Захід спрямований на східноєвропейський регіон і об’єднує спікерів високого рівня, серед яких керівники урядів, місцеві та глобальні лідери бізнесу, громадянського суспільства, міжнародних організацій і локальних мереж Глобального договору ООН у Грузії, Україні, Польщі, Туреччині та Білорусі.
Ця високорівнева зустріч стейкхолдерів покликана знайти місцеві та регіональні рішення для досягнення у нашому регіоні зеленої економіки до 2030 р.
Відкрив конференцію ключовий спікер Пер Ларшанс, директор з питань сталого розвитку та зв’язків з громадськістю Ragn-Sells. Пер розповів про те, як бізнес з одного боку та уряд – з іншого можуть керувати трансформацією циркулярної економіки та отримувати від цього вигоду.
«Ти не можеш змінити ситуацією із забрудненням довкілля сам, але ти можеш почати рух у своїй компанії та у своїй країні. Нам потрібна зміна законодавства, а для цього необхідно мати чітке бачення змін», – нагосив Ларшанс.
Тема цьогорічного заходу – «Майбутнє – зелене та інклюзивне».
У першій дискусії з однойменною назвою участь взяли представники урядів Грузії, України і Швеції, а також представники Глобального договору ООН:
Учасники розповіли, які конкретні кроки зробив уряд їхніх країн для досягнення зеленої економіки та реалізації Порядку денного 2030 на місцевому рівні.
Радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олексій Рябчин розповів:
«Сьогодні ми зібралися тут, щоб рухати питання трансформації до зеленої економіки. Для України сфери, які пов’язані зі сталим розвитком, захистом довкілля та зміною клімату, є частиною шляху до євроінтеграції. Це – наш цивілізаційний вибір, як часто каже на перемовинах з ЄС віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. Як і Грузія, ми ратифікували Паризьку угоду і зараз маємо багато зобов’язань перед власним народом і перед всім людством, над якими активно працюємо. Крім того, Україна здійснює прогрес у питанні синхронізації з Європейським зеленим курсом. Зараз ми фіналізуємо наш другий національно визначений внесок України до Паризької угоди. Він буде більш амбіційним, ніж раніше, хоч ми зіткнулися з величезною кількістю викликів, пов’язаних з тим, що робимо одночасно багато ринкових реформ у сфері енергетики, і в сфері декарбонізації українського енергетичного сектору. На жаль, в Україні зараз є дуже багато інших політичних викликів, пов’язаних з корупцією, війною та бідністю, тож, на відміну від багатьох країн ЄС, питання протидії кліматичній зміні та трансформації до зеленої економіки у нас не є ключовим для людей. Уряд хоче розробити українську зелену угоду, і я вірю, що це питання є сьогодні одним із найактуальніших у світі, і разом ми зможемо досягти поставлених цілей».
Ульрік Тідестрем, представник уряду Швеції, за підтримки якого організована конференція, зауважив:
«Зелена економіка – це не лише гарна справа і рішення з досягнення стабільності, а й хороший бізнес. Кліматична криза вже близько, і ми більше не можемо втрачати час, тепер треба втілити слова в конкретні дії».
Виконавча директорка Глобального договору ООН Санда Оджіамбо:
«Шляхи вирішення викликів, пов’язаних з безвуглецевою економікою, вимагають співпраці приватного сектору, ООН та урядів країн. Усі вони являють собою величезну можливість для бізнесу переосмислити і перетворити свої ланцюги поставок на двигуни для сталого розвитку. Принципи та прибуток повинні йти пліч-о-пліч».
Тема другої дискусії: «Зелена економіка – рушій економічного зростання з нульовим використанням вуглецю і створення робочих місць».
Учасники обговорили свої плани на подолання проблеми нестачі кваліфікації в процесі переходу до зеленої економіки, а також розповіли про конкретні кроки, які зробила їхня компанія на шляху до низьковуглецевих та ресурсозберігаючих операцій. Одним із ключових аспектів обговорення стала важливість партнерства між багатьма зацікавленими сторонами в цьому процесі для досягнення конкретних результатів та необхідність внесення змін до системи освіти, які б з самого дитинства готували дітей до можливості ухвалення інноваційних рішень в питаннях зеленої економіки.
Спікерами дискусії стали:
– Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК (Україна);
–Майя Бітадзе, голова Комітету з питань охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Парламенту Грузії;
– Маріка Олсон, директорка Офісу економічного зростання USAID / Грузія;
– Сімоне Касловскі, президент TÜSIAD (Турецька асоціація промисловості та бізнесу);
– Катерина Рудяк, заступниця директора групи компаній «ПроЛів».
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів:
«Ми поставили особі дуже амбітну мету – стати вуглецево нейтральними до 2040 року – і навколо цієї мети об’єднуємо всю нашу діяльність. Ми віримо, що відновлювана енергія – це наше майбутнє. Впродовж останніх кількох років ми інвестували понад 1.2 млрд доларів у виробництво відновлюваної енергії з енергії вітру та сонця. Наразі ми працюємо над новим проєктом – це вітряний парк на півдні України»
Також Дмитро також поділився результатами проєкту з енергоефективності та розповів про майбутні зелені ініціативи компанії.
26 березня відбудеться ІІ день конференції, у рамках якого за участі представників з України пройдуть такі дискусії:
10:00 – 11:00 – Зелені інновації – впровадження інноваційних зелених технологій для сталого розвитку
11:00 – 12:00 – Стале фінансування – нові межі регуляторної бази ЄС (за участі співзасновника і голови наглядової ради Greencubator Романа Зінченка)
13:00 –14:00 – Партнерство заради цілей: цикл амбіцій у фокусі (за участі комерційного директора Caparol Україна Андрія Короля)
14:00 – 15:00 – Масштабування амбіцій на Десятиліття дій в епоху пост-COVID (за участі генеральної директорки ГД ООН в Україні Тетяни Сахарук).
Записи усіх дискусій будуть розміщені на YOUTUBE-КАНАЛІ Мережі Глобального договору ООН в Грузії.