WHITE PAPER «Концепція Smart Grid та її поточний стан впровадження в Україні»

24.05.2024

Глобальний договір ООН в Україні cпільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative провели онлайн-дискусію «Концепція Smart Grid та її поточний стан впровадження в Україні».

Захід об’єднав спікерів з Держенергонагляду, АТ «Українські розподільні мережі», ДТЕК Мережі, Міністерства енергетики, «Тернопільобленерго», ГС «Розумні електромережі України», DMCC Engineering, ГО «Експертна платформа з енергоефективності».

До онлайн-заходу долучились такі спікери:

Руслан Слободян, Голова Державної інспекції енергетичного нагляду України;
Микола Мархева, начальник відділу автоматизації та оптимізації бізнес-процесів, АТ «Українські розподільні мережі»;
Лещук Андрій, технічний директор АТ «Тернопільобленерго»;
Шарунас Кірліс, керівник департаменту з планування, аналітики та управлінню даними мереж, ДТЕК Мережі;
Артем Пасько, експерт з розвитку електричних мереж, Команди відновлення і підтримки реформ при Міністерстві енергетики України;
Олександр Баранюк, виконавчий директор ГС «Розумні електромережі України»;
Антон Стелюк, заступник головного інженера компанії DMCC Engineering;
Ігор Черкашин, Голова громадської організації «Експертна платформа з енергоефективності».

Загалом, до онлайн-події долучилось понад 170 слухачів.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ УКРАЇНИ

Голова Державної інспекції енергетичного нагляду України Руслан Слободян під час свого виступу зазначив, що позитивним імпульсом для організованого впровадження Smart Grid в Україні стало розпорядження Кабінету Міністрів №908-р від 14 жовтня 2022 р. «Про схвалення Концепції впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року».

Також, за керівництва Міністерства енергетики додатково були розроблені дорожні карти та ряд інших документів. За словами Руслана Слободяна дорожні карти є рекомендаційними, в них передбачено набір усіх рекомендованих можливих заходів для усіх компаній, незалежно від поточного стану впровадження Smart Grid.

Роль Держенергонагляду полягає у контролі інвестиційних програм ліцензіатів та слідкуванням за пріоритизацією технічних заходів, зокрема із впровадження “розумних мереж”.

Як вказує Руслан Слободян, Держенергонагляд запропонував власний майданчик для обміну досвідом між компаніями та публічного обговорення проблематики впровадження “розумних мереж”. Щотижня проводяться так звані «Розумні вівторки», спільно з Національною спілкою енергетиків України та компаніями-ліцензіатами.

«Такі заходи дозволяють компаніям прийти до спільного знаменника, шляхом обговорення тих проблем, які виникли раніше та гальмували процес. Це прискорюватиме подальше впровадження “розумних мереж” для українських компаній», – зауважив Слободян.

Руслан Слободян також наголосив на тому, що впровадження розумного обліку в рамках концепції Smart Grid стосується впровадження саме вже глибоко інтелектуальних систем, які мають потенціал для подальшого розвитку та будуть повʼязані із автоматизації суміжних ланок розподілу енергії.

«Ідея розумних мереж полягає у тому аби зробити перехід від класичної консервативної моделі електричних мереж до інтерактивної системи, оскільки відбувається активний розвиток відновлюваних джерел та розподіленої генерації. І той класичний споживач, що був лише споживачем, сьогодні стає просʼюмером та грає роль і виробника електроенергії», – вказав Руслан Слободян, додавши, що в ручному режимі управляти такою системою буде неможливо.

За словами Голови Держенергонагляду, деякі заходи, передбачені дорожніми картами, визначені на перспективу та поки ще не мають достатнього нормативного обґрунтування. Одним із таких пунктів є концепція мікромережі (micro grid), впровадження якої, в тому числі через війну, є обовʼязковим вже сьогодні.

Головним викликом на сьогодні є розробка чіткої бізнес-моделі для мікромереж з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін – ОСРи, генерація, споживачі, оператори установок зі зберігання енергії тощо.

Руслан Слободян зауважив, що основними джерелами фінансування є тарифні кошти, процедури передбачені Регулятором (затвердження інвестиційних програм та планів розвитку). Проте, за можливості ліцензіата, можуть бути і залучені додаткові ресурси від міжнародних донорів, відповідна процедура затверджується НКРЕКП в тому числі.

АТ «УКРАЇНСЬКІ РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ»

Микола Мархева, начальник відділу автоматизації та оптимізації бізнес-процесів, АТ «Українські розподільні мережі» під час свого виступу наголосив на тому, що мережі в Україні на сьогодні потребують модернізації та оптимізації. Традиційні електромережі мають обмежену масштабованість, неефективне управління та обмежені можливості моніторингу та контролю. Це призводить до проблем з перевантаженням мереж, втратами енергії, нестабільністю постачання. Впровадження “розумних мереж” є інструментом для вирішення ряду проблем, повʼязаних із функціонуванням енергосистеми.

Як вказав Мархева, “розумна мережа” використовує такі технології як цифрові комунікації, автоматизація, аналітика даних тощо.

Кожна компанія-оператор системи розподілу, що входить в структуру державного АТ «Українські розподільні мережі», має різну точку з якої відбувається побудова Smart Grid. «Але загальний вектор у нас єдиний», – зауважив Мархева.

Як вказав Микола Мархева, загалом по державних ОСР на сьогодні вже телемеханізовано 65% всіх високовольтних підстанцій та встановлено 12% smart-лічильників від загальної кількості.

В «Українських розподільних мережах» наразі працюють над 12-ма пілотними проєктами з іноземними інвестиціями з автоматизації високовольтних підстанцій, встановленню реклоузерів, вдосконалення структури обліку, підвищення стійкості енергопостачання за допомогою розподіленої генерації, реконструкції енергетичної інфраструктури з переходом на клас напруги 20 кВ, розробці довгострокового плану розвитку мереж на 10 років, розвиток мікромереж і створення парку мобільних підстанцій високого і середнього класу напруги.

Мархева додав, що основним джерелом фінансування заходів є інвестиційні програми, які включають такі заходи як збільшення пропускної здатності мереж, встановлення реклоузерів, телемеханізація, побудова технологічної мережі для створення безпечних каналів звʼязку, обладнаної системами управління, заміна лічильників. Начальник відділу автоматизації та оптимізації бізнес-процесів АТ «УРМ» зазначив, що кожна з компаній групи вже розпочала планування та розробку заходів з розбудови “розумних мереж”.

«До таких заходів ми включаємо модернізацію електричних мереж для побудови мікромереж з можливістю її виведення в острівний режим з використанням розподіленої генерації, встановлення та модернізація систем керування мережами SCADA/DMS, телемеханізація високовольтних підстанцій, збільшення пропускної здатності та інші заходи», – перелічив Мархева.

Андрій Лещук, технічний директор АТ «Тернопільобленерго», одного з ОСР, що входить в структуру «Українських розподільних мереж», також представив напрацювання компанії під час організованої онлайн-події.

Як зазначає Лещук, для оператора систем розподілу першочерговим є розробка детального майстер-плану впровадження “розумних мереж”, у відповідності до рекомендацій дорожньої карти, з урахуванням особливостей місцевих умов.

«На сьогодні ми вже розробили проєкт такого майстер-плану і він проходить етап обговорення в компанії і в подальшому буде затверджуватись», – вказав Андрій Лещук, додавши, що впровадження заходів для кожної компанії буде відмінним через ряд факторів, зокрема і ступінь поширення технологій “розумних мереж”.

В «Тернопільобленерго» вже телемеханізували всі підстанції напругою 35-100 кВ (153 трансформаторних підстанцій). Як вказав Лещук, телемеханізація виконана на основі програмного комплексу «Стріла», яка керується з районів електричних мереж кожної підстанції. Також, компанія вже практично виконала малу телемеханізацію розподільчих підстанцій 10 кВ. Також, оператор продовжує працювати над автоматизацією систем моніторингу та управління мережами, на основі комплексу SCADA/DMS SYNDIS RV, польської фірми Mikronika.

Одним із важливих інструментів концепції Smart Grid для «Тернопільобленерго» є впровадження систем інтелектуального обліку. В компанії з 2016-го року діє концепція побудови АСКОЕ для побутових споживачів.

«Ми кожен рік проводимо заміни приладів обліку, виходячи з доступним залучених коштів. М це робимо вузлами, які включають трансформаторну підстанцію та всі лінії 0,4 кВ, що живлять від даної підстанції споживачів», – зазначає Лещук, додавши, що на початок 2024 р. вже було охоплено 9,73% побутових споживачів.

Очікується, що на 2029 р. вже 30% будуть обладнані засобами інтелектуального обліку, які дозволять як дистанційно зчитувати показники, так і контролювати параметри якості надання послуги з постачання електроенергії.

Також, у «Тернопільобленерго» розвивають ІТ-інфраструктури, в умовах постійного ризику ворожих кібер-атак. Ще у 2023-му році було впроваджено у «Тернопільобленерго» IP-телефонію, що за словами Андрія Лещука, є важливим шляхом модернізації.

«На сьогодні ми вже модернізували нашу АТС на центральному рівні, а в подальшому плануємо вже на новостворених філіях розвивати IP-телефонію», – додав Лещук.

За словами технічного директора Андрія Лещука, в компанії вибрали пілотний проєкт щодо самовідновлюваної мережі, реалізація якого планується наступного року.

«Ми вибрали лінію 10 кВ, яка відходить від підстанції 110 кВ, яка на сьогодні має довжину 10 км, до неї приєднано близько 40 трансформаторних підстанцій, з яких 8 абонентських. В нас розроблено проєкт – ми хочемо її реконструювати шляхом встановлення реклоузерів AR-12 Pro, і також на абонентських підстанціях відсікти їх запобіжниками-роз’єднувачами вихлопного типу. Ми спробуємо на цій дінії встановити самовідновлюючу мережу, яка при пошкодженні буде локалізовувати саме місце пошкодження та матиме можливість заживитись з резервних джерел», – пояснює Лещук.

Також, в компанії працюють над ще одним проєктом з енергетичної безпеки, що стосується впровадження розподіленої генерації у Тернополі.

«У Тернополі планується на базі шести котелень встановити когенераційні установки, загальна потужність за проєктними рішеннями – 22 МВт. Якщо цей проєкт реалізується, звичайно це не рік, не два, але у разі повного блекауту міста живлення критичної інфраструктури буде забезпечено», – розповів Андрій Лещук.

На майбутнє в компанії планують проводити модернізацію та заміну обладнання, завершувати заміну старої телемеханіки, провести реорганізацію диспетчерського управління, впроваджувати інтелектуальний облік.

ДТЕК МЕРЕЖІ

Шарунас Кірліс, керівник департаменту з планування, аналітики та управлінню даними мереж, ДТЕК Мережі, під час свого виступу на онлайн-заході підкреслив, що впровадження технологій Smart Grid на базі нових сучасних мереж гратиме ключову роль у розвитку енергосектору України та сприятиме швидкому й ефективному відновленню української енергосистеми, яка наразі зазнає руйнувань через постійні ворожі атаки.

«Ми сформували шлях розвитку від мереж сьогоднішніх до мереж майбутнього. І щоб його пройти, визначили п’ять стратегічних викликів, які потрібно перебороти: надійність мереж, гнучкість, ефективність, можливість інтеграції ВДЕ, сталий розвиток», – розповів Шарунас Кірліс.

Як вказали в ДТЕК Мережі, зростання потужностей розподіленої та відновлюваної можливо лише за будівництва кардинально нових мереж на базі технологій Smart Grid.

Шаруніс Кірліс вказав, що оператори системи розподілу ДТЕК Мережі, вже почали впроваджувати елементи «розумних» мереж і в 2023 році представили 10-річний план розвитку в проєкті «Мережі майбутнього», який розроблявся спільно з європейською асоціацією операторів системи розподілу E.DSO. Впроваджуються такі елементи: системи розумного обліку електроенергії, автоматичного диспетчерського управління, моніторингу та моделювання мережі.

«Ми собі ставимо за мету покращити надійність за показником SAIDI в 7 разів у 10-річній перспективі, за SAIFI – в 3-4 рази. Ми маємо знизити втрати в мережі вдвічі. І надалі продовжуватимемо працювати над покращенням клієнтських сервісів, плануємо покращити показник CSI з чинних 82% до 85%», – розповів Шарунас Кірліс.

Водночас, в ДТЕК Мережі наголошують, що наявних річних інвестиційних програм операторів систем розподілу, які затверджує НКРЕКП, недостатньо для покриття потреб у впровадженні Smart Grid. Тому в компанії наразі розробляють план із залучення фінансування від міжнародних партнерів для побудови “розумних мереж”.

КОМАНДА ВІДНОВЛЕННЯ І ПІДТРИМКИ РЕФОРМ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Артем Пасько, експерт з розвитку електричних мереж, Команди відновлення і підтримки реформ при Міністерстві енергетики України, під час свого виступу на онлайн-заході вказав на тому, що впровадження Smart Grid, мікромереж, розподіленої генерації та систем зберігання енергії сприятиме стійкості української енергетичної системи, дозволить замістити частку зруйнованих маневрових потужностей у структурі генерації енергії, знизити чутливість споживачів, особливо підприємств критичної інфраструктури, до втрати зовнішнього електропостачання.

«В України є шанс вирватись у лідери у питаннях практичної розбудови мікромереж і прикладного застосування деяких специфічних розумних технологій, пов’язаних зі стійкістю і безпекою», – наголосив Артем Пасько.

Як зазначив представник команди відновлення і підтримки реформ при Міністерстві енергетики, наразі один з українських державних ОСР спільно з міжнародними донорами реалізує пілотний проект зі створення власної концепції (методології) побудови мікромереж, що у перспективі буде направлений на розгляд експертної групи і у разі позитивного рішення, рекомендований до затвердження у якості Державного стандарту України.

Артем Пасько виокремив рекомендації для українських системних операторів стосовно розвитку концепції у власній діяльності:

І етап

Впровадити ПЗ для моделювання і аналізу мережі. Воно знадобиться під час підготовки схем перспективного розвитку, планів розвитку систем передачі або розподілу, видачі ТУ на нове підключення, розробки проєктної документації за титулом «реконструкція», або «нове будівництво», для будь-яких досліджень і складних розрахунків.
Актуалізувати дані про фізичний стан електричної мережі.
Розробити на основі цих даних цифрового двійника мережі (так звану digital twin). Виконання цих умов, дозволить зекономити від року часу і почати розробку проєктної документації з відновлення і розвитку без затримок.

ІІ етап

Впровадити ПЗ для керування мережею у реальному часі. Так звану Advanced distribution management system. Таке ПЗ допоможе диспетчерам більш ефективно, якісно і надійно керувати процесами у мережі, перекласти частину функціоналу на автоматику.
Постійно підвищувати рівень автоматизації системи, до оптимального балансу між фінансовими показниками і завданнями, які ставитиме перед ліцензіатами Регулятор.

ГС «РОЗУМНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ»

Виконавчий директор ГС «Розумні електромережі України» Олександр Баранюк під час свого виступу на онлайн-заході, реальний прогрес у впровадженні Smart grid в Україні розпочався лише з введенням стимулюючого тарифоутворення у 2021-му році.

В цілому, в усьому світі розбудова мереж відстає від розвитку ВДЕ. Україні в цьому контексті необхідно збільшувати інвестиції і на мережеву інфраструктуру.

«Нам треба об’єднувати зусилля для адвокації багатьох процесів, що прямо впливають на успішність заявки України про вступ в ЄС», – вказав Баранюк.

Олександр Баранюк наголосив, що головною проблемою у розбудові “розумних мереж” є значний брак фінансування, зокрема через відсутність механізму повернення не лише відсотків, а і тіла кредиту.

Також, вдосконалення потребує і регуляторна база, з урахуванням євроінтеграційних прагнень України, де амортизація нової бази не є обов’язковою до реінвестиції і таким чином її можна направляти на залучення додаткового фінансування, зокрема через міжнародні кредити.

«Ще до завершення війни ми маємо створити регуляторні умови, задля того аби залучати необхідні для відбудови кошти, які є більшими за обов’язкові джерела. І мати змогу їх віддавати. Цими джерелами фінансування можуть бути міжнародні кредити, пряма участь інвесторів. Однак використання цих джерел мають передбачатись в певних регуляторних нормах, і в нормах для повернення цих запозичень», – вказує Олександр Баранюк, додавши, що обсяги і напрями капітальних витрат мають бути продиктовані реальними потребами підприємства.

Загалом, Олександр Баранюк закликає системних операторів бути більш амбітними у власних інвестиційних планах та не обмежуватись існуючими ресурсами.

«Коли ми думаємо про запровадження Smart Grid, у нас все зупинилося на завершення процедур телемеханіки. Ми ще не завершили цей етап, який багато країн подолали. Нам треба сильно поспішати. В той час коли ми завершуємо телемеханіку і говоримо про розумні лічильники, в США, наприклад, вже говорять про Super Smart Grid, де є управління попитом, метерінг, біллінг, частково управляється штучним інтелектом, а тому всі процеси стають ще більш ефективними», – зауважив Баранюк.

DMCC ENGINEERING

Заступник головного інженера компанії «DMCC Engineering», кандидат технічних наук, доцент Антон Стелюк, під час свого виступу зазначив, що сучасні тенденції розвитку, структура та режими роботи енергосистем поступово переносяться і на електричні мережі, що висувають додаткові вимоги до трансформації розподільчих мереж.

Основними кроками таких перетворень є замикання радіальних розподільчих мереж, зміна рівня струмів короткого замикання та необхідність реконструкції і координації релейного захисту, збільшення функціональних можливостей систем накопичення енергії, удосконалення структури керування режимами розподільчих мереж, зокрема, в частині регулювання активної потужності, напруги та реактивної потужності, диспетчерського керування (запровадження Dispatcher Training System).

«Одним із найважливіших етапів є моделювання розподільчих мереж у різних режимах, для різних видів розрахунків (усталеного режиму, струмів короткого замикання, аналізу гармонічних спотворень тощо). Відповідно, проведення таких досліджень потребує створення smart-моделей», – вказав Антон Стелюк, виділивши такі складові цих моделей, як використання інструментарію аналізу структури розподільчих мереж, рівнів генерації та споживання, а також засобів автоматизації розрахунку усталених і динамічних режимів.

В цілому, діяльність DMCC Engineering охоплює наступні практичні напрямки: розробка математичних моделей магістральних і розподільчих мереж; дослідження роботи таких мереж у різних режимах, консультування фахівців системних операторів, а також операторів системи розподілу, передача знань у формі проведення тренінгів, семінарів, стажування інженерного персоналу замовника.

ГО «ЕКСПЕРТНА ПЛАТФОРМА З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ»

Ігор Черкашин, Голова громадської організації «Експертна платформа з енергоефективності», під час свого виступу вказав на тому, що впровадження “розумних мереж” в Україні першочергово потребує додаткового фінансування. Водночас, за його словами, важливим є робота над управлінням попитом. Також, Черкашин акцентував увагу на тому, що smart-metering system (система розумного обліку) є базовим елементом в рамках концепції “розумних мереж”, що визначено Директивою ЄС 2019/944.

За його словами, цифрові системи smart-metering в цілому рідко використовуються в публічному секторі – в комунальній інфраструктурі, в громадських будівлях. Черкашин акцентував на тому, що повноцінне впровадження систем розумного обліку дозволить повноцінно запустити диференційоване тарифоутворення для домогосподарств та громадського сектору та дозволить їм стати повноцінними учасниками енергорінку.

Пілотні проекти з впровадження “розумних вимірювальних мереж” можна вже зараз реалізовувати на базі домашніх СЄС та ВЄС які обладнані розумними лічильниками та засобами передачі інформації. Інакше, навіщо було змушувати людей витрачати такі кошти на розумні лічильники якщо це обладнання використовується як простий двонаправлений лічильник?

Функціональним завданням для енергосистеми є вирівнювання графіку споживання. Особливо зараз стало важливим суттєво скоротити навантаження на енергосистему та години піків, насамперед вечірнього.

«Це можливо зробити і з мінімальними інвестиціями та функціональними заходами», – вказав Ігор Черкашин, пояснивши, що першим заходом з точки зору розумного управління споживанням має бути перехід населения на трьохзонну систему обліку, в тому числі з урахуванням святкових днів. Всі споживачі з приєднаною потужністю більше 10кВт повинні бути з багатотарифними лічильниками, а двузонна система обліку вимагає відміни, як абсолютно марна в умовах необхідності обмеження споживання в пікові періоди.

Найшвидша реалізація комплексу організаційно-економічних заходів дозволить суттєво вплинути на режими енергоспоживання та створить передумови для якнайшвидшого впровадження базових умов для побудови “розумних мереж”.

ПЕРЕШКОДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час онлайн-дискусії учасники виокремили ключові перешкоди та виклики для широкого впровадження концепції “розумних мереж” Smart Grid в Україні:

Відсутність чітких бізнес-моделей для нових технологій, зокрема мікромереж (Microgrid), з урахуванням інтересів усіх учасників процесу, що включають споживачів, генеруючі компанії, операторів систем розподілу та передачі.
Потреба нормативного врегулювання для низки заходів, які наразі не мають належного правового підґрунтя (наприклад, малі системи розподілу та агрегатори попиту).
Необхідність акцентування уваги формувачів державної політики в сфері електроенергетики на тому, що побудова розподіленої генерації потребує збільшення інвестицій в розподільчі мережі, для досягнення високого рівня стійкості.
Виклики кібербезпеки в умовах активних ворожих кібератак на енергосистему.
Потреба масштабного фінансування заходів з модернізації та оцифрування мереж (digital twin).
Технічні перешкоди для інтеграції розподіленої генерації та установок зберігання енергії.
Різні рівні впровадження елементів розумних мереж (Smart Grid) серед операторів cистем розподілу, що також тісно пов’язано з пошкодженням мереж через війну.
Відсутність систематичної оцінки результатів пілотних проектів для аналізу переваг та поширення досвіду.
Невеликі масштаби більшості пілотних проєктів.
Наявні регуляторні бар’єри, що унеможливлюють вивільнення додаткових ресурсів, що можуть бути спрямовані на збільшенні інвестицій в розумні мережі.
Відсутність ефективної платформи для обміну інформацією про реалізовані проекти та отримані результати поміж операторами систем розподілу.
Неефективне використання вже впроваджених функцій “розумних” технологій.
Брак фахівців котрі володіють енергетичними та цифровими компетенціями.
Проблеми інтеграції ІТ рішень (забезпечення сумісності) та операційних технологій.
Низька якість операційних даних від вже впроваджених “розумних” систем.
Проблеми накопичення та управління великими обсягами даних отриманими від “розумних” систем.
Залежність від інфраструктури зв’язку третіх сторін.
Відсутність єдиних центрів управління різнорідними впровадженими системами.

Учасники запропонували такі рекомендації для подолання перешкод:

Прискорити розробку бізнес-моделей для нових технологій, залучивши всі зацікавлені сторони, що обов’язково включають споживачів, генеруючі компанії, операторів систем розподілу та передачі.
Посилити заходи кібербезпеки з урахуванням кращих практик.
Максимально задіяти тарифні джерела для фінансування інвестпрограм Smart Grid.
Залучати фінансування від міжнародних донорів під проекти розбудови та відбудови “розумних” мереж.
Створити платформу для систематичного обміну досвідом реалізації проектів.
Подолати регуляторні бар’єри щодо неможливості використання деяких тарифних джерел ОСРів, що можуть бути задіяні для збільшення інвестицій в розумні мережі, і як наслідок збільшення спроможності приєднання розподіленої генерації.
Підвищити кваліфікацію персоналу для ефективного використання технологій.
Адаптувати бізнес-процеси та організаційні структури до нових умов.
Покращити інтеграцію ІТ та операційних технологій через нові підходи.
Підвищити якість операційних даних та їх аналізу в “розумних” системах.
Перейти на закупівлю сумісного обладнання та програмного забезпечення.
Запровадити ефективне управління великими даними для прийняття рішень. Створювати єдині центри управління впровадженими “розумними” системами.
Максимально використовувати наявні технічні можливості великих побутових споживачів та домашніх споживачів-генераторів (СЕС, ВЕС) для пілотних проектів впровадження “розумних мереж”.
Використовувати можливості тарифного управління споживанням електроенергії в умовах необхідності обмеження споживання в пікові зони за рахунок відмови від двозонної системи обліку та обов’язкового переходу всіх побутових споживачів із приєднаною потужністю від 10 кВт на тризонну систему обліку та оплати електроенергії.