Як корупційні ризики впливають на вартість ведення бізнесу, доступ до фінансування та стійкість українських компаній

В умовах повномасштабної війни український бізнес працює у середовищі одночасного тиску: безпекового, фінансового, регуляторного, кадрового та репутаційного. Компанії стикаються зі зниженням попиту, нестачею кадрів, енергетичними ризиками, обмеженим доступом до капіталу та високою невизначеністю. Водночас корупція залишається одним із ключових системних ризиків, який впливає не лише на державне управління, а й на щоденну економічну діяльність компаній.

Для бізнесу корупція – це не абстрактна суспільна проблема. Це фактор, що прямо впливає на вартість ведення діяльності, доступ до фінансування, довіру партнерів, конкурентне середовище та здатність компанії залишатися стійкою.

Дані експертного дослідження «Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів» (1), проведеного Rating Group за підтримки НАЗК, демонструють, що корупція й надалі сприймається як поширене явище. 65% експертів зазначають про суттєву поширеність корупції в Україні, тоді як серед представників бізнесу цей показник є ще вищим — 76%. Водночас 76% експертів назвали корупцію в бізнесі, зокрема у взаємодії підприємницьких структур із чиновниками, серйозною проблемою для України. 

Ці дані показують, що корупція продовжує формувати середовище, у якому бізнес змушений оцінювати не тільки ринкові, а й інституційні ризики. Якщо для держави корупція означає втрату довіри, неефективність управління та слабкість реформ, то для компаній вона означає зростання витрат, нерівні правила гри, затримки, ризик тиску, репутаційні втрати та обмеження доступу до можливостей.

Такий підхід відповідає сучасному міжнародному розумінню бізнес-доброчесності. У практичному посібнику, розробленому у 2026 році Управлінням ООН з наркотиків і злочинності та Глобальним договором ООН “Програма етики та дотримання вимог щодо протидії корупції для бізнесу” (2) наголошується, що корупція підриває справедливі ринки та довіру, необхідну для економічного зростання. Для компаній її наслідками є юридична та фінансова відповідальність, репутаційна шкода, втрачені можливості та зниження мотивації персоналу. Водночас корупція фактично діє як прихований “податок” або незаконна накладна витрата, збільшуючи витрати компаній і зрештою їхніх клієнтів. 

Саме тому антикорупційний комплаєнс сьогодні варто розглядати не як формальну вимогу або вузьку юридичну функцію, а як частину стратегії стійкості бізнесу. Доброчесність стає елементом конкурентної переваги: вона допомагає компанії знижувати ризики, будувати довіру, залучати фінансування, працювати з міжнародними партнерами та бути готовою до вимог європейського ринку.

Корупція як прихована вартість ведення бізнесу

Корупція підвищує вартість ведення бізнесу кількома способами. По-перше, вона створює прямі витрати – неформальні платежі, додаткові “посередницькі” витрати, оплату прискорення процедур або доступу до рішень. По-друге, вона створює непрямі витрати: затримки, адміністративну невизначеність, необхідність додаткового юридичного супроводу, ризик перевірок, втрату часу управлінської команди, складність планування та підвищену вартість капіталу.

Це особливо небезпечно в умовах, коли український бізнес і без того перебуває під сильним фінансовим тиском. За результатами дослідження стану бізнесу в Україні у березні 2026 року (3), індекс активності бізнесу UBI становив лише 32,9 бала зі 100 можливих, що свідчить про перебування бізнесу в зоні негативних очікувань. Перші два місяці 2026 року були складними для більшості підприємств: 63,8% компаній скоротили або повністю призупинили роботу, а середньозважений показник діяльності становив лише 85,9% від рівня аналогічного періоду 2025 року.

У такому контексті корупційний тиск має значно сильніший ефект, ніж у стабільних умовах. Якщо компанія вже працює з обмеженим попитом, зниженим завантаженням виробничих потужностей та нестачею фінансових резервів, будь-які неформальні платежі, штучні затримки або вибіркове застосування правил можуть перетворитися на фактор, що підриває ліквідність. Це особливо важливо з огляду на те, що середня самооцінка фінансової стійкості бізнесу становить 2,4 з 5, а 49,4% респондентів оцінюють свій фінансовий стан як критичний або нестабільний (4).

Отже, корупція для бізнесу стає додатковим фінансовим тягарем, який знижує маржинальність, послаблює здатність інвестувати, збільшує операційні ризики та робить компанії менш стійкими до зовнішніх шоків.

Нерівні правила гри та втрата конкурентності

Одна з найбільш руйнівних властивостей корупції полягає в тому, що вона спотворює конкуренцію. У прозорому ринковому середовищі компанія має перемагати завдяки якості продукту, ефективності управління, інноваціям, сервісу або ціні. У корупційному середовищі конкурентна перевага може формуватися не завдяки якості, а завдяки доступу до неформальних домовленостей, адміністративного впливу або привілейованої інформації.
Для доброчесного бізнесу це створює подвійну проблему. З одного боку, компанія, яка дотримується правил, несе витрати на комплаєнс, прозорі процедури, належне документування, податки та контроль. З іншого боку, вона може програвати тим, хто отримує доступ до контрактів, дозволів, перевірок або рішень через неформальні механізми.

Експертні оцінки підтверджують, що найбільш корупційно вразливими залишаються саме ті сфери, які мають значний вплив на бізнес-середовище. У рейтингу сфер із найвищим рівнем поширеності корупції експерти виокремили митну справу – 4,4 бала з 5, будівництво та інфраструктуру – 4,3, безпеку та оборону – 4,2, управління об’єктами державної власності – 4,1, а також енергетику, земельні відносини та публічні закупівлі – по 4,0 бали (5).

Це означає, що корупційні ризики концентруються саме у сферах, де ухвалюються рішення про доступ до ресурсів, контрактів, інфраструктури, дозволів, активів і державних коштів. Для бізнесу це створює ситуацію, коли передбачуваність правил стає не менш важливою, ніж ринковий попит. Якщо компанія не може бути впевненою, що процедури будуть однаковими для всіх, вона обмежує інвестиції, уникає довгострокових зобов’язань і закладає додаткові ризики у свої рішення.

Добочесність і доступ до фінансування

Доступ до фінансування є одним із ключових факторів відновлення бізнесу. Однак у середовищі високих корупційних ризиків фінансування стає дорожчим і складнішим. Для банків, інвесторів, міжнародних фінансових інституцій та донорів корупційні ризики означають підвищену ймовірність нецільового використання коштів, санкційних ризиків, репутаційних втрат, порушення процедур закупівель або проблем із контрагентами.

Коли бізнес працює в умовах непередбачуваної державної політики та обмеженого доступу до капіталу, якість governance-практик стає для нього способом знизити ризиковість в очах фінансових партнерів. Компанія, яка має прозору структуру власності, зрозумілі процедури закупівель, антикорупційну політику, механізми управління конфліктом інтересів, due diligence контрагентів і канали повідомлення про порушення, виглядає менш ризиковою для кредитора чи інвестора.

Для інвестора доброчесність компанії означає нижчий ризиковий профіль. Наявність антикорупційної програми, прозорої структури власності, процедур due diligence та контрольованих закупівель не гарантує відсутності ризиків, але зменшує невизначеність. А менша невизначеність означає вищу готовність до фінансування, нижчу risk premium і більшу довіру до управлінської спроможності компанії.

Це підтверджується і міжнародними дослідженнями. Огляд U4 / Transparency International щодо зв’язку між бізнес-доброчесністю та комерційним успіхом зазначає, що виявлена корупція може призводити до юридичних санкцій, втрати довіри акціонерів та інвесторів, обмеження доступу до капіталу, репутаційної шкоди та зниження мотивації персоналу. Водночас сильніші практики бізнес-доброчесності пов’язані з меншою кількістю корупційних інцидентів, нижчими комплаєнс-ризиками та нижчими операційними витратами (6).

Для українського бізнесу це має особливе значення в контексті майбутньої відбудови. Значна частина фінансування відновлення буде пов’язана з вимогами прозорості, підзвітності, належного використання коштів, закупівельної доброчесності та перевірки контрагентів. Компанії, які не можуть підтвердити свою доброчесність, ризикують втрачати не лише репутацію, а й доступ до конкретних можливостей.

Практичним прикладом таких наслідків є кейс AtkinsRéalis, колишньої SNC-Lavalin. Після корупційних звинувачень у справі Padma Bridge компанія погодилася на 10-річне відсторонення від участі у проєктах, що фінансуються World Bank Group, яке згодом було скорочене до восьми років завдяки співпраці та посиленню integrity programme. Цей кейс демонструє, що корупційні скандали можуть на роки обмежувати доступ компанії до міжнародно фінансованих проєктів, але також показує, що посилення комплаєнс-системи може бути частиною відновлення довіри (7).

Саме тому антикорупційний комплаєнс поступово переходить із категорії “внутрішньої політики” у категорію ринкової спроможності компанії. Він впливає на due diligence profile компанії іншими словами на те, наскільки вона є зрозумілою, перевіреною і прийнятною для банків, донорів, інвесторів та міжнародних партнерів.

Міжнародні партнери та ланцюги постачання

Корупційні ризики дедалі більше впливають на здатність компаній працювати з міжнародними партнерами. Для іноземних компаній, донорів, інвесторів і великих корпорацій співпраця з українськими партнерами пов’язана не лише з комерційною оцінкою, а й із перевіркою комплаєнс-ризиків. Питання вже не тільки в тому, чи може компанія якісно виконати контракт. Питання також у тому, чи може вона довести, що працює прозоро, не створює санкційних, корупційних або репутаційних ризиків і здатна контролювати своїх постачальників.

Для компаній, інтегрованих у міжнародні ланцюги постачання, антикорупційний комплаєнс стає частиною доступу до ринку. Партнери можуть вимагати підтвердження політик, процедур, перевірки кінцевих бенефіціарів, структури власності, наявності конфлікту інтересів, історії судових або репутаційних ризиків. Відсутність таких процедур може не обов’язково означати порушення, але для міжнародного партнера вона створює невизначеність. А невизначеність у комплаєнсі часто означає відмову від співпраці або додаткові умови.

У цьому контексті важливо, що підхід transformational governance, представлений у посібнику “Програма етики та дотримання вимог щодо протидії корупції для бізнесу”(2), який ми згадували вище, розглядає антикорупційні програми як частину цілісної стратегії корпоративного управління та сталості. Компанії мають діяти не лише відповідно до закону, а й відповідно до того, що є правильним; антикорупційна етика і комплаєнс мають бути інтегровані в ширшу систему governance та sustainability.

Це означає, що для міжнародної співпраці недостатньо мати формальну політику “на папері”. Потрібні практичні механізми: регулярна оцінка ризиків, навчання персоналу, документування рішень, прозорі закупівлі, перевірка партнерів, внутрішні канали повідомлення, реагування на порушення та участь керівництва у підтримці культури доброчесності.

Довіра до компанії як економічний ресурс

У сучасному бізнес-середовищі довіра стає економічним ресурсом. Вона впливає на здатність компанії залучати фінансування, утримувати клієнтів, працювати з міжнародними партнерами, брати участь у тендерах, наймати персонал і будувати довгострокові відносини. Корупція, навпаки, руйнує цю довіру.

Репутаційна шкода від корупційних ризиків може бути не менш небезпечною, ніж юридичні наслідки. Навіть підозра в непрозорості, зв’язках із політичним впливом, неетичних закупівлях або сумнівних контрагентах може обмежити можливості компанії. Це особливо актуально для компаній, які працюють у секторах із підвищеною увагою міжнародних партнерів: інфраструктура, енергетика, будівництво, оборона, публічні закупівлі, відновлення та управління державними активами.

Доброчесність більше не розглядається як окреме питання. Вона тісно пов’язана з прозорим управлінням, відповідальним використанням технологій, правами людини, інклюзією, екологічною відповідальністю та ширшим порядком денним сталості (2).

Для українських компаній це означає, що антикорупційний комплаєнс має бути частиною governance-профілю компанії. Якщо компанія демонструє прозорість, підзвітність, зрозумілу систему ухвалення рішень і здатність управляти ризиками, вона створює довіру. А довіра перетворюється на практичні переваги: нижчі транзакційні витрати, простіший доступ до партнерств, більшу готовність інвесторів до співпраці та сильнішу позицію у переговорах.

Вразливість до тиску та непрозорих домовленостей

Корупція робить бізнес вразливим. Компанія, яка погоджується працювати через неформальні домовленості, фактично втрачає частину своєї автономії. Вона стає залежною від посередників, посадових осіб, неофіційних каналів впливу або “домовленостей”, які не можуть бути захищені правовими механізмами.

Ця вразливість проявляється у кількох формах. По-перше, бізнес може бути втягнутий у повторювані неформальні платежі, оскільки один прецедент створює очікування майбутньої “співпраці”. По-друге, компанія стає менш здатною захищати себе у випадку тиску, оскільки сама має ризиковану історію взаємодії. По-третє, непрозорі домовленості створюють внутрішні ризики: працівники можуть почати сприймати порушення як прийнятну частину бізнес-процесу.

Практичний вимір антикорупційного комплаєнсу полягає в тому, щоб зменшити цю вразливість. Запобігання корупції вимагає глибокого розуміння конкретних ризиків, з якими стикається компанія, а дизайн антикорупційної програми має базуватися на ретельній і регулярній оцінці ризиків. Така оцінка дозволяє виявити вразливі процеси, визначити пріоритетні заходи реагування та інтегрувати антикорупційний комплаєнс у загальну систему управління компанією (2).

Для українського бізнесу це може означати дуже практичні речі: документування контактів із посадовими особами, прозорі правила подарунків і гостинності, перевірку контрагентів, розмежування повноважень, внутрішній контроль закупівель, механізми повідомлення про тиск або неправомірні вимоги, навчання працівників і чітку позицію керівництва щодо неприпустимості корупційних практик.

Роль лідерства та корпоративної культури

Антикорупційна система не працює ефективно, якщо вона існує лише як набір документів. Її реальна сила залежить від корпоративної культури та поведінки керівництва. Якщо керівники декларують нульову толерантність до корупції, але водночас винагороджують працівників лише за фінансовий результат без урахування способу його досягнення, компанія створює внутрішній конфлікт сигналів.

Розробники посібника “Програма етики та дотримання вимог щодо протидії корупції для бізнесу”(2) зміщують акцент від класичного “tone from the top” до ширшого поняття ethical leadership. Це означає, що керівництво має не лише формально підтримувати комплаєнс, а й демонструвати етичну поведінку, брати відповідальність за культуру доброчесності, забезпечувати ресурси для антикорупційної програми та робити її частиною управлінських рішень.
Для українських компаній це особливо важливо, оскільки в умовах війни та кризи багато рішень ухвалюються швидко, під тиском обставин і з високим рівнем невизначеності. Саме в такі періоди культура доброчесності проходить справжню перевірку. Якщо працівники бачать, що керівництво готове відмовитися від сумнівної можливості заради довгострокової репутації, це формує сильніший внутрішній стандарт поведінки, ніж будь-яка формальна політика.

Як бізнес може впливати на ширше антикорупційне середовище

Бізнес не є пасивною стороною у формуванні антикорупційного середовища. Він може впливати на ситуацію через власні стандарти, ринкову поведінку, колективні дії та публічно-приватний діалог.

По-перше, компанії можуть змінювати практики всередині власних організацій: впроваджувати кодекси етики, антикорупційні політики, процедури управління конфліктом інтересів, due diligence контрагентів, прозорі закупівлі, внутрішні канали повідомлення та регулярне навчання. Це створює внутрішню стійкість і зменшує простір для корупційних рішень.

По-друге, компанії можуть впливати на партнерів і ланцюги постачання. Якщо великий бізнес, донори, банки або міжнародні партнери вимагають прозорих процедур від постачальників, це поступово підвищує стандарти всього ринку.

По-третє, бізнес може діяти колективно. Український досвід Anti-Corruption Collective Action показує, що колективні дії можуть залучати бізнес до культури нетерпимості до корупції, сприяти діалогу між бізнесом, державою та громадськістю, покращувати інвестиційний клімат і залучати стратегічних партнерів до конкретних дій.

Колективні антикорупційні дії є важливим елементом transformational governance (2). Вони виникають тоді, коли приватний сектор, публічний сектор, громадянське суспільство, академічна спільнота та молодь спільно розробляють рішення для сталого запобігання та протидії корупції. Такий підхід піднімає антикорупційний комплаєнс із рівня контрольної функції до рівня стратегічної спроможності, яка підтримує стале ведення бізнесу та зміцнює інституційну довіру.

По-четверте, бізнес може підтримувати цифровізацію та автоматизацію процедур. Експерти визначають автоматизацію державних послуг і регулювання діяльності бізнесу одним із найефективніших напрямів антикорупційної політики для зменшення рівня корупції. Серед інших пріоритетів – невідворотність відповідальності за корупцію, реформування правосуддя, формування культури доброчесності та забезпечення незалежності антикорупційних інституцій.

Чому бізнесу потрібне навчання з Governance та антикорупції

Для багатьох компаній виклик полягає не лише у визнанні важливості доброчесності, а в розумінні, як впровадити її у щоденні бізнес-процеси. Антикорупційна політика не має залишатися формальним документом. Вона має працювати через оцінку ризиків, внутрішні процедури, due diligence контрагентів, прозорі закупівлі, канали повідомлення про порушення та відповідальне лідерство.

Розуміючи важливість практичного навчання для бізнесу, Глобальний договір ООН в Україні розробляє та впроваджує освітні інструменти, які допомагають компаніям переходити від загальної декларації доброчесності до конкретних управлінських рішень. Важливо, що такі продукти створюються не ізольовано, а через залучення експертів із різних сфер, представників державних органів, бізнесу, професійних спільнот і громадського сектору.

Одним із таких інструментів є відеокурс з антикорупції. Цей продукт став результатом реалізації колективної антикорупційної ініціативи, до якої було залучено близько 50 експертів із різних сфер. У його створенні також взяли участь Міністерство цифрової трансформації України, Дія.Бізнес, Дія.Цифрова освіта та НАЗК. Курс доступний на низці платформ, зокрема Дія.Бізнес, Дія.Цифрова освіта, MEGOGO, Громадянська антикорупційна платформа, а також впроваджується компаніями у внутрішнє навчання працівників.

Зараз колективні антикорупційні дії Глобального договору ООН в Україні зосереджені на створенні нового продукту для бізнесу – навчального курсу з Governance у межах ESG 360° School. Курс наразі перебуває на етапі розробки і має допомогти компаніям краще зрозуміти, як належне врядування, антикорупційний комплаєнс, управління ризиками, прозорість, підзвітність і робота з контрагентами пов’язані зі стійкістю бізнесу, доступом до фінансування, довірою партнерів і готовністю до участі у прозорій відбудові України. Після завершення курс буде доступний для безкоштовного проходження на платформі ESG 360°.

Цінність цих продуктів для бізнесу полягає не лише в передачі знань, а й у формуванні розуміння, що антикорупційний комплаєнс – це частина конкурентоспроможності, доступу до фінансування, довіри партнерів і готовності бізнесу до участі у прозорій відбудові України.

Доброчесність як конкурентна перевага для українського бізнесу

У підсумку доброчесність бізнесу має розглядатися не як витрата, а як інвестиція у стійкість. Компанія, яка впроваджує антикорупційний комплаєнс, отримує не лише юридичний захист. Вона отримує кращу здатність працювати в умовах невизначеності, доводити свою надійність партнерам, залучати фінансування, брати участь у складних проєктах і захищати себе від тиску.

Для українського бізнесу це особливо важливо з кількох причин. По-перше, війна збільшила залежність компаній від зовнішнього фінансування, партнерств, державних програм і міжнародної підтримки. По-друге, майбутня відбудова України буде супроводжуватися підвищеною увагою до прозорості використання коштів. По-третє, євроінтеграція поступово наближатиме українські компанії до більш жорстких стандартів звітності, корпоративного управління, сталості та відповідального ведення бізнесу.

(1) Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів. Результати експертного опитування від Rating Group, НАЗК, ОБСЄ- https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/19/11/191106999cc597d254383b00266e3aeedf3a82ca945072c4a49d17862e446af81545261.pdf 

(2) UNODC and UN Global Compact  “AN ANTI- CORRUPTION ETHICS AND COMPLIANCE PROGRAMME FOR BUSINESS: A PRACTICAL GUIDE” – https://businessintegrity.unodc.org/bip/uploads/documents/resources/An_Anti-Corruption_Ethics_and_Compliance_Programme_for_Business-_A_Practical_Guide.pdf

(3) Результати дослідження стану бізнесу в Україні у березні 2026 року. Опитування проводилось у період з 03.03.2026 – 24.03.2026. Усього опитано 514 респондентів – власників та керівників ММСБ. – https://business.diia.gov.ua/analytics/research/rezultaty-doslidzhennia-stanu-biznesu-v-ukraini-u-berezni-2026-roku 

(4) Результати дослідження стану бізнесу в Україні у березні 2026 року. Опитування проводилось у період з 03.03.2026 – 24.03.2026. Усього опитано 514 респондентів – власників та керівників ММСБ. – https://business.diia.gov.ua/analytics/research/rezultaty-doslidzhennia-stanu-biznesu-v-ukraini-u-berezni-2026-roku

 (5) Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів. Результати експертного опитування від Rating Group, НАЗК, ОБСЄ- https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/19/11/191106999cc597d254383b00266e3aeedf3a82ca945072c4a49d17862e446af81545261.pdf 

(6) The relationship between business integrity and commercial success- https://knowledgehub.transparency.org/helpdesk/the-relationship-between-business-integrity-and-commercial-success-1 

(7) Partnerships for Anticorruption Global Forum 2025, International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank – https://documents1.worldbank.org/curated/en/099626111102541840/pdf/IDU-2167ccf5-3a51-4522-9996-02f96b3f0f5f.pdf

Поширити новину: