Україна та CBAM: експерти обговорили ризики для експорту електроенергії та умови конкурентоспроможності на ринку ЄС
29 вересня Українська енергетична ініціатива Глобального договору ООН в Україні провела Dialogue Hub «Україна та CBAM: вплив на енергетику, експорт електроенергії та інтеграцію до ринку ЄС». Представники державних інституцій, енергетичних компаній, Секретаріату Енергетичного Співтовариства та галузевих асоціацій обговорили практичні наслідки європейського Механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM) для України та рішення, необхідні для збереження конкурентоспроможності української електроенергії.
Українська енергосистема має значну частку низьковуглецевої генерації завдяки атомній та відновлюваній енергетиці. Водночас реалізація цієї переваги на європейському ринку залежить від правил розрахунку вуглецевої інтенсивності електроенергії, доступності верифікації та можливості підтверджувати фактичне походження експортованої енергії. Такі питання стали центральними під час Dialogue Hub, який об’єднав позиції держави, операторів енергетичного ринку, виробників, трейдерів та інвесторів.
CBAM та український бізнес: регуляторні виклики
Одним із ключових питань дискусії стала необхідність адаптації CBAM до умов, у яких працює українська промисловість під час повномасштабної війни. Євгеній Мороз, заступник начальника управління з питань зміни клімату — начальник відділу формування кліматичної політики Міністерства економіки та довкілля України, розповів про роботу над удосконаленням національної системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, розвитком співпраці з європейськими верифікаторами та забезпеченням українських підприємств інструментами для виконання вимог CBAM.
«Сьогодні для нас ключове питання — створити умови, за яких український бізнес зможе надавати якісні фактичні дані про свої викиди та, за необхідності, підтверджувати їх незалежною верифікацією. Саме на це зараз спрямована робота Міністерства економіки та довкілля України. Ми регулярно порушуємо перед європейською стороною питання практичного застосування CBAM до українського експорту та особливостей роботи українського бізнесу в умовах війни», — зазначив Євгеній Мороз.
Про необхідність врахування воєнних ризиків у європейському регулюванні говорив також Ігор Ретівов, партнер, керівник практики GR and Business Development Altelaw&Sempra. Він наголосив на важливості консолідованої позиції українського бізнесу та держави у переговорах із ЄС щодо можливого відтермінування або пом’якшення вимог CBAM для України.
Чи відображає CBAM реальну структуру української генерації?
Окрему увагу учасники приділили методології визначення вуглецевої інтенсивності електроенергії. Олексій Оржель, голова Київського офісу Секретаріату Енергетичного Співтовариства, звернув увагу на проблему застосування стандартних значень викидів (default values), які не відображають фактичну частку низьковуглецевої генерації в українській енергосистемі. За представленими під час дискусії даними, стандартний коефіцієнт для української електроенергії становить 0,9 тонни CO₂/МВт·год, що створює додаткове фінансове навантаження на її експорт до ЄС.
Ситуацію ускладнює висока динамічність української енергосистеми: внаслідок російських атак структура генерації, обсяги споживання та доступна потужність можуть суттєво змінюватися протягом короткого періоду.
Іван Юрик, член правління НЕК «Укренерго», зосередився на впливі CBAM на транскордонні перетоки електроенергії та необхідності розмежувати комерційні й операційні потоки.
«Ми зараз працюємо над чітким розмежуванням комерційних та операційних потоків. Для операторів систем передачі механізм CBAM створює непропорційно велике адміністративне навантаження порівняно з низьким ризиком carbon leakage в частині операційних перетоків, тому зараз на рівні Європарламенту й Єврокомісії опрацьовуються зміни до законодавства. Водночас для нас критично важливо збільшувати український комерційний експорт в ЄС у години профіциту — це дозволяє краще балансувати систему України та менше обмежувати зелену генерацію. Для захисту інтересів України нам важливо виступати єдиним “голосом” у діалозі з європейськими партнерами», — зазначив Іван Юрик.
Які економічні рішення можливі для України?
Олександр Гавва, в. о. генерального директора АТ «Оператор ринку», представив можливі сценарії адаптації української системи вуглецевих платежів до вимог CBAM. Серед них — запровадження вуглецевих платежів на рівні цін Європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), збереження чинного податкового навантаження або застосування диференційованого підходу.
Останній передбачає можливість встановлення окремих вуглецевих платежів для експортерів CBAM-товарів до ЄС. За такої моделі відповідні надходження спрямовувалися б до українського бюджету, а виробники, орієнтовані на внутрішній ринок та інші експортні напрямки, залишалися б у межах національного кліматичного регулювання. Цей сценарій потребує подальшого опрацювання з урахуванням вимог законодавства ЄС.
Позицію енерготрейдингового бізнесу представив Дмитро Маляр, комерційний директор D.TRADING Ukraine. Він звернув увагу на ризики для транскордонної торгівлі, зокрема через додаткові витрати, волатильність цін на вуглець та складність укладання довгострокових контрактів в умовах війни.
«Декарбонізація має посилювати енергетичну інтеграцію, а не створювати для неї нові бар’єри. CBAM має враховувати реалії української енергосистеми та зберігати економічну доцільність транскордонної торгівлі електроенергією», — наголосив Дмитро Маляр.
Низьковуглецева генерація як конкурентна перевага
Представники атомної та відновлюваної енергетики зосередилися на можливостях використання низької вуглецевої інтенсивності української генерації для підтримки експортерів та залучення нових інвестицій. Данило Лавренов, керівник служби голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом», наголосив на ролі атомної генерації у забезпеченні низьковуглецевого енергетичного балансу України. Водночас реалізація її експортного потенціалу потребує відповідних законодавчих та ринкових механізмів, зокрема можливостей для укладання довгострокових договорів купівлі-продажу електроенергії (PPA).
Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України, розглянув можливості зменшення вуглецевої інтенсивності української продукції завдяки сонячній генерації. Серед практичних питань — підтвердження походження електроенергії, погодинний облік та особливості верифікації сонячних електростанцій, що працюють спільно з установками зберігання енергії.
Наталія Коробенко, менеджерка з регуляторних питань Elementum Energy, підкреслила необхідність узгодженого розвитку CBAM, market coupling, системи торгівлі викидами та гарантій походження. Для інвесторів важливо розуміти майбутні правила роботи ринку вже сьогодні, адже нові енергетичні проєкти матимуть тривалий життєвий цикл.
Наталія Гутаревич, член правління Української вітроенергетичної асоціації, радниця Sayenko Kharenko, наголосила на необхідності спільної позиції галузі щодо змін до правил CBAM, які наразі обговорюються на рівні європейських інституцій.
«Для розвитку вітроенергетики, як і всієї галузі відновлюваної енергетики, зараз важливо об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін. Європейські інституції вже розглядають зміни до правил CBAM, і ми маємо спільно їх підтримати. Йдеться насамперед про дві речі: стандартні значення викидів для електроенергії мають справедливо відображати реальну структуру генерації, а процедура підтвердження фактичних викидів має стати простішою. Не менш важливо, щоб переговори українських органів влади з європейськими партнерами були публічними й прозорими, а бізнес міг бачити їхній хід і долучатися до формування позиції», — зазначила Наталія Гутаревич.
Наступні кроки: дані, верифікація та узгоджені правила
За підсумками Dialogue Hub учасники окреслили кілька взаємопов’язаних напрямів подальшої роботи: забезпечення доступу українських виробників до незалежної верифікації, вдосконалення методології розрахунку вуглецевої інтенсивності електроенергії, розвиток національного кліматичного регулювання та продовження діалогу з європейськими інституціями щодо застосування CBAM в умовах війни.
Окремим завданням залишається узгодження кліматичних і ринкових інструментів із процесом інтеграції українського ринку електроенергії до ЄС.
Для України принципово важливо забезпечити умови, за яких фактична низька вуглецева інтенсивність генерації може бути належним чином підтверджена та врахована в міжнародній торгівлі. Це безпосередньо впливатиме на конкурентоспроможність українських експортерів, інвестиційну привабливість енергетичного сектору та перспективи подальшої європейської інтеграції.
Українська енергетична ініціатива продовжує працювати з темою CBAM у межах діалогу держави, бізнесу та експертного середовища. Водночас Глобальний договір ООН в Україні допомагає компаніям готуватися до нових кліматичних вимог через міжнародні освітні програми.
«CBAM — одна з тем, з якими ми зараз працюємо системно. У межах Глобального договору ООН в Україні також діє міжнародна програма — Кліматичний акселератор. Ми працюємо з компаніями над вимірюванням викидів, кліматичними цілями, декарбонізацією та підготовкою до європейського кліматичного регулювання», — зазначила Наталія Хмельовська, керівниця Української енергетичної ініціативи Глобального договору ООН в Україні.
Презентації спікерів Dialogue Hub
Детальніше з представленими під час дискусії даними, аналізом впливу CBAM та пропозиціями для українського енергетичного сектору можна ознайомитися в презентаціях учасників:
Наталія Гутаревич, членкиня правління Української вітроенергетичної асоціації, радниця Sayenko Kharenko — Завантажити файл.
Іван Юрик, член правління НЕК «Укренерго» — Завантажити файл.
Олександр Гавва, в.о. генерального директора АТ «Оператор ринку» — Завантажити файл.
Данило Лавренов, Керівник служби голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» — Завантажити файл.
Dialogue Hub Української енергетичної ініціативи Глобального договору ООН в Україні — формат професійного діалогу між державою, бізнесом та галузевими експертами щодо актуальних викликів і перспектив розвитку українського енергетичного сектору.
Поширити новину:
