Корупція не може бути ліквідована лише через введення суворих законів і прийняттям досконалих програм корпоративного комплаєнсу, суспільство повинне шукати інноваційні шляхи.
Корупція завдає величезної шкоди суспільству в цілому, атакуючи уряди, організації та окремих приватних осіб. Корупційні скандали, в яких залучені міжнародні компанії, все частіше потрапляють у заголовки газет по всьому світу. Економічні та репутаційні збитки зменшують потік доходів корпорацій, а також їх привабливість для споживачів, ділових партнерів та майбутніх працівників. Це спричиняє значну шкоду для всіх стейкхолдерів.
Наслідки таких дій поширюються на все суспільство і підкреслюють недоліки чинних антикорупційних схем та вказують на необхідність урядів, судових систем, неурядових організацій, наукових кіл та корпорацій знаходити шляхи ефективнішої боротьби з корупцією.
Як свідчить світова практика, дієва боротьба проти корупції можлива лише завдяки колективним діям. Колективні дії — це процес співпраці між різними зацікавленими сторонами, завдяки якому до цієї проблеми можна підійти з різних кутів, а участь кожного окремого учасника має більшу вагу та вплив.
Мета колективних дій у боротьбі з корупцією чітка: завдяки їм можна створити справедливі та рівні умови для всіх гравців ринку, роблячи чистий бізнес можливим. Але реалізація цієї ідеї часто дуже складна і потребує багато часу для втілення.
У 2015 році Глобальний договір ООН (UNGC) опублікував кілька десятків проєктів боротьби з корупцією по всьому світу в “Практичному посібнику для колективних дій проти корупції”. Методології цих проєктів рекомендовано використовувати при створенні нових антикорупційних коаліцій. Важливо, що всі програми приватного сектору повідомляли про залучення партнерів з громадського сектору.
Цей проєкт був започаткований у Швейцарії, але його масштаб є загальносвітовим. У 2014 році Міжнародний союз автомобільного транспорту (the IRU), Глобальна асоціація торгівлі та Глобальний договір ООН об’єднали свої зусилля для вирішення повсюдної проблеми корупції у секторі автомобільного транспорту та оголосили про створення Глобальної антикорупційної ініціативи.
Корупція у цій сфері шкодить усім транспортним компаніям та окремим водіям. Тож ідея, що лежить в основі цієї ініціативи, полягає у залученні допомоги транспортних компаній та їх операторів до збору інформації про випадки корупції, хабарництва та здирництва вздовж основних світових транспортних коридорів на п’яти континентах. Після експертного аналізу результати мають надсилатися до урядів залучених країн з конкретними рекомендаціями щодо антикорупційної діяльності на міжнародних автошляхах. Також завдяки цій ініціативі стало можливим створення глобальної карти із зазначенням рівня корупції у різних країнах.
Ряд конкурентів у сфері харчування тварин в Аргентині координується місцевою галузевою асоціацією CAENA. У 2013 році учасники цієї асоціації підписали Ініціативу з колективних дій, спрямовану не лише на справедливу конкуренцію і торгівлю, а й на проблеми праці, довкілля та корупції. Незважаючи на те, що у кожної компанії є свій особистий інтерес, всі учасники Ініціативи вмотивовані захистити репутацію галузі і якість своєї продукції. Ця ініціатива є показовим прикладом того, що коли всі учасники індустрії хочуть рівних правил гри, цього можна досягти через етичного стимулювання. Адже довгострокові зобов’язання, необхідні для тривалих змін, вимагають від членів ініціативи постійних зусиль. Без сумніву, залученість галузевої асоціації збільшує шанси досягнення успіху.
У 2011 році Ініціатива доброчесності від компанії Siemens та Управління ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН) започаткували три антикорупційні програми, що полягали у наданні необхідного навчання і практичного тренування представникам громадськості та приватного сектору. Проєкти мали фінансування розміром у три мільйони американських доларів.
Перший проєкт — “Державно-приватне партнерство задля доброчесності в публічних закупівлях” — мав на меті зменшити вразливість до корупції в системі публічних закупівель і заповнити прогалини у ланцюжку між приватним сектором та урядовими закупівельними установами.
Другий проєкт — “Стимулювання до корпоративної чесності та співпраці відповідно до Конвенції ООН проти корупції” — був розпочатий з метою створення систем правового стимулювання компаній звітувати про внутрішні випадки корупції. Обидва проєкти мали глобальний компонент і реалізувалися на базі Мексики та Індії.
Третя ініціатива була реалізована зусиллями УНЗ ООН в Мексиці, щоб посилити два попередні проєкти. До її реалізації було залучено локальну мережу Глобального договору ООН. Це дозволило Управлінню завоювати довіру місцевих підприємств, що є учасниками локальної мережі Договору. Реалізація антикорупційних програм в Мексиці є делікатною темою, тож було зрозуміло, що скоріш за все, громадськість вийде з відкритого обговорення. Зважаючи на це, дані проєкти сприяли УНЗ ООН в Мексиці визначити найкращі способи підходу до приватного сектору для запровадження антикорупційних реформ.
Для того, щоб побороти корупцію на митниці та об’єднати усіх брокерів, створивши їм чесну конкуренцію, Товариство етики та репутації Туреччини (TEID) ініціювало Антикорупційну декларацію з колективних дій. Результатом дії Антикорупційної декларації стало створення Комітету з етики асоціацій митних консультантів. Його метою є забезпечення чесної конкуренції, захист довкілля і просування прав людини. Спільні заходи, узгоджені в декларації, включають: навчання працівників сторін, навчання співробітників ланцюга поставок, спільне оцінювання якості прогресу та комунікації.
Відповідно до правил Декларації, Комітет з етики складається з п’яти представників, які мають повноваження попереджати про порушення сторін, призупиняти їхнє право на використання логотипу Комітету, забирати це право, а також позбавляти учасників членства в Комітеті. Цих представників обирають на два роки. Зважаючи на те, що члени Комітету є постійними конкурентами, головним викликом було досягнення повної прозорості в управлінні.
Ініціативу добре сприйняли провідні митні брокери, що обслуговують глобальні компанії та місцеві конгломерати. Але серед брокерів, які працюють з місцевими компаніями, вона поширювалася досить повільно. Щодо державної підтримки цього проєкту, то вона перевершила всі очікування. Представники уряду допомогли технічно — реалізувавши електронні митні процедури, та законодавчо — впровадивши зміни до підзаконних актів. Ці конкретні кроки спростили імплементацію проєкту.
В Україні проблема боротьби з корупцією на митниці також вирішується завдяки колективним діям. Із 2012 по 2020 роки під егідою компанії “ПЛАСКЕ”, за участі великої кількості партнерів, була реалізована ініціатива державно-приватного партнерства “Єдине вікно — локальне рішення” в зоні дії Південної митниці і портів Одеської області. Система була спрямована на профілактику корупції і запровадила автоматизацію логістичних процесів при русі товарів і транспортних засобів у морських портах.
У 2018 році цей проєкт отримав Partnership for Sustainability Award від Глобального договору ООН в Україні та був включений до Добровільного національного огляду щодо прогресу бізнесу в Україні у досягненні Цілей сталого розвитку.
Сьогодні перед Україною стоїть дуже багато викликів, але спільними зусиллями і з урахуванням найкращих закордонних практик ми зможемо встановити антикорупційні стандарти високого рівня і верховенство права в цій галузі.
Глобальний договір ООН в Україні вже зробив перший крок у цьому напрямку. 9 грудня 2020 року, у Міжнародний день боротьби з корупцією, було підписано Меморандум про спільні дії з антикорупції в Україні. Сімнадцять зацікавлених компаній та організацій поставили свої підписи під цим документом, заявивши про свою готовність до колективних дій. Всі охочі компанії та організації і сьогодні можуть долучитися до ініціативи, яка буде розвиватися.
Як показує світова практика, корупція не може бути ліквідована лише через введення суворих законів і прийняттям досконалих програм корпоративного комплаєнсу. Суспільство повинне шукати інноваційні шляхи у боротьбі з корупцією. Кожен бізнес та кожна державна установа має враховувати у своїй діяльності довгострокові фактори і відходити від звичної практики короткозорого пошуку збагачення будь-якими способами та за будь-яку ціну.
Уряди повинні впроваджувати міжнародно визнані антикорупційні рамки, які є багатонаціональними юридично зобов’язуючими інструментами у цій боротьбі. Наприклад, Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 рік) чи Конвенцію ООН проти корупції (2003 рік).
Керівництво країни має інтегрувати міжнародні конвенції у свої національні закони та нормативні акти, забезпечувати суворе їх виконання і створювати атмосферу, яка сприяє етичній поведінці та перешкоджає усім несанкціонованим грошовим потокам. Компанії своєю чергою повинні впроваджувати ефективні програми внутрішнього комплаєнсу для запобігання, виявлення та вирішення проблем корупції. Громадські організації мають взяти на себе “сторожову роль” і контролювати дії уряду та приватного сектору в боротьбі з корупцією. Вони також можуть ознайомити широку громадськість з перевагами антикорупційної діяльності та об’єднати різних учасників цього процесу.
Лише колективними діями можна досягти успіху в боротьбі з корупцією у довгостроковій перспективі. Усвідомлюючи це, Глобальний договір ООН в Україні системно розвиватиме колективні дії для розвитку антикорупційних ініціатив та підтримуватиме інші дієві практики.
Спеціально для Delo.ua