитивна кредитна історія та відповідність ESG-принципам. Вона підкреслила, що ці вимоги — не лише про контроль, а про партнерство з відповідальним бізнесом.
Андрій Журжій, засновник та CEO компаній Inzhur та Inzhur Energy
Андрій представив більш інноваційний підхід — спільне інвестування, у тому числі з громадянами. За його словами, такий формат дозволяє не лише акумулювати кошти, а й залучити людей до трансформацій. «Ми говоримо не просто про залучення грошей, а про створення нової енергетичної культури», — зазначив він. Також він наголосив: компанії повинні мати глибоке розуміння своїх фінансових зобов’язань і бізнес-моделі, щоби зберігати довіру інвесторів та банків.
Головні висновки та виклики
Учасники інформаційного блоку погодилися: без стабільної державної підтримки та чітких фінансових правил грати на ринку енергетики складно. Однак потенціал України — як із погляду ВДЕ, так і з погляду залучення громад до інвестицій — величезний.
- Державна фінансова підтримка — критично важлива, особливо в умовах воєнної нестабільності.
- Синергія держави, банків та бізнесу — ключ до масштабування енергоефективних рішень.
- Соціальний вимір енергетичних проєктів — не менш важливий, ніж технологічний.
Водночас були окреслені й бар’єри:
- Низький рівень фінансової обізнаності серед підприємців та населення.
- Обмежений попит на проєкти через економічну нестабільність.
- Необхідність адаптації фінансових інструментів до реалій воєнного часу.
Інформаційна частина форуму стала не лише платформою для обміну досвідом, а й відправною точкою для формування нової архітектури фінансової підтримки «зеленої» енергетики в Україні.
Нові стратегічні альянси для енергетичного майбутнього України
Завершення форуму ознаменувалося підписанням двох стратегічних партнерств, що підсилюють інституційну й фінансову спроможність українського енергетичного сектору на шляху до сталої трансформації.
Партнерство з Українською вітроенергетичною асоціацією
Глобальний договір ООН в Україні підписав меморандум про взаєморозуміння з Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА). Партнерство спрямоване на об’єднання зусиль для просування «зеленої» енергетики, з особливим фокусом на розвиток вітрової генерації — як наземної, так і офшорної.
Серед пріоритетів — впровадження інновацій у секторі відновлюваної енергетики, залучення інвестицій, сприяння відновленню енергетичної інфраструктури, підвищення кваліфікації фахівців та участь у міжнародних заходах. Співпраця також передбачає пошук міжнародного фінансування для реалізації вітрових проєктів і підтримку ефективної політики в галузі.
Приєднання Inzhur до Української Енергетичної ініціативи
Компанія Inzhur приєдналася до Української Енергетичної ініціативи — мультистейкхолдерської платформи, що консолідує бізнес, громадянське суспільство, уряд і міжнародних партнерів задля прискорення сталих трансформацій в енергетичному секторі України.
Inzhur є інвестиційною REIT-платформою, яка розробляє інструменти для фінансування енергетичних проєктів із залученням громад. Її приєднання до ініціативи відкриває перспективи для спільного розвитку рішень у сфері децентралізованої енергетики, просування моделей громадської участі та впровадження відповідальних фінансових практик у секторі.
Ключові висновки форуму:
- Українська енергетика перебуває на етапі глибокої трансформації. У 2025 році очікуються важливі регуляторні зміни, що визначатимуть довгострокові правила гри на ринку.
- Ключовими умовами сталого розвитку є системна державна політика, відкритість до інновацій та готовність бізнесу працювати за високими стандартами прозорості.
- Інвестиційна привабливість сектору залежить від передбачуваності, ефективної взаємодії з регуляторами та доступу до міжнародних фінансових інструментів.
- Децентралізація енергетики та залучення громад до розробки й реалізації проєктів можуть суттєво посилити енергетичну безпеку та сприяти регіональному розвитку.
- Україна має потенціал для інтеграції в сталу енергетичну систему Європи, однак це потребує консолідації зусиль усіх стейкхолдерів — від уряду до бізнесу і громадянського суспільства.
Поширити новину:
