WHITE PAPER: «Гарантії походження як інструмент фінансування зеленого переходу»

21 березня 2024 року Глобальний договір ООН в Україні cпільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative провели онлайн-дискусію «Гарантії походження як інструмент фінансування зеленого переходу. Поточний стан впровадження системи ГП в Україні».

Захід об’єднав спікерів з НКРЕКП, Держенергоефективності, АТ «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець», ДТЕК ВДЕ, KNESS та ALTELAW задля обговорення механізму впровадження гарантій походження електроенергії з ВДЕ та їх впливу на ринок та зелений перехід в Україні та відбувся під модеруванням Віталія Опришка, керівника Української енергетичної ініціативи, та Дар’ї Орлової, редакторки ExPro Electricity.

До онлайн-заходу долучились такі спікери:

• Ігор Мітрошичев, начальник управління моніторингу та аналізу роботи ринку електричної енергії НКРЕКП;
• Олена Ленська, директор Департаменту розвитку альтернативної енергетики Держенергоефективності;
• Марина Котляренко, керівниця регуляторного департаменту АТ «Оператор ринку»;
• Юлія Власова, провідний інженер відділу організації проведення аукціонів у ДП «Гарантований Покупець»;
• Сергій Кравчук, директор напряму трейдингу та постачання електроенергії групи компаній KNESS;
• Євген Лапченко, менеджер з регуляторних питань, ДТЕК ВДЕ;
• Ольга Савченко, старший партнер ALTELAW.

Загалом, до онлайн-події долучилось близько 300 слухачів.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП)

НКРЕКП є органом, який здійснює контроль за емісією, обігом та погашенням гарантій походження електроенергії з ВДЕ. Ігор Мітрошичев, начальник управління моніторингу та аналізу роботи ринку електричної енергії НКРЕКП, під час свого виступу представив механізм реєстрації, випуску, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії в Україні.

«Гарантії походження – це механізм, який дозволяє визначати як саме рухається електроенергія з відновлюваних джерел від виробника до споживача», – пояснив представник НКРЕКП.

За словами Ігоря Мітрошичева, прийнятий КМУ Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, було розроблено у відповідності до європейських норм та документів AIB (AIB, Association of issuing bodies – Асоціація, яка розробила європейську сертифіковану систему енергетичних сертифікатів EECS).

Як зазначають в НКРЕКП, перш за все виробники з ВДЕ мають зареєструватись у відповідному реєстрі та зареєструвати свої генеруючі установки. Наступним етапом є щомісячне занесення даних та здійснення емісії гарантій походження.

«Кожен виробник це здійснює окремо та це його особисте рішення – випускати чи ні. Виключення становлять ті виробники, які отримали підтримку та вже знаходяться у балансуючій групі гарантованого покупця, адже саме останній отримує гарантії походження на вироблену такими виробниками електричну енергію», – пояснює начальник управління моніторингу та аналізу роботи ринку електричної енергії НКРЕКП.

Наступним кроком є обіг гарантій походження: зареєстровані учасники мають право передати ці гарантії походження, у будь-який спосіб (купівля-продаж, передача на будь-яких умовах) та зареєструвати відповідний процес у реєстрі.

Останнім етапом обігу гарантій походження є погашення ГП кінцевим споживачем, що унеможливлює їх подальший обіг і дозволяє кінцевому споживачу використовувати ГП для розкриття частини «зеленої» електроенергії в загальному міксі.

Гарантії походження мають термін обігу 12 місяців з моменту їх відпуску в мережу.

Задля забезпечення цього процесу, який складається з реєстрації, випуску, обігу, погашення та оприлюднення інформації щодо гарантій походження, Національна комісія працює над впровадженням специфічного програмного забезпечення, що запропоновано компанією Grexel.

В НКРЕКП під час онлайн-заходу представили етапи впровадження механізму гарантій походження електроенергії з ВДЕ в Україні.

Першим кроком було прийняття Закону України №3220, яким визначено засади функціонування механізму, наступним кроком – прийняття постанови Кабінету Міністрів №227, якою визначено механізм обігу.

Начальник управління моніторингу та аналізу роботи ринку електричної енергії НКРЕКП виокремив наступні етапи, які мають бути здійснені впродовж шести місяців на виконання постанови КМУ:

• Запровадження програмного забезпечення (Grexel);
• Забезпечення автоматичної взаємодії реєстру генеруючих установок та реєстру гарантій походження;
• Забезпечення автоматичної передачі даних комерційного обліку;
• Здійснення тестового режиму роботи реєстру гарантій походження;
• Реєстрація виробників ВДЕ у реєстрі генеруючих установок та наповнення відповідного реєстру;
• Реєстрація виробників ВДЕ у реєстрі гарантій походження.

Запланована дата початку повноцінного функціонування реєстру гарантій походження – кінець серпня 2024 р. Проте, за словами Ігоря Мітрошичева, найбільш важливим аспектом у впровадженні цього механізму є визнання українських гарантій у Європі та світі.

Задля вільної торгівлі українськими ГП має бути виконано ще декілька кроків:

• Розробка Domain protocol в Україні та приєднання до Асоціації AIB;
• За необхідності, розробка та прийняття на рівні держави специфічних договорів щодо визнання гарантій походження.

Як вказують в НКРЕКП, шлях вступу до AIB може займати близько одного року.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ (ДЕРЖЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ)

Олена Ленська, директорка Департаменту розвитку альтернативної енергетики Держенергоефективності, поділилась досвідом щодо впровадження гарантій походження на біометан. Відповідно до змін, передбачених Законом №3220, гарантії походження мають видаватись не тільки на той біометан, що подано у трубу, а й на зріджений біометан. Тому наразі Держенергоефективності доопрацьовує Порядок функціонування реєстру біометану. За словами Ленської, вже отримано всі погодження від ЦОВВ та йде процес фіналізації редакції проєкту постанови.

Минулого року Держенергоефективності в рамках Українсько-німецького енергетичного партнерства співпрацювало з Німецьким агентством щодо впровадження реєстру біометану на базі їх програмного забезпечення.

«На сьогодні зрозуміло, що той запропонований DENA базовий функціонал є застарілим та не відповідає вимогам сьогодення. Зокрема, вимогам українського законодавства щодо цифровізації та вимогам стандарту ЄС СEN, який визначений Директивою RED як обовʼязковий для запровадження гарантій походження», – вказала Ленська, підкресливши, що обраний НКРЕКП Grexel всім критеріям відповідає.

Держенергоефективності розробило детальне технічне завдання для майбутнього реєстру, яке відповідатиме як українським, так і європейським стандартам. За словами директорки Департаменту розвитку альтернативної енергетики, наразі вирішується питання чи зможе Німецьке агентство допомогти із вирішенням питання щодо реєстру, чи потрібно буде шукати інших розробників та фінансування.

«При отриманні необхідного фінансування, реєстр можна реалізувати за 3-4 місяці», – додала Ленська.

Наразі економічна доцільність виробництва біометану в Україні існує лише за умови його експорту до країн Європейського Союзу, зауважує Олена Ленська. Одним із барʼєрів для експорту біометану до ЄС є нульова квота на експорт природного газу, першим крок для вирішення цього питання став підтриманий ВРУ Закон про зміни до Митного кодексу щодо митного оформлення біометану.

«Це тільки перший крок, а не зняття всіх барʼєрів. Надалі потрібно розробляти ряд нормативно-правових актів для вже фактичного розблокування експорту біометану», – додала представниця Держенергоефективності.

АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ»

«Оператор ринку» безпосередньо залучений до процесу торгівлі ГП та має зобов’язання згідно з положеннями законодавства, відповідно до яких «Оператор ринку» вже розробив програмне забезпечення для торгівлі гарантіями походження і затвердив правила торгів на власному майданчику. Проте торгівля ГП поки не може відбуватись без діючого реєстру ГП.

Керівниця регуляторного відділу Марина Котляренко поділилась деталями щодо платформи «Оператора ринку» для торгівлі гарантіями походження електроенергії з ВДЕ. Зокрема, учасниками торгів на платформі «Оператора ринку» можуть бути субʼєкти господарювання, а також споживачі, які отримають доступ до відповідної платформи. Передбачається, що буде декілька видів торгів, аби задовольнити потреби учасників, торгівля буде здійснюватися за стандартизованими продуктами, а за результатами торгів ГП сформуються стандартизовані індекси.

«Ми плануємо гарантувати виконання зобовʼязань учасників торгів – це стосується і фінансових зобовʼязань, і тих, що стосуються безпосередньо передачі гарантій походження у власність від продавця до покупця», – вказує Марина Котляренко.

Як повідомила керівниця регуляторного відділу, вже після запуску реєстру в НКРЕКП «Оператор ринку» планує його тестувати та підлаштовувати власну торгову платформу під його особливості.

Щодо інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС в частині ГП, то згідно з Директивою RED II, для визнання державами-членами ЄС гарантій походження, які видані третій країні, якою наразі є Україна, необхідно укласти угоду між ЄС та такою третьою країною про взаємне визнання ГП, а також забезпечити сумісність систем ГП . Наразі, як вказують в «Операторі ринку», розробляється дорожня карта щодо взаємного визнання ГП, в якій будуть передбачені і інші додаткові вимоги до України, крім тих, що передбачені Директивою RED II. За словами Котляренко, дорожня карта поки ще повністю не узгоджена між українською та європейською сторонами.

«У RED II є вимога щодо здійснення імпорту-експорту за прямими лініями (“direct import or export of energy”). Враховуючи це положення, можемо зробити висновок, що при визнанні ГП, українські гарантії можуть бути визнані лише в суміжних країнах ЄС, з якими у нас є прямі лінії. Це значно звужує обіг наших гарантій і, відповідно, зменшить стимули для розвитку ВДЕ в Україні, порівняно з ЄС. Тому Україні слід розглянути можливість в процесі взаємного визнання ГП звернути увагу європейських партнерів на це та внести відповідні зміни, скоріш за все в RED», – наголосила Марина Котляренко.

Важливість впровадження торгівлі ГП також передбачена CBAM (Регламент ЄС 2023/956 про вуглецеве прикордонне коригування), метою якого є регулювання імпорту в ЄС товарів, виробництво яких пов’язане із значними викидами парникових газів.

Також, Марина Котляренко під час свого виступу наголосила на тому, що система гарантій походження працює паралельно з фізичним постачанням та не прив’язана до договірних відносин на ринку електричної енергії: «Торгуємо електричною енергією на одній площадці, а гарантіями походження – на іншій».

ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»

Юлія Власова, провідний інженер відділу організації проведення аукціонів у ДП «Гарантований Покупець», під час свого виступу наголосила, що саме кінцеві споживачі є цільовою аудиторією, для якої призначено цей механізм. За її словами, саме споживач має формувати попит на гарантії та надавати ті позитивні ефекти, які закладались у мету створення механізму.

«Гарантії походження – це сателіт електричної енергії, виробленої з ВДЕ, її обовʼязковий атрибут. Ми маємо усвідомлювати, що якщо немає гарантій походження – немає електроенергії з ВДЕ. Все інше потраплятиме в так звану «залишкову суміш» в енергоміксі країни», – наголосила Власова.

Представниця «Гарантованого покупця» вказала на необхідності впровадження прозорого та зрозумілого механізму функціонування гарантій походження в Україні, задля залучення якомога більшого переліку учасників простотою користування та мінімізацією бюрократичних процедур.

«Прогрес у цьому процесі має виглядати наступним чином: поінформованість, усвідомлення природи такого механізму, формування звички (нерозривність понять ВДЕ – ГП), яка згодом породжує тренд на відновлювані джерела енергії. І тоді з’явиться і потреба у гарантіях походження », – виокремила Юлія Власова, додавши, що метою впровадження механізму ГП є не тільки економічний стимул, а і забезпечення розвитку ВДЕ.

Як вказала провідний інженер відділу організації проведення аукціонів у ДП «Гарантований покупець», гарантія походження не має властивої їй ціни, за винятком ціни, наданої ринком попиту та пропозиції. першочерговим фактором є попит, який має може створитися за допомогою певнимх мотивуючих передумов.

Зокрема, це можуть бути такі передумови:

• Адміністративні заходи примусу (наприклад, встановлення обов’язкової частки ВДЕ у виробництві/постачанні/споживанні) з паралельним механізмом штрафних санкцій. За таким принципом в ЄС працюють схеми підтримки – «зелені сертифікати»;
• Стимулююча державна політика (наприклад, зменшення податкового навантаження при переході на споживання «зеленої» енергії );
• Свідома політика компанії в позиціонуванні своєї продукції як екологічно чисто. Але для добровільних мотивацій має бути сформований високий рівень самосвідомості;
• Механізми заміщення – можливість використання ГП для зменшення інших зобов’язань у системах екологічного оподаткування.

«Якщо ми не створимо попит на гарантії походження, то очікувати на серйозні зрушення та серйозний економічний ефект від цієї системи поки не варто», – підсумувала Власова.

ALTELAW

Старший партнер Altelaw Ольга Савченко під час свого виступу на онлайн-заході описала порядок дій для виробника, відповідно до Постанови КМУ №227:

• реєстрація у реєстрі генеруючих установок та реєстрі гарантій походження;
• видача гарантій походження буде можлива на 21-ий день після закінчення періоду виробництва електроенергії;
• передача та погашення гарантій походження.

Ольга Савченко також звернула увагу виробників на те, що вони мають бути готові до можливої окремої перевірки НКРЕКП із залученням представників Держенергонагляду та органів місцевого самоврядування із метою перевірки достовірності даних.

Юристка відзначила, що у затвердженому КМУ Порядку конкретизовано поняття видачі гарантії походження – формування ГП відбувається автоматично, але видача відбувається за запитом, що відповідає Директиві RED II.

В цілому, Ольга Савченко позитивно оцінила Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Проте, вона звернула увагу на проблемі визначення кількості гарантій походження, на яку має право постачальник універсальної послуги (ПУП) у випадку застосування механізму самовиробництва.

Старший партнер Altelaw визначила, що основною проблематикою запуску реєстру гарантій походження є те, що на такий реєстр розповсюджують свою дію декілька основоположник Законів України – Про публічні електронні реєстри, Про хмарні послуги, Про захист персональних даних.

«Цими законами чітко визначено де мають зберігатись дані, як мають опрацьовуватись, які є вимоги до їх конфіденційності та збереження, кому має належати право на програмне забезпечення, як має бути здійснено доступ тощо. Очевидно, що при використанні будь-якого іноземного програмного забезпечення ми будемо мати розбіжності між застосуванням цим НПА та впровадженням такого реєстру. Мені здається, що необхідна додаткова законодавча ініціатива, аби реєстр гарантій походження був виведений з-під дії відповідних НПА», – наголосила Савченко.

Додатково Ольга наголосила, що в рамках вирішення проблематики визнання ГП важливим є на даному етапі завершення гармонізації законодавства України з Стандартом CEN – EN 16325, Правилами Європейської енергетичної системи сертифікації (Principles and Rules of Operation of the Association of Issuing Bodies (AIB) for the European Energy Certificate System (EECS) та початок підготовки двосторонніх договорів щодо визнання ГП.

KNESS

Директор напряму трейдингу та постачання електроенергії групи компаній KNESS Сергій Кравчук під час свого виступу детально проаналізував законодавчу рамку щодо гарантій походження електроенергії з ВДЕ та окреслив основні переваги й можливості від впровадження нового механізму для споживачів, зокрема, активних споживачів.

«Навіть якщо ціни на електроенергію стають близькими до нуля, наприклад, в денні години — в момент найактивнішої генерації СЕС, виробник може не зупиняти роботу своєї електроустановки, а отримати прибуток від збуту гарантії походження, отриманої за виробництво екологічної електроенергії. Також, підтвердження споживання чистої енергії — важлива для позиціювання компаній, які керуються стандартами ESG та ведуть свій бізнес з турботою про екологію. Що ще важливо — відкриваються нові експортні можливості для бізнесу, зокрема завдяки підтвердженню, що продукція вироблена на відновлюваній енергії можна “компенсувати” кількість викидів СО2 при оподаткуванні» — зазначив Сергій Кравчук.

Також, за його словами, повноцінний запуск механізму гарантій походження сприятиме подальшому впровадженню енергетичних реформ, створить додаткове джерело доходу для споживачів й виробників з ВДЕ, а також стане поштовхом до активнішого залучення споживачів до ринкових процесів, що матиме позитивний вплив на формування справедливих ринкових відносин.

ДТЕК ВДЕ

Менеджер з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ Євген Лапченко під час онлайн-заходу закцентував увагу на тому, що повноцінне впровадження гарантій походження електроенергії з ВДЕ потребує впровадження реєстру генеруючих установок та реєстру гарантій походження, а також виконання вимог ЄС для визнання українських ГП.

Лапченко наголосив на необхідності залучення учасників ринку та усіх інших зацікавлених сторін до імплементації road-map щодо визнання українських гарантій походження в ЄС.

За його словами стимулами купівлі гарантій походження у країнах Європейського Союзу є:

• Відповідність нормативним вимогам;
• Корпоративна соціальна відповідальність;
• Екологічна відповідальність;
• Диференціація на ринку.

В Україні ж гарантії походження електроенергії мають визначену екологічну цінність та спрямовуються на зменшення навантаження по ПСО для підтримки виробників з ВДЕ.

«Потрібно обговорювати питання – як ми можемо показати ринку, споживачам, виробникам продукції, товарів та послуг необхідність купувати саме «зелену» електроенергію та гарантії походження для підвищення власної конкурентоспроможності. В тому числі і для того щоб виходити на ринки інших держав з чистим конкурентним продуктом», – пояснив представник ДТЕК.

За словами Лапченка, необхідно працювати саме над стимулюванням попиту на гарантії походження, наприклад, через окремі державні програми зі зменшення вуглецевого сліду виробників продукції. І цю роботу необхідно починати вже зараз.

ПЕРЕШКОДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Наразі в Україні механізм гарантій походження на стадії активного впровадження. Задля повноцінного функціонування механізму гарантій походження електроенергії з ВДЕ в Україні мають бути виконані кроки, пов’язані з функціонуванням реєстрів генеруючих установок та гарантій походження. Зокрема, Україна має стати членом Асоціації емітуючих органів AIB та розробити відповідний Domain protocol.

Вже до кінця серпня 2024 р. очікується початок повноцінної роботи реєстру гарантій походження, після якого за певний проміжок часу розпочне роботу і платформа Оператора ринку для торгівлі ГП. Водночас, поки механізм працюватиме на внутрішній ринок. Згідно з Директивою RED II, для визнання державами-членами ЄС гарантій походження, які видані третій країні, якою наразі є Україна, необхідно укласти угоду між ЄС та такою третьою країною про взаємне визнання, та забезпечити сумісність систем ГП.

Учасники дискусії акцентували увагу на необхідності впровадження механізмів стимулювання попиту на «зелену» електроенергію та гарантії походження. Це може бути зроблено за допомогою різних інструментів: адміністративні заходи примусу щодо виробництва/споживання електричної енергії; стимулюючі заходи державної політики (наприклад, окремі податкові пільги, врахування екологічної цінності гарантій походження у розрахунку фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря та інше); безпосередня робота з бізнесами з точки зору корпоративної соціальної та екологічної відповідальності. Українські виробники продукції можуть отримати додаткові конкурентні переваги на зовнішніх ринках за використання чистої енергії для виробництва.

Кінцеві споживачі будуть охоче долучатись до механізму гарантій походження у разі його простого функціонування, відсутність непотрібних бюрократичних перепон, зрозумілої системи функціонування та розуміння цінності їх використання.

Виокремлено такі рекомендації задля ефективного розвитку системи гарантій походження в Україні:

1. Донесення до виробників з ВДЕ необхідності реєстрації в Реєстрі генеруючих установок, який вже діє та порядок функціонування якого затверджено НКРЕКП. Реєстрація в реєстрі гарантій походження буде можлива лише при наявності реєстрації в Реєстрі генеруючих установок і відповідно для швидшого запуску та наповнення Реєстру ГП після початку його функціонування потрібно зробити підготовчі кроки.

2. Координація та узгодження дій всіх зацікавлених стейкхолдерів з метою запуску Реєстру гарантій походження в заплановані строки.

3. Усунення перешкод для належного функціонування Реєстру гарантій походження на базі програмного забезпечення Grexel шляхом виведення Реєстру з під дії Закону України «Про публічні електронні реєстри», Закону України «Про хмарні послуги», Закону України «Про захист персональних даних» в контексті можливості використання іноземного програмного забезпечення для реєстру.

4. Напрацювання щодо гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами та вимогами.

5. Виконання дорожньої карти щодо визнання гарантій походження, яка буде погоджена з ЄС.

6. Створення робочих груп щодо напрацювання регуляторного стимулювання попиту на гарантії походження.

7. Набуття членства в Асоціації емітуючих органів AIB та розробка відповідного Domain protocol.

8. Ініціація Міністерством енергетики України спільно з Міністерством закордонних справ розробки двосторонніх договорів для проведення переговорів щодо двостороннього визнання гарантій походження.

9. Проведення навчальних заходів для виробників з ВДЕ з метою забезпечення коректного обігу гарантій походження.

10. Популяризація механізму гарантій походження серед споживачів та бізнесу.

Поширити новину: