ГД ООН в Україні провів Форум з інформаційних воєн та операцій

06.06.2022

6 червня Глобальний договір ООН в Україні в партнерстві зі Starlight Media провів Форум з інформаційних воєн та операцій. У ньому взяли участь представники українських медіагруп, лідери громадського, державного та бізнес-секторів України і ЄС.

Відкрила захід Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні:

«Глобальний договір ООН в Україні вперше з початку повномасштабної війни виходить в інформаційний простір, щоби розпочати діалог про майбутнє — про відновлення України. Міжнародна спільнота готова допомагати Україні відновитися. Проте донори не будуть надавати нам кошти, якщо не розумітимуть, на що і як саме їх буде витрачено. Сьогодні ми впевнені, що хочемо стати частиною Європейського Союзу. А для цього необхідно виконати велику домашню роботу — побудувати довіру до себе. Це можна зробити, якщо ми розуміємо, як працює західний світ, і розмовляємо з ним однією мовою звітності бізнесів».

Запрошеною гостею заходу була Ольга Руднєва, директорка Фонду Олени Пінчук та координаторка Help Ukraine.center. Зараз Ольга перебуває в Польщі й допомагає Україні у війні як волонтерка. Вона працює в логістичному хабі, звідки доправляють медичну та гуманітарну допомогу українським військовим. Ольга, як і більшість українців, не вірила в можливість повномасштабної війни, але була до неї готовою:

«Коли я кажу, що була готовою, я маю на увазі не тривожну валізу. Я знала, що в мене буде моє місце в цій війні і я не загублюся в ній. Знайти своє місце у війні і знати, що я роблю для перемоги, важливо не лише індивіду, але й компанії. Якщо ви не розумієте, що ви робите і як долучається до боротьби, ви швидко вигораєте».

Також під час Форуму виступила операційна директорка ГД ООН в Україні Аліна Коновальченко. Від імені організації Аліна подякувала компаніям, які пішли з ринку Росії, а також запросила всіх охочих підписати Меморандум про колективні дії проти корупції, щоб підвищувати прозорість бізнесу.

На Форумі відбувся високорівневий діалог про український досвід протидії інформаційним спецопераціям на національному та міжнародному рівні. Лідери з різних сфер управління обговорили перші висновки протидії російській пропаганді в умовах повномасштабної війни та нові виклики в прозорій оцінці ESG та принципах бізнес-управління, що забезпечать умови для залучення іноземних інвестицій та відновленні України.


Боротьба з дезінформацією та інформаційна безпека країни: єдність українського інформаційного фронту

У День журналіста перша панель заходу була присвячена ролі медіа і правдивому висвітленні інформації під час війни. Усі учасники розмови беруть участь у новинному марафоні «Єдині новини», який об’єднав українські телеканали заради надання об’єктивної інформації про війну та захисту інформаційної безпеки країни.

На думку Олени Фроляк, шеф-редакторки та ведучої «Факти ICTV», Амбасадорки екологічного напряму діяльності ГД ООН в Україні, є три напрями, за якими мала й має працювати українська медіасфера для ефективної протидії російській пропаганді. По-перше, вчасна оцінка потужності російської пропаганди, яку країна-агресорка веде не з 2014 року, а значно довше.

«Нам варто було уважніше ставитися до того, що йшло з каналів телевізора нашого “сусіда”. Я вважаю, що недооцінили роль пропаганди навіть її апологети – ті, хто її наполегливо розробляв, і ті, хто її творив», — констатувала Олена Фроляк.

По-друге, позицію України в інформаційній війні могло б посилити більш потужне мовлення іноземними мовами на міжнародну авдиторію. Третє — озвучення правдивої інформації.

«Правда — це найкращий борець із ворожою пропагандою», — переконана журналістка.

Крім того Амбасадорка ГД ООН в Україні вважає, що освітній подготовці журналістів має бути приділено максимум уваги, бо лише якісна журналістика може протидіяти ворогу в інформаційній війні.

Наталя Островська, ведуча каналу “1+1”, зауважила активізацію російської пропаганди в закордонних медіа, яка відбувається останні два тижні й несе повідомлення про поступки, які Україна, на думку Росії, має робити в цій війні.

«Росія сподівається, що світ втомиться від війни і їхні ворожі Україні наративи почнуть діяти», — стверджує Наталя.

Україна, зі свого боку, має подавати об’єктивні й перевірені новини, навіть якщо для цього треба робити поступки оперативності.

Ведуча телеканалу «Україна 24» Олена Цинтила зізналася, що для неї в роботі над новинним марафоном було найважливішим — не стати людиною, яка доносить неправдиві новини. Адже це підриває довіру й до журналістики, і до української держави загалом. Донести правду до людей — ось мета, навколо якої об’єдналися журналісти.

«Зараз люди, у тому числі — наші захисники, слухають новини по радіо й дивляться їх в Дії. Зараз не час ділити авдиторії. Неважливо, де ти працюєш. Важливо, для кого ти працюєш», — переконана Олена.

Олексій Фадєєв, ведучий телеканалу Інтер, вважає, що глядачі телеканалів сьогодні потребують не тільки викладу фактів, але й емоцій, історій життя реальних людей. На цьому журналіст і робить наголос, висвітлюючи новини.

Хоч багато людей втомилися від війни, про неї не можна забувати. Тому одним із викликів журналістів сьогодні є утримання уваги глядачів. У цьому переконана Наталя Яструбенко, шеф-редакторка каналу «Рада». Також, за словами Наталі, мовники телемарафону мають навчитися говорити про наші втрати, поранення військових тощо. Це дуже складна й болюча тема, але такою є наша реальність, і журналісти мусять правильно про неї розповідати своїм глядачам.

Модерувала розмову журналістів Оксана Гутцайт, ведуча Факти ICTV, яка також була ведучою всього Форуму з інформаційних воєн та операцій.


Вплив оцінки ESG на відбудову економіки України

Переосмислення критеріїв ESG, перегляд вимог до звітності бізнесів і перевірка джерел первинної інформації — ось необхідні кроки для постановки дійсно значущих корпоративних цілей, які сприяють зеленому переходу й цифровізації. Війна Росії проти України, на перший погляд, не стосується сфери сталого розвитку. Проте, через інтеграцію глобальних ринків та економік, а особливо через зв’язок російського нафтогазового сектору зі світовими енергетичними потребами, війна мала й матиме наслідки для ESG.

Соломія Петрина працює в EBRD, найбільшому інвесторі в Україні. Упродовж 30 років компанія фінансує проєкти, які проходять оцінювання з огляду впливу на довкілля та соціальну сферу. EBRD має спеціальні політики щодо довкілля та соціальні політики, які визначають і правила для парнетів EBRD, і для самої інвестиційної компанії. Після оцінювання клієнта EBRD обговорює з ним екологічний та соціальний план дій, а саме — що можна зробити, якщо певна складова проєкту клієнта не досягає стандартів EBRD. Соломія зазначає, що зараз через війну Україна перебуває в безпрецедентній ситуації, тому команда EBRD взаємодіє з українськими клієнтами для пошуку розумних і практичних рішень для них.

Рід Стедман, директор та керівник відділу ESG в S&P Dow Jones Indices, розповів, що наразі принципи ESG відіграють дві ролі для України. По-перше, дають стандарти для роботи з міжнародними компаніями. По-друге, створюють довіру міжнародного бізнесу до українського. Є багато стандартів для ведення звітності, але всі вони включають дотримання прав людини. S&P Dow Jones Indices також просить компанії дуже чітко пояснити, як вони стежать за дотриманням прав людини. Рід Стедман зазначає:

«Окрім щорічних звітів, ми моніторимо діяльність компаній на щоденній основі. Наприклад, якщо компанія не дотримується санкцій щодо співпраці з Росією, це буде мати вплив на довгострокову оцінку компанії».

Для звітності бізнеси можуть використовувати такі стандарти, як Global Reporting Initiative (GRI), Task Force on Climate-related Financial Disclosures (TCFD) та Corporate Sustainability Assessment (CSA), завдяки яким бізнес можна прокомунікувати, що має хорошу кібербезпеку, не займається хабарництвом тощо.

Валерія Мельничук, віцепрезидентка в Highgate та співзасновниця Boycott Russia, стверджує, що сьогодні загальний дискурс ESG-принципів куди досконаліший, ніж кілька років тому. Якщо раніше ESG-політики були опцією, то тепер їх обов’язково мати всім бізнесам, які хотіли б залучати інвестиції в майбутньому. Однак важливою є не лише звітність ESG, а й комплексна стратегія ESG та її впровадження як частина ширшого наративу компанії. Інвестори люблять натхненні історії. Тому компанії повинні використовувати свою політику ESG, загальну стратегію та активні комунікації для створення цих історій.

Сфера ESG лише зараз оцінює наслідки російської агресії. Багато хто неправильно прорахував ризики, які несе Росія. Багато публічних компаній, що працюють в Росії, суттєво втратили свою вартість. Продовження бізнесу з Росією несе ризики ESG, репутаційні ризики, а також — ризики прибутку.

«Закрити бізнес в Росії та переоцінити ризики в інших авторитарних державах – це мудре бізнес-рішення», – підсумовує Валерія.

Модерував панель Олексій Рябчин, радник генерального директора з низьковуглецевого бізнесу в Нафтогаз.


Перебудова України: підзвітність бізнесу, чесність і прозорість як обов’язкові передумови інвестицій

Прозорість бізнесу відіграє надзвичайно важливу роль у сталій розбудові країни. Так само важливим сьогодні є місце українських компаній у війні проти Росії. Війна змінила чимало в підходах до роботи бізнесу. Маріанна Розумна, директорка департаменту комплаєнс та юридичного супроводу Датагруп, стверджує, що в основі комплаєнту лежить етичність бізнесу. Сьогодні кожен бізнес докладає максимум зусиль для допомоги економіці та країні загалом. Для Датагруп корпоративна відповідальність полягає в чесній сплати податків, а соціальна — у піклуванні про співробітників.

«Наша перша ланка в підході до прозорості — це прозорість наших цінностей. Лише після цього приходить розуміння, як рухатися далі», — зазначає Маріанна.

Українська економіка зазнала великих втрат. Щодня країна втрачає мільярди гривень. Щоби наздогнати довоєнний рівень розвитку, нам потрібно буде 5 років. Сергій Деркач, керівник НАЗК, визнає, що через складність функціонування бізнесу в теперішніх умовах комплаєнс відходить на другий план, поступаючись потребою виживання компаній. Зараз НАЗК працює, з одного боку, над корупційними ризиками на рівні держави з фокусом на плані відновлення України, а з іншого — над ризиками для бізнесу, де важливу роль відведено роботі комплаєнс-офіцерів.

Україна повинна мати лідерську роль у всіх програмах відновлення, які стосуватимуться відбудови країни. У цьому переконаний Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine. На його думку, є два принципи, які забезпечать ефективне втілення будь-якої програми відновлення України. По-перше, це колаборація, тобто залучення громад різного рівня та місцевого рівня в ініціативах інвесторів. По-друге, це прозорість. Станом на 24 лютого Україна була дуже відкритою країною, але через війну більшість даних було приховано. Частину з них сьогодні, на думку Андрія, можна вже оприлюднювати. Крім того, рішення, які приймає держава щодо відновлення, також мають бути відкритими і прозорими.

Модерувала розмову Дар’я Рубан, координаторка програми Anti-Corruption Collective Action Глобального договору ООН в Україні.


Ми вдячні за допомогу в організації події Starlight Media, українській медіагрупі та члену Глобального договору ООН, що має 8-річну експертизу протидії російській дезінформації та наразі долучена до творення марафону «Єдині Новини».

Переглянути запис трансляції заходу ви можете ТУТ.

Поширити новину:
FacebookLinkedInTwitter