Відбувся високорівневий захід «Доброчесність бізнесу під час війни: реалії та перспективи»
8 грудня в рамках Антикорупційного тижня 2022 Глобальний договір ООН в Україні провів високорівневий захід «Доброчесність бізнесу під час війни: реалії та перспективи». У ньому взяли участь представники українського бізнесу, уряду та неурядових організацій. Вони обговорили роль бізнесу в прозорій відбудові України та найкращі практики управління комплаєнс-ризиками у період воєнного стану.
Під час відкриття заходу Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні, наголосила на важливості антикорупційного напряму діяльності організації у час війни, адже саме подолання корупції є запорукою ефективної співпраці українського бізнесу з міжнародними партнерами та донорами:
«Тема антикорупції надзвичайно актуальна тепер і буде мати попит після війни. Лише ті представники приватного сектору, які забезпечать прозорість всередині компанії зараз, матимуть доступ до фінансів для відновлення. Під час участі в міжнародних заходах ми завжди піднімаємо тему прозорості та доброчесності бізнесу як основи відновлення країни. Дуже важливо звітувати закордонним колегам про наші здобутки в цьому напрямі. Бо донори не дізнаються про наші сильні сторони, якщо ми не розповімо про них через ті канали, яким вони довіряють. Глобальний договір ООН — один із них».
ПРООН працює в Україні з 1993 року. Одним із напрямів її роботи є боротьба з корупцією. Яко Сільє, виконувач обов’язків Постійного представника ПРООН в Україні, підкреслив:
«Якщо бізнес не бере участі в розвитку країни, ви ніколи не матимете сталого суспільства. Бізнес має працювати не лише над сталим розвитком, але й над етичними практиками».
До головних складових роботи бізнесу в напрямі доброчесності Яко Сільє зараховує такі: увага до доброчесності усередині своєї компанії, долучення до діалогу із суспільством, а також висвітлення корупційних порушень тих, із ким бізнес контактує.
Питання, що є доброчесним під час війни та як бізнес сьогодні своїми вчинками впливає на розуміння самого поняття доброчесності, поставив Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Ukraine. Під час відкриття події він розповів про здобутки Transparency International Ukraine, а саме — створення систем «ProZorro», «ProZoro. Продажі» та «eHealth».
«Створення цих проєктів було б неможливим без співпраці всіх гравців — бізнесу, держави та громадських організацій. Цей трикутник партнерства має бути нерозривним і в боротьбі з корупцією», — зауважив Іван Лахтіонов.
Після відкриття події відбулося урочисте підписання Меморандуму про спільні дії з антикорупції в Україні з українськими компаніями, державними органами, неурядовими організаціями та асоціаціями. Меморандум раніше підписали 36 компаній та організацій. Нині до ініціативи долучилося ще 15 бізнесів: Sandoz, Arzinger, Vodafone Україна, TOLK Group (ТОВ Августа, ТОВ Закарпаттяенергозбут, ТОВ ВЕЗ), Sayenko Kharenko, Senate agency, Uklon, ДП «Медичні закупівлі України», Asters, «”Дарницький вагоноремонтний Завод” акціонерного товариства “Українська залізниця”», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та AEQUO Law Firm.
Про виклики воєнного стану для боротьби з корупцією в бізнесі поговорили під час панельної дискусії «Роль українського бізнесу в прозорій відбудові України». Її модерував Дмитро Дєнков, редактор видання «Економічна правда». Він підкреслив унікальність досвіду України й неймовірну здатність усіх секторів суспільства згуртуватися і працювати злагоджено для досягнення спільної мети. Також він наголосив на зниженні толерантності до корупції в суспільстві, на яке бізнес має зараз реагувати і яке не можна втратити після завершення війни.
Українські компанії, які сподіваються на фінансову підтримку від європейських інституцій, мусять доводити їм свою доброчесність. Своїм досвідом у цьому поділився Кирило Бондар, партнер, CFO Unit.City, екосистеми, яка пройшла всі перевірки для отримання фінансової підтримки від Європи. Найефективнішим способом боротьби з корупцією Кирило вважає цифровізацію і розвиток технологій, які мінімізують людський чинник у бюрократичних та фінансових операціях.
Директорка з питань сталого розвитку Parimatch Tech Марина Гриценко також вважає, що технології можуть завадити реалізації корупційних схем. Вона розповіла, які етичні й коплаєнс-ризики постали перед Parimatch після повномасштабного вторгнення Росії в Україну:
«Війна — це перевірка того, чи має бізнес людське обличчя. Ми відкликали франшизу з Росії та закрили представництво в Білорусі. Це призвело до фінансових втрат, але це етичне рішення. Щоб адаптувати бізнес під нові реалії і деверсифікуватися, ми посилили свою присутність у тих країнах, де були до того, і відкрили нові представництва. Ми досі виплачуємо компенсацію співробітникам, які потрапили від оптимізацію ще навесні, і підтримуємо тих, хто зазнав втрат унаслідок російської агресії».
Сергій Сінченко, генеральний директор Манівео, розповів, які механізми допомагають дотримуватися доброчесності в його компанії:
«Ми вибудували чітку і прозору структуру прийняття фінансових рішень. Усі закупи й договори з клієнтами проходять великий контроль. Водночас ми розуміємо, що лише на контролі не можна основувати бізнес. Тому ми вибудовуємо в компанії прозорі відносини і виховуємо нульову толерантність до корупції. Команда компанії повинна розділяти спільні цінності, одна з яких — життя без корупції».
Також Сергій Сінченко наголосив на тому, що в основі роботи Манівео — безпека і для бізнесу, і для клієнтів. Тому компанія вкладає значні кошти у свою кібербезпеку.
Юридичну сферу в дискусії представив Олександр Ніколайчик, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko:
«Будь-яка синергія починається з аудиту. Потенційні партнери прицільно оцінюють компанію з погляду того, чи підходить вона для співпраці. Нині є хвиля нових запитів від інвесторів на вхід в Україну. Коли йде мова про фінансові внески ззовні у відбудову, треба розрізняти благодійну допомогу та інвестиції. Марно сподіватися, що на відбудову України даватимуть кошти просто так. Інвестори готові вкладати в Україну гроші, які потім будуть приносити їм прибутки, а нас — рухати вперед».
Представник Sayenko Kharenko бачить позитивні зрушення в боротьбі з корупцією в Україні в останні роки, але підкреслює, що всі розпочаті ініціативи треба довести до кінця.
Після першої панельної дискусії відбулася презентація тизеру курсу з антикорупції для малого та середнього бізнесу, над яким ГД ООН в Україні працював упродовж двох років. Партнери проєкту: Міністерство цифрової трансформації України, «Дія. Бізнес» та «Дія. Цифрова освіта». Над креативним втіленням курсу та зйомками відео працювали студії Senate Аgency та Morph. Уже в лютому курс буде доступний для широкого загалу на онлайн-платформах «Дія. Бізнес» та «Дія. Цифрова освіта». Дар’я Рубан, координаторка програми Anti-Corruption Collective Action ГД ООН в Україні, наголосила:
«Унікальність проєкту полягає в тому, що цю програму розробили підприємці, керуючись проблемами та викликами, які є важливими саме для них. Ознайомчий курс — це перший етап реалізації проєкту з колективних дій з антикорупції. Це продукт для масового використання. Після цього слід далі розвивати тему антикорупції та поглиблювати знання про світові стандарти ведення бізнесу й можливості, які відкриваються доброчесному бізнесу».
Завершився антикорупційний захід дискусією про роль комплаєнсу під час війни. Розпочинаючи дискусію, її модераторка Лана Сінічкіна, партнерка юридичної фірми Arzinger, керівниця практики антикорупційного комплаєнсу та членкиня ВК UNIC, наголосила, що боротьба з корупцією — на часі, особливо під час війни. Це підтверджує той факт, що з 24 лютого до UNIC, ініціативи з просування етичного ведення бізнесу, долучилося п’ять нових членів, а на спеціальну програму, що допомагає налагодити комплаєнс, подалися 110 компаній.
Цю тезу підтримав і Сергій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії НАЗК не зупинило жодного проєкту. До того ж, роботи в антикорупційного органу стало більше, адже з’явилися нові корупційні ризики, як-от перетин кордону під час воєнного стану, гуманітарна допомога, операції з коштами для відбудови України, виявленням російського впливу тощо.
«Під час війни треба приймати швидкі рішення. Усі вони пов’язані з тим, що процедури, які були прописані в законі, або скорочуються, або трансформуються, або спрощуються. Це призводить до ризиків. Так, Україна зараз має швидко відбудовуватися і розвиватися, тому не можна зволікати. І НАЗК стає тим містком, який допомагає балансувати швидкі рішення і корупційні ризики, з ними пов’язані. Цьогоріч через НАЗК пройшло понад 3 тисячі актів проєктів, які прийняв Уряд. У ста актах ми знайшли корупційні ризики. У більшості випадків Уряд врахував наші рекомендації з їх покращення».
Олена Макаренко, партнерка, керівниця групи форензік KPMG в Україні, вважає, що боротьба з корупцією в Україні під час воєнного стану підвищує репутацію країни на міжнародній арені та доводить, що ми послідовні у своїх європейських прагненнях.
«Людей, які використовують війну як можливість оптимізувати грошові потоки, зараз стає більше, бо вони не впевнені у своєму майбутньому. Тому багато наших клієнтів, які в перші місяці війни роздавали свою благодійну допомогу, не враховуючи корупційні загрози й загрозу шахрайства, стали тепер більш уважно ставитися до контролю ризиків. Це означає, що український бізнес повертається до життя», — переконана Олена.
Світлана Малиновська, керівниця юридичного відділу та комплаєнсу Servier, зазначила, що в її компанії сфера безпеки стала нетрадиційною сферою комплаєнсу. Окремі прописані процедури в умовах повітряних загроз та перебоїв із електрикою довелося переглянути і змінити.
Про те, як побудований комплаєнс в енергетичні сфері України сьогодні, розказав Гліб Бакалов, комплаєнс-офіцер, уповноважений із реалізації Антикорупційної програми НЕК «Укренерго». Офіси та підстанції компанії є об’єктами атак із боку Росії, і співробітники «Укренерго» ризикують життям, щоб забезпечити українців енергопостачанням.
«Корупція чинить прямий вплив на обороноздатність країни. Відсутність нормального регулювання в цій сфері шкодить нам як компанії, яка потребує обладнання і підтримки від закордонних партнерів. Росія використовує риторику про високий рівень корупції в Україні в перемовинах із тими, чиєї допомоги ми потребуємо, щоб шкодити нам», — розповів Гліб Баканов.
Він переконаний, що ефективне корпоративне управління допомагає компанії зараз працювати в складних обставинах.
Про непросту роботу над зниженням комлаєнс-ризиків під час війни розказав Артем Петрощук, в. о. директора з етики та комплаєнсу НАК Нафтогаз України:
«У нашій компанії комплаєнс іде разом з етикою. Із викликами, які впали на нас, ми всі не справилися — у тому числі й на рівні країни. Подвиг наших Збройних сил показує, що з викликами справляються не системи, а люди, які змінюють свою етичну парадигму. Як країна ми тільки зараз завершили тридцятирічний процес відриву від неправильної парадигми. І тепер ми готові грати за чіткими правилами комплаєнсу, які побудує держава».
Модерувала антикорупційну подію Аліна Коновальченко, операційна директорка ГД ООН в Україні.
Запис трансляції заходу ви можете переглянути ТУТ.
Поширити новину:
