26 лютого 2025 року Європейська комісія презентувала комплексний пакет спрощень Omnibus, який вносить суттєві зміни до вимог ЄС щодо звітності у сфері сталого розвитку. Ці зміни орієнтовані на інтеграцію вимог у спрощену систему звітності про сталий розвиток з метою полегшення регулювання та зменшення адміністративного навантаження.
Зокрема це стосується Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD), Директиви про належну обачність щодо сталого розвитку (CSDDD), Таксономії ЄС та Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Основні зміни:
CSRD – пороги звітності підвищуються
- поріг звітності за CSRD збільшено з 250+ працівників до 1000+ (так само і для CSDDD та EU Taxonomy);
- вимога до звітності тепер стосується лише компаній, які мають понад 1 000 працівників та оборот понад 50 млн євро, або ж балансову вартість активів, що перевищує 25 млн євро;
- ця зміна виключає понад 80% компаній, які раніше підпадали під зобов’язання щодо звітності у сфері сталого розвитку:
- відсутність галузевих стандартів.
CSRD – пороги звітності підвищуються
- оцінка належної обачності проводитиметься раз на п’ять років замість щорічної;
- послаблення вимог до кліматичних планів переходу;
- відтермінування набуття чинності до 2028 року;
- звуження сфери звітності лише на прямих постачальників, > 500 працівників.
Регламент ЄС про Таксономію — спрощення процесу звітності
- опція звітування для видів діяльності, що частково відповідають критеріям Таксономії;
- поріг фінансової суттєвості (10% обороту, капітальних витрат або активів) для звітності;
- спрощення шаблонів для звітності та зменшення необхідних даних приблизно на 70%;
- спрощення критерію “Do No Significant Harm”, особливо для запобігання забрудненню, пов’язаному з хімічними речовинами.
Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) — виключення МСП та посилення заходів контролю
- виключення малих імпортерів (переважно МСП та фізичних осіб) шляхом запровадження річного порогу в 50 тонн, що звільняє від зобов’язань близько 90% імпортерів, охоплюючи при цьому 99% викидів;
- спрощення процесів авторизації для декларантів, правил для розрахунку вбудованих викидів та вимог до звітності;
- посилення заходів проти обходу правил та запобігання зловживання;
- планується нова законодавча пропозиція щодо розширення сфери охоплення CBAM на початку 2026 року на інші сектори Системи торгівлі викидами та кінцеву продукцію.
Так, кількість компаній, які підпадають під дію звітностей, скоротилася – тепер вимоги поширюються лише на підприємства з понад 1 000 працівниками та річним доходом понад 450 млн євро. Але це зовсім не означає, що ESG-трансформація сповільнюється. ESG залишиться ключовим фактором конкурентоспроможності.
Великі корпорації й надалі вимагатимуть відповідності ESG-стандартам від прямих постачальників. Зменшення обсягу звітності не призведе до ослаблення зовнішніх вимог: інвестори, партнери та споживачі продовжать вимагати прозорості та відповідального ведення бізнесу.
Ці зміни відкривають більше можливостей для співпраці з бізнесами, які усвідомлюють, що сталий розвиток – стратегічний пріоритет.
Як зміни з пакету Omnibus впливають на українські підприємства?
Великі українські компанії, що мають дочірні структури або співпрацюють з бізнесами ЄС, усе ще мають адаптуватися до CSRD, адже їхні партнери можуть вимагати звітності відповідно до нових стандартів.
- бізнес, що планує виходити на ринки ЄС або залучати інвестиції, має розробити стратегію звітності за стандартами ESRS, навіть якщо формально це більше не є обов’язковим;
- українські компанії-постачальники для європейських компаній залишаються в зоні уваги – навіть із послабленнями, їхні партнери будуть змушені проводити аудит ESG-ризиків;
- малий та середній бізнес, що входить у ланцюги постачання європейських корпорацій, може відчути додатковий тиск щодо впровадження ESG-політик для збереження співпраці;
- українські експортери товарів, що підпадають під дію CBAM (сталь, алюміній, цемент, добрива), отримають певне полегшення — малі партії до 50 тонн на рік не потребуватимуть придбання сертифікатів CBAM. Однак більші експортери все одно повинні готуватися до повноцінного впровадження механізму та вдосконалювати системи моніторингу вуглецевого сліду продукції.