Росія заробила €93 млрд від викопного палива протягом перших 100 днів вторгнення

13.06.2022

Росія заробила €93 млрд від експорту викопного палива в перші 100 днів повномасштабної війни, незважаючи на падіння обсягів імпорту в травні. ЄС імпортував 61 % цього обсягу на приблизно €57 млрд, згідно з детальним відстеженням експорту російської нафти, газу та вугілля. Про це повідомляє Екодія з посиланням на Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

«Дохід від експорту викопного палива забезпечує 40 % доходу від федерального бюджету агресора. Нещодавно міністр фінансів Росії похвалився тим, що, незважаючи на зменшення обсягів, прибуток країни від експорту викопного палива в цьому році значно збільшиться через високі ціни, а частина збільшення доходу буде використана для фінансування “спецоперації” в Україні. Екодія від початку вторгнення працює над тим, щоби міжнародний бізнес та уряди припинили купувати вуглеводні з росії. Реакція бізнесу різна, але всі вони розуміють, що їм необхідно це зробити і краще швидше, ніж пізніше», — стверджує Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО «Екодія».

Обсяги імпорту впали на 15 % порівняно з часом до вторгнення, а ціни за російську нафту впали на 30 % від міжнародних ринкових цін. Зниження попиту коштувало Росії приблизно €200 млн на день у травні. Однак водночас зі збільшенням потреби викопного палива виникло зростання вартості: середні експортні ціни росії були в середньому на 60 % вище, ніж минулого року навіть з урахуванням дисконту міжнародних цін.

Хто купує російські криваві вуглеводні?

Китай наздогнав Німеччину як найбільшого імпортера. Імпорт Китаю був постійним, тоді як Німеччина купувала ситуативно. Найбільшими імпортерами були Китай (€12,6 млрд), Німеччина (€12,1 млрд), Італія (€7,8 млрд), Нідерланди (€7,8 млрд), Туреччина (€6,7 млрд), Польща, (€4,4 млрд), Франція (€4,3 млрд), Південь Корея (€3,4 млрд), Індія (€3,4 млрд), Бельгія (€2,6 млрд).

Індія, Китай, Об’єднані Арабські Емірати та Франція збільшили імпорт. Індія стала значним імпортером російської сирої нафти, купуючи 18 % експорту країни. Значна частка сировини повторно експортується як рафінована нафтова продукція.

Індійські нафтопереробні заводи стали головними імпортерами російської сирої нафти, частка Індії загального сирого експорту в Росії зростала приблизно з 1 % до вторгнення до 18 % у травні. Приблизно половина нафти повторно експортується до інших країн як рафінована продукція, а 20 % експортованих вантажів, що залишилися до Європи та США.

Хто найбільше скоротив споживання?

Польща та Сполучені Штати зробили найбільші вм’ятини в доході Росії, зменшивши імпорт у травні на €30 млн та €20 млн на день відповідно, порівняно з часом до вторгнення. Литва, Фінляндія та Естонія досягли різких скорочень на понад 50 %. Найбільше скорочення відбулося в імпорті газу трубопроводу в Європу, який знизився на 25 %.

Усе більша частка російського експорту викопного палива продається на короткостроковому ринку, часто зі значною знижкою. Такі європейські покупці, як Франція, Бельгія та Нідерланди, найбільше використовують ці знижки. Ці покупки проводяться поза попередніми контрактами, завжди демонструючи активне рішення про покупку.

Що робити надалі в санкційній політиці?

Оскільки російська нафта відправляється на більш віддалені ринки, для транспорту потрібно більше танкерних місткості, ніж будь-коли раніше. Це ключова вразливість: сильні санкції проти танкерів, що транспортують російську сировину, значно обмежують обсяг такого роду переведення експорту Росії.

«Ми радимо припинити постачання російського палива третім сторонам, встановити тарифи на імпорт із Росії, які спонукатимуть покупців, якщо є можливість, не купувати в Росії, й обмежуватимуть ціну, що сплачується російським постачальникам на спотових ринках. Крім того, варто якнайшвидше розробити план заміщення російського викопного палива відновлюваними джерелами енергії та заходами щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження», — зазначає Лаурі Міллівірта, провідний аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

«Математика війни проста: більше чверті федерального бюджету РФ використовується на оборонні програми та фінансують війну в Україні. Водночас третину дохідної частини федерального бюджету становлять експорт вуглеводнів. Бізнеси мають більше важелів для швидкого переорієнтування, ніж уряди. Без сумніву, дії Росії кваліфікуються світовою спільною як військові злочини. Тому співпраця з росією безпосередньо впливатиме на репутацію компанії, її ринкову вартість та відповідність Цілям сталого розвитку», — каже Ольга Євстігнєєва, координаторка екологічних програм Глобального договору ООН в Україні.

«Щоби зупинити війну в Україні, варто покінчити з залежністю від викопного палива у світі. Тому ми підтримуємо ініціативу створення на рівні ООН Договору про нерозповсюдження викопного палива, який має забезпечити впорядкований перехід від викопного палива до чистих відновлюваних джерел енергії, приєднуючись у цьому до закликів 101 лауреата Нобелівської премії та понад 2750 науковців з усього світу. У нас немає часу чекати, на кону життя українців та життя всієї планети, яка потерпає від наслідків глобального потепління, спричиненого використанням викопного палива», — переконаний Олег Савицький, член правління ГО «Екодія».

«Щоби зрозуміти масштаби проблеми, важливо поставити ці €93 млрд в сьогоднішній контекст. Ми знаємо, що росія витрачає щодня до 0,9 мільярдів на війну проти України. Множимо на сто (днів війни) й отримуємо дев’яносто. Це означає, що від моменту повномасштабного вторгнення інші країни через сплату за російську нафту, газ та вугілля покрили у великому обсязі ці воєнні витрати агресора. Тому моє питання до країн-імпортерів російських викопних палив одне: скільки на вашу думку, якщо рахувати в літрах нафти чи метрах кубічних газу, коштує життя дитини?» — каже Анна Акерманн, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».

«Урядам країн Європи та за її межами необхідно подвоїти свої зусилля, щоб повністю ввести в дію санкції та заборонити всі закупівлі, відвантаження та послуги для викопного палива з Росії невідкладно. Необхідно створити план якнайшвидшої заміни російського викопного палива на чисту енергію. Повсюдно і швидко скорочувати споживання нафти, газу і вугілля. Потрібно рятувати життя та допомогти Україні припинити війну, перекривши потоки доходів путіна та почавши радикальну декарбонізацію наших суспільств. Так ми зупинимо диктаторів. Україна й українці мають право розраховувати на таку підтримку. Наше спільне, мирне та енергонезалежне майбутнє вимагає цього», —  впевнена Світлана Романко, докторка юридичних наук, експертка з питань зміни клімату та соціальних трансформацій, організаторка Stand With Ukraine Сampaign.

Поширити новину:
FacebookLinkedInTwitter