Як українські компанії переходять на “Модель системних цінностей”, і чому за цим – майбутнє

А ваша компанія перейшла до “Моделі системних цінностей”? Якщо – ні, даремно, адже цю модель впроваджують зараз передові компанії в усьому світі. Екологічні катаклізми, забруднення суші та океану, нерівність у оплаті праці призвели до того, що бізнес почав переосмислювати та змінювати традиційні підходи. Глобальний договір ООН залучає компанії до нової “Моделі системних цінностей”, яка полягає в тому, що бізнес враховує соціальні проблеми, працює у соціумі та підтримує його, дбає про екосистему та бореться із бідністю.

Компанії, які є учасниками мережі Глобального договору повинні дотримуватися 10 принципів у сфері захисту прав людини, трудових відносин, екології та антикорупції. З 2015 року, із прийняттям Цілей сталого розвитку (ЦСР), бізнес включає їх у стратегії свого розвитку, а у 2020 році Україна вперше звітуватиме щодо досягнення ЦСР.

Але чи можемо ми відзначити вже зараз, що дає перехід до нової бізнес-стратегії, яка включає Глобальні цілі, та як це може вплинути на бізнес та державу? Відповідь – так. І українські компанії показують у цьому гарний приклад. 

Українські компанії та ЦСР

Вплив бізнесу на державні показники є вкрай важливим. Це і викиди СО2, і перехід на джерела відновної енергетики, і покращення освіти, здоров’я, і подолання бідності. Україна назначила амбітну ціль – до 2030 року збільшити частку енергії з відновлюваних джерел до 17,1%. Без втручання бізнесу і фінансування ним дороговартісних об’єктів, досягти поставленої мети неможливо.  Компанії будують новітні фільтри, здатні вловлювати пил та гази, використовують джерела відновлюваної енергії, забезпечуючи принципи циркулярної економіки.

• Так, Придніпровська ТЕС запустила роботу новітнього електричного фільтру, здатного знизити викиди пилу у 20 разів та наблизитися до європейських стандартів. 
• Компанія “Карлсберг Україна” побудувала та запустила біогазову установку, яка є відповіддю на заявлену компанією амбітну ціль “Нуль вуглецевого сліду”. Просуваючись у досягненні цієї цілі в 2017 році компанія скоротила сумарне споживання вуглецю на 5,35% відносно 2016 року сумарно зекономила 2% електроенергії. Для порівняння, такої кількості електроенергії вистачило б на забезпечення річної потреби 250 двокімнатних квартир спального району Києва. 
• Новітній фільтр також працює на заводі “Укрпластику” в Києві, вже декілька років демонструючи можливості безвідходного бізнесу.

Свідоме споживання

Навіщо споживати більше електроенергії, якщо це не впливає на модель бізнесу і не приносить доходу, а лише витрати? Навіщо продукувати відходи та сплачувати за їхню утилізацію на звалищах, забруднюючи природне середовище, якщо є можливість їхнього повторного використання та покращення ефективності роботи компанії? 

Українські компанії намагаються вчити дітей свідомому споживанню. Наприклад, компанія ДТЕК розробила програму і платформу з енергоефективності, в якій беруть участь більше 1000 шкіл. Діти змагаються за кращі результати енергоефективності в своїх школах, а вдома привчають батьків, дідусів та бабусь економити енергію. Цього року проект ДТЕК буде реалізовуватися і в Білорусі.

Вплив бізнесу на освіту та систему охорони здоров’я

Після реформи багато сіл залишилися без пунктів медичної допомоги, а іноді і без аптек. Зусиллями бізнесу організовуються фельдшерські пункти у громадах, налагоджується система поставки медикаментів, оздоблюються машини швидкої допомоги, щоб у людей була можливість скористатись цим, коли допомога потрібна тут і зараз. У період активних бойових дій на Донбасі, бізнес сприяв налагодженню телемедицини, коли хворий міг з гарячих точок зв’язатися з фаховим спеціалістом та зберегти здоров’я або і життя.

Освіта. Ціль 4 говорить про якісну освіту. Вчитися варто протягом всього життя і сучасний бізнес надає цю можливість. Незважаючи на роки студента, компанії дають можливість опановувати нові навички та професії, змінювати напрями діяльності. Академії вже працюють в компаніях EY, ДТЕК, ПЛАСКЕ, AEQUO тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  5 документальних фільмів про Цілі сталого розвитку

Також освіта є найголовнішим соціальним напрямком агромпромхолдингу “Астарта-Київ”. Спільний проект із Глобальним договором ООН в Україні “Підйом!” – це майстерня лідерства та проектного менеджменту для молоді, створений з метою активізувати сільську молодь до ініціативної участі в житті власних громад шляхом виховання лідерських навичок, проектного мислення та досвіду впливу на навколишній світ через реалізацію власних проектів.

Голова правління Мережі Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук

Мережа Глобального договору ООН в Україні є офіційним представником глобальної мережі UN Global Compact – ініціативи ООН, яка поєднує ООН та компанії по всьому світу, виступає транслятором Цілей Сталого Розвитку, є діалоговою платформою бізнесу, інвесторів, громадянського суспільства, трудових організації, органів місцевого самоврядування та уряду.

Фото: Глобальний догорів ООН, Соціальне партнерство ДТЕК , unsplash.com/jenn evelyn-ann

Поширити новину: