Установки зберігання енергії в енергосистемі України. Стан та перспективи розвитку

22 лютого 2024 року Глобальний договір ООН в Україні cпільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative провели онлайн-дискусію «Установки зберігання енергії в енергосистемі України. Стан та перспективи розвитку».

Метою заходу було об’єднання представників державних та приватних компаній – передових гравців на ринку систем накопичення енергії (СНЕ) та оператора системи передачі НЕК «Укренерго» задля формування спільного бачення перспектив розвитку установок зі зберігання енергії в Україні.

До онлайн-заходу долучились такі спікери:

• Максим Зорін, радник голови правління НЕК «Укренерго»;
• Євген Дідіченко, співвласник Групи компаній KNESS;
• Вадим Уткін, керівник напрямку УЗЕ, ДТЕК;
• Олександр Домбровський, заступник Голови правління МХП, президент МХП Еко Енерджи;
• Олекса Коненко, керівник департаменту відновлюваної енергетики, Концерн Галнафтогаз;
• Олександр Альохін, старший менеджер з продукту, Huawei Ukraine;
• Віталій Радченко, керуючий партнер міжнародної юридичної фірми CMS в Україні;
• Віталій Николаєнко, керуючий партнер, Voltage Group;
• Ярослав Пак, заступник директора департаменту з реалізації інноваційних проєктів, та Павло Торжевський, заступник директора департаменту з ремонтів, Укргідроенерго

До заходу долучилось понад 400 слухачів.

Спікери підіймали теми проблем розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, діалогу держави та бізнесу, заплановані проєкти та ризики, повʼязані з їх реалізацією, юридичні аспекти розвитку СНЕ в Україні.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ

НЕК «УКРЕНЕРГО»

Максим Зорін, радник Голови правління НЕК «Укренерго», під час заходу наголосив на актуальності та своєчасності теми розвитку УЗЕ в українській енергосистемі. Оператор системи передачі у Звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електроенергію та забезпечення необхідного резерву оцінює, що на 10-річну перспективу українська енергосистема потребуватиме 800 МВт СНЕ, орієнтовна потреба в інвестиціях – $0,7 млрд. За словами Максима Зоріна, протягом останніх двох років, спостерігається тенденція щодо зацікавленості приватних інвесторів в energy storages.

В «Укренерго» акцентували увагу на потребу у розподіленому розміщенні установок зі зберігання енергії по всій території України, з урахуванням оптимальних витрат на розвиток електромереж, потреб регіонального характеру щодо надійної експлуатації енергетичної інфраструктури.

Як ризики для інвестиційної привабливості проєктів такого типу Зорін визначив затримки зі здійсненням платежів за балансуючу енергію. За його словами, вчасність платежів є важливим аспектом для надання балансуючої енергії УЗЕ в першу чергу для забезпечення надання аРВЧ, оскільки в європейській моделі із єдиною платформою для активації балансуючої енергії аРВЧ (PICASSO) суттєвий обсяг прибутку для оператора УЗЕ йде саме від ціни наданих обсягів балансуючої енергії. В «Укренерго» очікують на якнайскоріше вирішення проблем заборгованості на балансуючому ринку після прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Водночас, в ОСП оцінюють чинну ситуацію на ринку допоміжних послуг як привабливу для установок зі зберігання енергії, додаючи, що заборгованість перед учасниками на цьому сегменті відсутня.

KNESS

В KNESS відзначили стримуючий фактор для розвитку УЗЕ в Україні: банківські установи неохоче розглядають фінансування таких проєктів, оскільки їх бізнес-модель є незнайомою та недостатньо прогнозованою. Шляхом вирішення цієї проблеми може стати запровадження довгострокових аукціонів на РДП, більше ніж на 1 рік та дотримання Регулятором чинної Методики щодо встановлення граничних цін на допоміжні послуги, які знаходяться на рівні 2022 року. Наразі гранична ціна на послугу є майже вдвічі нижчою, ніж би мала бути згідно з Методикою. Також, за словами Євгена Дідіченка, необхідно активізувати ринок резервів заміщення.

«У сегментах балансуючого ринку та ринку “на добу наперед”, на нашу думку, ціновий арбітраж поки самостійно не забезпечує окупність проєктів УЗЕ. Для виведення гнучкості УЗЕ на ці ринки мають бути скасовані прайс-кепи та запроваджені відʼємні ціни, як це прийнято в більшості країн ЄС», – наголосив Дідіченко.

Як важливу проблему на ринку в KNESS визначили приєднання ВДЕ та УЗЕ до електромереж, без урахування режимів роботи відповідних об’єктів.

Група компаній KNESS наразі працює з бізнес-моделлю, орієнтованою на ринок допоміжних послуг. Група  2023 року отримала першу ліцензію на провадження господарської діяльності зі зберігання енергії. Компанія розробила, спроєктувала та виготовила власне технологічне рішення УЗЕ. Наразі KNESS реалізує пілотний проєкт власних інвестицій в УЗЕ з сертифікованою потужністю 12 МВт послуги РПЧ. Планується, що перший тестовий мегават буде виведений на РДП вже навесні 2024 року. В поточному девелопменті Групи ще є 7 проєктів загальною приєднаною потужністю близько 200 МВт.

МХП

Олександр Домбровський, президент МХП Еко Енерджи, визначає системи накопичення енергії як ключовий елемент, який потрібно розвивати в контексті зеленого переходу та створення децентралізованих систем. МХП як велика компанія прагне досягти власної енергетичної незалежності та вуглецевої нейтральності. З точки зору енергетичної безпеки країни, особливо в чинних умовах, системи накопичення стають обов’язковим елементом, переконані в МХП. Тому має бути система мотивації від держави для розвитку energy storage.

Заступник Голови правління МХП наголосив на необхідності прогнозованих та стабільних правил гри на ринку електричної енергії, що є вирішальним фактором, в тому числі для залучення інвестицій.

«Якщо держава сформулює правильні правила гри, тоді інвестори прийдуть, а тоді ми будемо надавати і первинні, і вторинні послуги, і все буде швидко розвиватись. Якщо ці правила не будуть сформовані, то жодний внутрішній чи зовнішній інвестор не буде вкладатися ні в РПЧ, ні в РВЧ», – вказав Домбровський.

За словами Домбровського, МХП наразі опрацьовує оптимальні алгоритми залучення систем накопичення енергії разом із сонячними електростанціями на виробничих об’єктах.

«Ми поставили собі завдання на 2024 рік – інсталювати щонайменше 20 МВТ СНЕ в рамках нашого великого індустріального кластеру. На сьогодні вже у нас працює 9 систем сонячної генерації різного розміру, частина з них працює з різними СНЕ», – вказав Домбровський.

ГАЛНАФТОГАЗ

Олекса Коненко, керівник департаменту відновлюваної енергетики концерну Галнафтогаз, під час свого виступу акцентував на тому, що окупність СНЕ наразі є низькою. За його словами, балансуючий ринок наразі є зовсім нецікавим для потенційних інвесторів, а ринок допоміжних послуг є дуже вузьким. Також вимоги ринку допоміжних послуг (РДП) прописані для всіх типів систем однаково, хоча УЗЕ технологічно можуть і будуть надавати послугу в разу оперативніше і якісніше, аніж учасники із застарілими в технічному сенсі потужностями. В результаті цього в перспективі впровадження сучасних технологій на РДП може бути нерентабельним. Задля залучення додаткового фінансування необхідно впровадити механізм покриття страхування від військових ризиків.

Концерн Галнафтогаз наразі активно проводить проєктування установки зі зберігання енергії 20 МВт, залучено компанію Iknet.

«Коли ми починали проєктування, ми не очікували скільки насправді технічних проблем і неготовностей у нашому Кодексі системи передачі та деяких нормативних документів», – вказав Олекса Коненко, додавши, що все ж наприкінці року компанія планує ввести установку в експлуатацію.

ДТЕК

Вадим Уткін, керівник напряму УЗЕ в енергохолдингу ДТЕК, під час свого виступу наголосив на тому, що рішення Енергорегулятора (Постанова від 30.12.2022  № 1958 Про внесення зміни до Методики формування цін на допоміжні послуги), яке фіксує граничні ціни на допоміжні послуги до кінця воєнного стану, є шкідливим для розвитку СНЕ. За його словами, вирішальним фактором для розвитку energy storage в Україні є саме ринкова привабливість з точки зору ціноутворення.

УКРГІДРОЕНЕРГО

Державна гідрогенеруюча компанія «Укргідроенерго» наразі працює над проєктом 197 МВт систем накопичення на вибраних майданчиках ГЕС Дніпровського каскаду, з додатковими 35,9 МВт СЕС. За словами Ярослава Пака, впровадження УЗЕ забезпечить покращення інтеграцію ВДЕ в українську енергосистему. Планується, що системи накопичення будуть використовуватись для РВЧ, а СЕС – для заряджання акумуляторів. Термін завершення будівництва заплановано на 2026 рік.

HUAWEI UKRAINE

Олександр Альохін, старший менеджер з продукту у Huawei Ukraine, під час свого виступу зазначив, що компанія пропонує установки зі зберігання від 200 кВт до 2 МВт, а 2025 року пропонується презентація рішення на 4,5 МВт. За словами Альохіна, є щонайменше 6 бізнес-моделей використання СНЕ: максимальне самоспоживання, підтримка мережі, TOU (час використання), мікромережі, допоміжні послуги, обмеження піків.

Грамотне комбінування кожного із сценаріїв використання СНЕ може забезпечити кращий термін окупності, наголошує Альохін.

CMS В УКРАЇНІ

Керуючий партнер міжнародної юридичної фірми CMS в Україні Віталій Радченко під час свого виступу зазначив, що Закон України №2046 від 15 лютого 2022 р. “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвику установок зберігання енергії “повністю відповідає Директиві 2019/944. За словами Радченка, Україна має високий потенціал ємності ринку та законодавче підґрунтя для розвитку, але вирішальним фактором лишається опція фінансування проєктів.

VOLTAGE GROUP

Керуючий партнер Voltage Group Віталій Николаєнко вказав на пріоритетності верховенства права та прозорого регуляторного середовища для залучення інвестицій у нові проєкти. Николаєнко визначив такі критерії, якими користуються потенційні інвестори для проєктів УЗЕ: фінансові показники (IRR, NPV, термін окупності тощо), глобальні тренди розвитку ВДЕ та систем накопичення, конкурентне поле, залученість людських ресурсів, стимулювання виробництва електроенергії без викидів СО2. Також акцентував увагу на важливості  розуміння, як інвестор повертатиме вкладені кошти, а PPA з розумним строком якраз і є цим документом. За переконанням Николаєнка, розвиток ринку електроенергії в Україні з новою «зеленою» генерацією можливий лише з інтеграцією УЗЕ в обʼєднану енергосистему.

ПЕРЕШКОДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час онлайн-дискусії учасники визначили основні першочергові проблеми для розвитку ринку зберігання енергії в Україні. Вони стосуються військових ризиків, регуляторних перешкод, загроз нарощування заборгованості на окремих ринкових сегментах та ціноутворення.

Здебільшого компанії визначають за бізнес-модель роботу на ринку допоміжних послуг, водночас, великі індустріальні холдингу, зокрема, МХП, впроваджують УЗЕ як елемент посилення власної енергетичної незалежності. Між учасниками ринку та оператором системи передачі є неузгодженість щодо розрахунку бізнес-моделі та термінів окупності для установок зі зберігання енергії.

Стейкхолдери ринку систем зберігання енергії в Україні виокремлюють такі проблеми та перешкоди для розвитку УЗЕ:

• накопичення заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, відставання від оплат за балансуючу енергію;
• недостатній рівень граничних цін на ринку допоміжних послуг та на балансуючому ринку, що не забезпечує достатню окупність установок зі зберігання енергії;
• відсутність прогнозованих правил гри на українському ринку, що не дозволяє повноцінно прорахувати бізнес-модель та вигоди від проєкту;

• воєнні ризики та аспекти, пов’язані зі страхуванням;
• технічні перешкоди для підключення систем зберігання енергії до мережі.

Учасники дискусії наголосили на необхідності здійснення таких кроків, які мають простимулювати розвиток УЗЕ в енергосистемі України та посилити енергетичну безпеку:

• впровадження механізму страхування від воєнних ризиків та підтримка держави в цьому;
• розв’язання проблем із накопиченням заборгованості на балансуючому ринку та запобігання «відкладених платежів» на інших сегментах ринку, зокрема, на ринку допоміжних послуг;
• посилення прозорості регуляторного середовища та перегляд граничних цін на допоміжні послуги та на балансуючому ринку;
• впровадження довгострокових аукціонів на ринку допоміжних послуг на період понад одного року;
• початок відкритого діалогу між державою та бізнесом щодо розвитку та інтеграції систем зберігання енергії в українську енергосистему.
• активізувати ринок резервів заміщення, що вплинуло б на зменшення необхідної встановленої ємності УЗЕ та здешевшання послуги аРВЧ.

Поширити новину: