Шлях ветеранів та ветеранок у бізнесі: висновки з події Глобального договору ООН в Україні

У найближчі роки понад мільйон українських ветеранів увійдуть до складу економічно активного населення, а щонайменше 63,6% ветеранів готові започаткувати власну справу.

Як великому бізнесу та ММСП розбудувати свій потенціал та стати дружнім до ветеранів та ветеранок: адаптувати команди, змінити підходи й створити умови, у яких ветерани та ветеранки зможуть реалізуватися?

Про це розповіли великі українські компанії (ДТЕК, Аврора, Інтерпайп та Добробут), а також ветерани-підприємці, які вже створили власні бізнеси, на події «Хто будує майбутнє? Шлях ветеранів та ветеранок у бізнесі» від Глобального договору ООН в Україні.

У цьому матеріалі — про найважливіше з події.

Цей захід Глобального договору ООН в Україні — частина проєкту «Business & Human Rights Initiative: Для сталого та відповідального майбутнього», за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії  у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні»

До вітального слова долучилися:

Тетяна Сахарук,  голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії:

«Повернення з фронту — це новий етап життя, який потребує підтримки та розуміння. І ми, бізнес, уряд і суспільство, маємо бути поруч: створити умови в яких ветерани та ветеранки зможуть реалізувати свій потенціал в цивільному просторі»

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад і територій:

«Для Міністерства розвитку громад і територій України ця тема не менш пріоритетна. Адже саме в громадах ветерани та ветеранки живуть, працюють і розвиваються. Наше завдання — зробити їхнє повернення максимально комфортним і дати можливості для нового старту. 

Вірю, що спільними зусиллями ми створимо умови, у яких ветерани та ветеранки зможуть стати рушійною силою відновлення економіки та розвитку своїх громад»

Дискусію про те, як компанії можуть допомагати ветеранам та ветеранкам повертатися до корпоративного середовища модерувала Юлія Ткач, головна редакторка Vector.

Практичним досвідом поділилися:

• Людмила Новак, директорка з комунікацій «Інтерпайп» та кураторка корпоративної патронатної служби

• Михайло Онуфер, Chief Veteran Officer, «Аврора»

• Наталя Абрамова, радниця генерального директора ДТЕК Енерго та керівниця проєкту «Ветерани»

• Олександра Машкевич, головна медична директорка медичної мережі «Добробут»

Успішна реінтеграція починається ще з моменту мобілізації

Якщо компанія підтримує працівника від самого початку його служби (через постійний зв’язок та медичну, юридичну, психологічну допомогу, підтримку технікою та амуніцією), то після повернення така людина не почувається «чужаком», вона повертається у своє середовище — знайоме й турботливе. 

81% ветеранів повернулись на роботу в Інтерпайп після демобілізації  саме завдяки такому підходу. Це значно вище за середній показник по країні.

Підготовка колективу до повернення ветеранів

Колеги, керівники та HR-фахівці мають розуміти, як правильно підтримати людину, що повертається після служби. Це включає не лише знання про юридичні чи адміністративні аспекти, а передусім — емпатію, етичну комунікацію та повагу до досвіду ветерана.

Надійне вікно комунікації. Важливо системно та якісно комунікувати з ветеранами: створити простір, де вони будуть почуті та отримають необхідну підтримку.

• Михайло Онуфер, Chief Veterans Officer компанії «Аврора», радить створити внутрішній канал комунікації — простір, де ветерани можуть обмінюватися новинами, підтримувати одне одного та ділитися можливостями. У компанії таким майданчиком стала група в месенджері, що об’єднує всіх ветеранів Аврора.
  

Такий формат дозволяє підтримувати контакт між людьми з різних регіонів і створює безпечне середовище, де ветерани можуть бути собою: ділитися досвідом, знайти відповіді на запитання чи просто відчути підтримку колег.

• На  підприємствах ДТЕК Енерго працюють «помічники захисника» — фахівці, які підтримують зв’язок із мобілізованими, ветеранами та їхніми родинами.

Наталя Абрамова, радниця генерального директора ДТЕК Енерго та керівниця проєкту «Ветерани», радить створити таку посаду, яка допоможе координувати супровід від моменту мобілізації працівника до його повернення в компанію.

Психологічна підтримка без упереджень

В суспільстві досі існує стигма навколо психологічної допомоги. Турботу про ментальне здоров’я часто сприймають як ознаку слабкості, а не як турботу про себе.

Що можуть робити компанії:

• надати доступ до фахової допомоги
  
  Це можуть бути безоплатні консультації психологів, групова терапія для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.
  
  Наприклад, у медичній мережі «Добробут» ці можливості є важливою частиною корпоративної культури — компанія створила Центри психічного здоров’я, до яких можуть звертатися як працівники компанії, так і зовнішні клієнти.
• демонструвати приклад, що звертатися по допомогу — це нормально
  
  Коли лідери відкрито говорять про свій досвід турботи про ментальне здоров’я, це знімає напругу в колективах і допомагає змінювати ставлення до теми зсередини.
• анонімний формат онлайн-консультацій
  
  У ДТЕК Енерго на кожному підприємстві працюють штатні психологи, але щоб подолати бар’єр недовіри, компанія запровадила формат онлайн-консультацій із зовнішніми спеціалістами, яких працівники не знають особисто.

Юридичні питання часто стають викликом

Ветерани стикаються з потребою оформити документи, отримати статус УБД, компенсації чи страхові виплати, і нерідко залишаються з цим сам на сам.

Компанії можуть зняти частину цього навантаження, якщо вбудують юридичну підтримку у власні програми підтримки.

Наприклад:

•  «Аврора» створила юридичну лінію підтримки ветеранів: консультантів, які пояснюють алгоритм звільнення, порядок отримання статусу УБД, компенсацій, страхових виплат.
• У ДТЕК Енерго юридична підтримка ветеранів є централізованою. Для цього створено посаду юриста, який працює виключно з питаннями ветеранів і мобілізованих.
• У «Інтерпайп» діє патронатна служба, яка координує працівників від моменту мобілізації до повернення, а юридична допомога інтегрована в цей процес.

Що головне пам’ятати бізнесу

Уникайте надмірної героїзації — підтримуйте адресно та дієво

• Надмірна героїзація створює завищені очікування і тиск на ветеранів.
• Не всі хочуть бути лідерами чи відкривати бізнес. Дехто прагне просто повернутися до звичної професії, і це нормально.
• Завдання компанії — надати можливості, а не нав’язувати шлях розвитку.

Пропонуйте персоналізовану підтримку

• Підхід має бути індивідуальним, бо кожен ветеран та ветеранка — це особистість із унікальним досвідом та потребами.
• Головне у цьому процесі — чути і питати, чого саме потребує людина.

Будуйте комунікацію «ветеран до ветерана»

• Ветерана по-справжньому розуміє лише ветеран. Бізнесу слід залучати людей, які мають такий досвід, як менторів для інших ветеранів.
  
  Такий підхід вже практикують в «Інтерпайп» та «Аврора», де створено посаду Chief Veterans Officer, яку обіймають ветерани.
• Важливо створювати спільноти та канали обміну досвідом всередині компанії, де ветерани можуть відверто говорити, ділитися потребами й отримувати підтримку.

Успішними історіями ветеранського бізнесу поділилися:

• Оксана Фаренік, співзасновниця Yes Straws, фіналістка програми «Траєкторія 2»

• Євгенія Молчанова, співзасновниця ферми-сироварні «Зелений Гай», переможниця програми SEED та учасниця програми «МХП Поруч»

Так, Оксана Фаренік, яка разом з чоловіком розбудовує бізнес екологічних трубочок з очерету, розповіла, що програма «Траєкторія 2» від Аврори та Мінцифри допомогла окреслити візію їхнього бізнесу та підготувати експортну стратегію:

«Ми вірили у свій проєкт, але коли досвідчені фахівці, наші ментори й лектори, підтвердили, що ми на правильному шляху, — це стало потужною підтримкою. Такі моменти дуже надихають і дають впевненість».

Подружжя Євгенії та Анатолія Молчанових також розвивають власний бізнес — ферму-сироварну «Зелений Гай», і брали участь у освітніх та грантових програмах SEED від Глобального договору ООН в Україні, а також «МХП Поруч».

Євгенія Молчанова поділилася, що найціннішим у програмах підтримки для ветеранських бізнесів є менторство: 

«Найцінніше — це менторський супровід. Коли довго живеш у своїй бульбашці, здається, що все робиш правильно. А потім приходить свіжий, професійний погляд, який допомагає побачити слабкі місця й можливості для зростання».

Про підтримку, якої потребують ветеранські ММСП, розповіли Олег Хмелевський, заступник голови Асоціації підприємців-ветеранів та Денис Малишенко, ветеран та власник підприємства TES ceramic:

Спікери зазначили, що головними перешкодами для ветеранів, які хочуть відкрити власну справу, є брак коштів і чіткої бізнес-ідеї.

Асоціація підприємців-ветеранів навчає та фінансує ветеранські підприємства, а також формує екосистему підтримки, де ветерани відчувають себе повноцінними та потрібними членами суспільства.

Мета цієї діяльності — показати ветеранам їхній потенціал як рушійної сили розвитку країни й допомогти їм стати «локомотивами» позитивних змін.

Бізнес майбутнього неможливий без людей, здатних долати виклики та трансформувати їх у сміливі рішення. 

Ветерани та ветеранки — саме ті, хто може ефективно застосувати свій військовий досвід у бізнесі, а наш обовʼязок як суспільства та підприємців — підтримати тих, хто будує наше майбутнє.

Поширити новину: